2

  

 

Книжка  Івана Виргана «Даринка з братиком» – про  долю дітей, які мимоволі стали учасниками подій німецько-радянської  війни.

 

 

    Про життя та творчість Івана Виргана можна прочитати ТУТ

 

 

 

     

 

    Даринка, сільська дівчинка, залишилася з малим братиком одна. Батько пішов у партизани, хату спалили нацисти, а маму розстріляли. І живе тепер Даринка з братиком у землянці аж на краю  села. На її дитячі плечі   ураз лягла відповідальність за братика-немовля Лаврика, за господарство нехитре –  козу Лиску, півня і «зелене поле грядки», на якому мати «встигли тільки ж понасаджувати всього... Отож, усе те вимагало, щоб йому «дати остаточний лад». Та ще боялася фашистів, які могли  просто так взяти і розстріляти людину.

 

 

«Прокинеться Даринка, скоро-но втретє проспіває півник, умиється, здоїть Лиску, припне її на узбочі до пакола, процідить молоко, нарве на грядках сього-того їстівного, покришить у горщик, розтопить у кабиці, поставить варитись, а тут прокинеться Лаврик, умиє його, напоїть молоком, а борщ уже кипить та збігає, хтозна, до чого їй перше й хапатися! А принести води, замести землянку, попрати, полатати  і незчується Даринка, як той і день великий літній змигнеться....».

 

 

 

 

           

    Страшні  умови життя, боязнь за життя братика  спонукають дівчинкуйти в партизанський загін до батька. Даринка згадуємаршрут, який самій довелося записувати від старої вчительки для мами, коли та збиралася провідати в лісах батька.

    І хоча той папірець згорів,  та в пам'яті зосталося: Лящівка, Велика Бурімка, Оржиця. А далі –Лубни, Лохвиця, Ромен. За Ромном Сула хай зостається по праворуч, а йти просто на Путивль. А там десь уже й Полісся. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

 

 

 

 

   

    Але, щоб не збитися зі шляху до батька, Даринка відновлює в пам’яті й «небесний» маршрут – «на Північну Зірку»: «... Як удень іти, то щоб сонце на правій руці сходило, а на лівій заходило. А коли вночі то так, як іде Чумацький Шлях, так і людині йти...І, оглядаючись на місяць, можна йти. Так само, як і на сонце... »

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

      

 

 

           

        

 

 

 

    Запрягла в легенький візочок кізку Лиску, бо треба ж було чимось братика Лаврика годувати. Попрощалася  в садку з мамою в головах її могилки – в надії повернутися разом із батьком: «... поставимо нову хату й знову будемо жити коло вас…»  і пішла…

 

    Згублений дорогою півник, вкрадена спекулянткою коза, розчавлений танком возик  – все це не зломило дівчинку, навпаки, загартувало в ній сміливість, витривалість.

 

 

 

    

Страшнюча гроза  була останнім випробуванням для маленьких мандрівників.

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як ви гадаєте, знайшли вони свого тата?

 

 

Читайте і дізнавайтеся.  А ще складіть пазл за цим посиланням

http://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=0cb7a9ffbed7

 

 

 

 

Твори Івана Виргана для дітей

 

 

    Вирган І. О. Вибране / І. О. Вирган ; упоряд. Н. Вергун, В. Коваленко ; передм. В. П’янов ; післямова В. Коваленко. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2008. – 296 с.

 

    Вирган І. О. Даринка з братиком : оповідання / І. Вирган ; упоряд., авт. ст. В. Коваленко ; худож. Л. Скалько. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2009. – 28 с. : іл.

 

Що читати про життя та творчість Івана Виргана

 

     Вирган Іван Оникійович : ( 01.06.1908-12.01.1975 ) // Волинець Л. М. Письменники Черкащини : біобібліогр. покажч. / Л. М. Волинець, М. Ф. Пономаренко, М. І. Пшеничний. – Черкаси, 1990. – С. 16-17.

 

     Іван Вирган // Криничка : антол. творів письменників Черкащини для дітей та юнацтва : в 2 т. Т. 1 / авт.-упоряд. В. Коваленко. – Черкаси, 2009. – С. 149-156.

 

    Слово про Івана Виргана : ст., спогади / упоряд. Н. І. Вергун, В. М. Коваленко. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2008. –171 с. : іл.