Лідія Колесник
У Черкасах живе й працює молода й талановита художниця, майстриня української народної ляльки, розпису писанок Лідія Миколаївна Колесник.
Народилася вона у 1988 р. в Черкасах. У 2011 р. закінчила Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, отримавши спеціальність художника-дизайнера й викладача вищих навчальних закладів. У цьому ж році перемогла в І Всеукраїнському конкурсі на кращу традиційну народну ляльку (м. Київ).
Саме в університеті Лідія вивчала й опановувала усі можливі художні напрямки: робила успіхи в живописі й графіці, цікавилася всім новим. Спочатку її увагу привернула писанка. Навчитися цьому мистецтву дівчина мріяла зі школи. І навчилась так, що вже на останньому курсі університету стала керівником гуртка “Писанкарство” при Черкаському обласному центрі еколого-натуралістичного розвитку МАН учнівської молоді. Того ж року, влітку 2010, на етно-фестивалі “Трипільські зорі” Лідія Колесник потрапила на цікавий майстер-клас, де захопилася створенням ляльки-мотанки. Про це своє захоплення вона згодом написала чудову книгу поезій “Ляльку назвали Свобода” (2008).
Ляльки майстрині – непрості, виготовлені за прадавніми народними традиціями українців.
Незважаючи на злидні й важку працю, ляльки-мотанки, як розповідали селяни, робили завжди. “Таких красунь викручували, що голодні діти переставали плакати і гралися, доки поснуть, – згадують люди. – Робили хто з чого: з соломи, з сіна, з клоччя, з молодого соняшника, обклавши навкіл листям із кукурудзи, зі старих вишитих сорочок”. А мотанками їх називають тому, що створюються вони шляхом зав’язування й накручування, без допомоги голки.
Ляльки-мотанки замість обличчя мають хрест. Така лялька здавна вважалася не лише іграшкою, а й оберегом від злих сил. Хрест у дохристиянській символіці означав сонце, поєднання земного і небесного, чоловічого і жіночого, і на цьому перехресті народжувалося нове життя. Ниточки на голівку ляльки намотували дуже ретельно, під спів колискових пісень. Потім мотанку клали у колиску, щоб вона “обживала” її для немовляти. А вже потім дитинка нею гралася.
У 2013 р., за підтримки Черкаської обласної держадміністрації, Лідія Колесник організувала та провела конкурс української народної ляльки для учнівської молоді. Понад 100 учасників з Черкащини, Київщини, Львівщини, Луганщини та Тернопільщини представили свої твори, кращі з яких упродовж місяця експонувались у залах Черкаського обласного художнього музею. За підсумками конкурсу у Черкасах було надруковано каталог робіт “Лялька”.
Сьогодні Лідія Колесник навчає учнів декоративно-прикладному мистецтву на заняттях гуртка у Черкаському обласному центрі роботи з обдарованими дітьми. Проводить також майстер-класи з виготовлення писанок та народних ляльок у черкаських школах, бібліотеках, художньому музеї. У роботі надає перевагу натуральним матеріалам, прагне поєднувати традиційні прийоми виготовлення ляльки з вишивкою рушниковими швами, в’язанням гачком, ткацтвом. У писанкарстві майстриня найбільше захоплюється зразками традиційних писанок Черкащини. Переважно їх мотиви і використовує у створенні своїх робіт.
Використані джерела:
Таланова-Берт М. Лідія Колесник: “Я й досі граюся ляльками!” / М. Таланова-Берт // Прес-Центр. – 2013. – 13 листоп. – С. 11.
Інтернет-джерела:
Лідія Колесник [Електронний ресурс] // Рукотвори : народне мистецтво online : [сайт]. – Режим доступу : http://rukotvory.com.ua/maystry/lidija-kolesnyk/ – Назва з екрану.
Черкаська майстриня Лідія Колесник запрошує разом з нею відкрити таємниці українського писанкарства [Електронний ресурс] // Вичерпно : інформаційне видання Черкащини : [сайт]. – Режим доступу : http://vycherpno.ck.ua/cherkaska-majstrinya-lidiya-kolesnik-zaproshuye-razom-z-neyu-vidkriti-tayemnitsi-ukrayinskogo-pisankarstva/ – Назва з екрану.
Ярослав Литвин
Сьогодні все більше стає відомим ім'я молодого актора-любителя, читця-дикламатора Ярослава Литвина, який живе і працює в Черкасах. Його незвичайний виразний голос можна часто почути під час проведення різноманітних заходів: літературно-мистецьких вечорів, благодійних акцій і концертів, конкурсів, свят, проектів.
Ярослав Миколайович Литвин народився у 1988 р. в с. Васильківка Дніпропетровської області. Його дитинство та юність пройшли у м. Кам'янка. У 2005 р. вступив до Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького на історико-юридично-філософський факультет, який закінчив у 2010 р. з відзнакою. А далі почав працювати викладачем філософських дисциплін, став науковим співробітником черкаського музею “Кобзаря”.
Ще під час навчання у вузі Ярослав Литвин почав займатися в літературному театрі університету під керівництвом заслуженої артистки України Тамари Тимофіївни Власенко. У 2010 р. (на 5 курсі навчання) став лауреатом Всеукраїнського конкурсу читців ім. Т.Г. Шевченка. В цьому ж році став стипендіатом фонду В. Пінчука “Завтра.ua”.
Ярослав Литвин тісно співпрацює з бібліотечними закладами нашого міста. Зокрема, неодноразово брав участь у творчих заходах Черкаської обласної бібліотеки для дітей. На сайті бібліотеки можна прослухати вірші Т. Шевченка у виконанні Я. Литвина. Знайдете їх тут:
Дізнатися більше про творчість молодого читця-дикламатора ви зможете тут:
8 січня 2015 р. (на 80-річчя від дня народження Василя Симоненка) у Черкаському драматичному театрі відбулася прем’єра біографічної вистави “Серед тиші і грому”, присвяченої життю і творчості поета. Головну роль у виставі зіграв Ярослав Литвин, який чимось схожий на В. Симоненка. Ця творча робота стала напрочуд вдалою і отримала багато схвальних відгуків від глядачів, адже зал аплодував стоячи. А ще ця подія стала цінним досвідом для молодого актора-любителя.
Подивитися уривок вистави за участю Я. Литвина можна тут:
Автор та режисер документальної історії “Серед тиші і грому” Сергій Проскурня розповідав: “Я не ризикував, коли на головну роль брав непрофесійного актора. Симоненко у своєму середовищі був білою вороною. Ярослав серед професійних акторів теж вирізняється. На цій відмінності працює вся система вистави”.
Молодий актор-аматор бере участь і в експериментальних постановках. Так у березні 2015 р. у черкаському музеї “Кобзаря” відбувся прем’єрний показ вистави “Вербицький в кубі” (до 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького). Ярослав Литвин став виконавцем ролі Тіні Вербицького. У квітні цього ж року відбувся музично-літературний вечір, присвячений річниці звільнення Тараса Шевченка з кріпацтва, у якому взяв участь і Я. Литвин.
А ще молодий читець-дикламатор створює відеопоезію. Подивитися один із його відеороликів під назвою “Щоденник “Окрайці думок” (В.Симоненко)” можна тут:
Використані джерела:
Бунякіна Д. “Серед грому і тиші” [Електронний ресурс] : документальна історія у ювілей В. Симоненка / Д. Бунякіна // Mista.ua : [сайт].
Литвин Ярослав Миколайович (біогр.) [Електронний ресурс] // Черкаська обласна бібліотека для дітей : [сайт].
Проскурня: “Я не ризикував, коли брав на роль Симоненка непрофесійного актора” [Електронний ресурс] // ПРОЧЕРК.info : [сайт]. – Режим доступу : http://procherk.info/news/7-cherkassy/29752-proskurnja-ja-ne-rizikuvav-koli-brav-na-rol-simonenka-neprofesijnogo-aktora – Назва з екрану.
Стрельчук О. У Черкасах відзначили річницю звільнення Шевченка з кріпацтва (фото, відео) [Електронний ресурс] / О. Стрельчук // 0472.ua – Сайт города Черкассы. – Режим доступу : http://www.0472.ua/news/806651 – Назва з екрану.