Український поет, прозаїк і перекладач Сергій Прокопович Левченко народився 9 січня 1954 року у селі Мошни Черкаського району. Там пройшло його раннє дитинство, там на бабусиних піснях і казках, серед чудової лісової природи заживилося його поетичне сприйняття світу. А розвинулося воно й укріпилося в черкаській десятирічці ЗОШ №5. Далі був філологічний факультет Черкаського педінституту.

   Друкуватися Сергій Левченко почав  із 1974 року. Мав публікації в журналах «Піккер» (Таллін),  «Апостроф», «Холодний Яр», колективних збірках «Кроки», «Толока», «Боже, ми вільні»  та ін. Його перша поетична збірка «Бачення» з’явилася на полицях книгарень у 1992 році завдяки видавництву «Світ», у якому з 1979 по 2002 рік письменник працював редактором, а згодом – і директором.

    Узагалі ж, Сергій Прокопович – автор поетичних книжок «Видіння», «Тло світла» (1993), «Хвала пітьми» (1994), «Присутність другого» (1997), «Оплакування дощу», «Під прапором неба», «Завтра починається вранці», «Листя золота колекція» (2012), «…І знову осінь…» (2013); збірок оповідань і п’єс «Іуда» (1992), «Усе любов…», «Вечірнє шосе», «УСЕ» (2014); повістей «Настигнуті», «Помста»; романів «Шлях зерна», «А жорна мелють» (2010);  численних перекладів з естонської, російської, польської та білоруської мов.

    Член Національної спілки письменників України з 1995 року.