3

У вересні 1819 року з відмінним атестатом Новгород-Сіверської гімназії Михайло Максимович прибув до Москви. Тепер його опі­куном стає другий дядько – Роман Федорович Тимківський. Він допоміг 15-річному Михайлу ста­ти студентом словесного відділен­ня Московського університету і взяв хлопця на своє утримання. Очевидно, що саме під впливом і за наполяганням дядька Михайло розпочав вивчати словесність.                     

    Тепер його опі­куном стає другий дядько – Роман Федорович Тимківський. Він допоміг 15-річному Михайлу ста­ти студентом словесного відділен­ня Московського університету і взяв хлопця на своє утримання. Очевидно, що саме під впливом і за наполяганням дядька Михайло розпочав вивчати словесність.                              

    У 1830 році Роман Фе­дорович помер. Коли для Макси­мовича настав тяжкий час, його підтримав третій дядько – Єгор Федорович Тимківський, що слу­жив у міністерстві закордонних справ. Він домігся зарахування Михайла до числа так званих «казенно-коштних» студентів

 Юний Максимович, ще навчаю­чись на словесному відділенні, де­далі більше захоплювався ботані­кою, обходячи околиці Москви і збираючи рослини. Тож у серпні 1821 року він перейшов на фізико-математичне відділення Мос­ковського університету.

 Після закінчення навчання, в 1823 році,  М. Максимовича залишили при університеті для наукової та викладацької роботи.

Михайло Максимович був дуже цілеспрямованою людиною. Завдяки своїй наполегливості, працелюбності, прагненні до навчання, він  постій­но поглиблював  знання  з ботаніки, зоології, меди­цини, філософії, мовознавства та інших наук. З 1825 року Максимович вик­ладає ботаніку і садівництво в Зем­леробській школі, через рік – заві­дує університетським ботанічним садом і викладає загальний курс природничої історії уже в самому університеті.

 Своїми блискучими лекціями Максимович завоював любов студентства. В 1826 році виходить його книга «Список растений московской флоры, составленный Михаилом Максимовичем». У 1827 році  захищає магістерсь­ку дисертацію «Про системи рослинного царства»,  якою  продовжив роботу, почату ще  у 18 столітті шведським біологом Карлом Ліннеєм.

                                                                                                            Карл Лінней

 Результати своїх досліджень він оприлюднив у двотомнику «Основи ботаніки»

 
                                                        Михайло Максимович виступав новатором у визначенні наукових напрямів, тем, методик, створенні наукової ботанічної термінології. У природничо-науковій галузі він справедливо вважається одним з перших еволюціоністів, зокрема, у питаннях вивчення обміну речовин, клітинної будови організмів, розвитку тваринного світу. 
 
 Його науково-популярна брошура  «Книга Наума о великом Божьем мире» (1833), що містить науково-популярні розповіді про будову Землі, Cонячної системи та Галактики. витримала 11 видань, і  була його годувальницею. Богатство – не мой удел, но я должен признаться, что и бедность мне наскучила”, – жартував не раз Михайло Олександрович.

 Прочитати цю книгу в електронному вигляді можна ТУТ