20
Плюшкін – повна протилежність Собакевичу. Він настільки втратив людську подобу, що Чичиков спочатку вважає його ключницею. Безперечно, він має статки, ще й досить чималі: понад тисячу душ кріпосних та повні комори всякого добра. Однак його надзвичайна скнарість перетворює багатство, зароблене для нього важкою працею кріпаків, на пил і гниль. Плюшкін забув, заради чого він живе у світі. За словами Собакевича, він усіх своїх людей переморив голодом, і вони в нього «мруть, як мухи». Все людяне померло в ньому, це в повному розумінні «мертва душа». Цей поміщик зовсім втратив будь-які хороші людські чесноти. Речі для нього стали дорожчими за людей, яких він вважає злодіями та шахраями. В образі Плюшкіна з особливою силою та сатиричною загостреністю втілено ганебне прагнення до накопичування за будь-яку ціну, породжене суспільством. Не випадково, М. Гоголь образом Плюшкіна завершує галерею поміщиків. Автор показує, що може статися з кожним із них. Миколу Гоголя ображає наруга над людиною як подобою Божою. Він говорить: «І до такого нікчемства, дріб’язковості, гидоти могла дійти людина? Могла так змінитися! І схоже це на правду? Все схоже на правду, все може статися з людиною…».
Після скандального виходу «Мертвих душ» М. Гоголь знову їде за кордон, де продовжує роботу над другим томом. Історія написання другої частини сповнена душевних страждань і особистої драми письменника. До того моменту М. Гоголь відчував внутрішній розлад, з яким ніяк не міг впоратися. Реальність не збігалася з християнськими ідеалами, на яких він був вихований, і ця прірва з кожним днем ставала все більшою.
У другому томі автор хотів зобразити героїв, відмінних від персонажів першої частини, – позитивних. Так, Чичиков мав пройти якийсь обряд очищення, ставши на шлях істинний. Але в процесі написання твору М. Гоголь зрозумів, що в другому томі абсолютно відсутнє життя і правда, він засумнівався в собі як у творцеві, зненавидівши продовження поеми. Можливо, саме це спонукало його свідомо знищити рукописи, які містили повний текст другого тому. Загадка знищення письменником другої частини великого твору досі хвилює літературознавців і звичайних читачів. Навіщо Гоголь спалив рукопис? І як пов’язана ця трагічна для літератури подія з його смертю? Відповіді на ці питання зможете знайти ТУТ.
Вікторина за поемою «Мертві душі»
- Скільки томів «Мертвих душ» планував написати М. Гоголь? (3 томи)
- Яке ім’я мав кучер Чичикова? (Селіфан)
- Для чого Чичиков у дитинстві дресирував мишу? (ЇЇ можна було б дорого продати)
- Яким незвичним іменем назвав Манілов свого старшого сина? (Фемістоклюс)
- У кого з поміщиків було багато талановитих кріпаків? (У Собакевича)
- Кому в поемі належить книжка, що була завжди розгорнута на 14-й сторінці? (Манілову)
- Як Чичиков назвав поміщицю Коробочку? (Дубиноголова)
- Хто запросив у Чичикова найбільшу ціну за «мертві душі»? (Собакевич)
- Хто з поміщиків був азартною людиною та вів розгульний спосіб життя? (Ноздрьов)
- Який твір увійшов до «Мертвих душ»? («Повість про капітана Копєйкіна»)
- Хто з поміщиків пригощав Чичикова індиком «зростом з теля, набитим всяким добром: яйцями, рисом, печінками і казна-чим ...»? (Собакевич)
- Кому з героїв «Мертвих душ» належить зламана шарманка, скринька з багатьма шухлядками, графинчик із залишками якоїсь рідини з відміткою на склі, щоб ніхто не пив? (Плюшкіну)