Хто в дитинстві не вірив у привидів, полтергейст і родові прокляття? І наскільки ж сильно розпалювався інтерес до теми, якщо з’ясовувалося, що місцина з таємними явищами й непоясненними подіями існує десь просто в тебе під боком! Почуття зацікавленості в «білих плямах» на вітчизняній мапі плекає в читачів новенька пізнавальна відеогодина «Вражаюча і загадкова моя Україна», яку підготували у відділі обслуговування учнів 5 – 9 класів. Першими полоскотати собі нерви на такому заході наважилися учні 7 класу ЗОШ І – ІІІ ступенів № 6.
Прем’єра відеогодини напередодні Гелловіна виявилася актуальною, адже, як з’ясувалося в процесі вивчення теми, трагічних персонажів і похмурих легенд, від яких у жилах стигне кров, у національній історії вистачає, як не бракує й пов’язаних із ними палаців і природних об’єктів на карті. Так, читачі дізналися, що Чернігівщина може похвалитися власним графом Дракулою в особі давно покійного Василя Дуніна-Борковського. Подейкували, що знаменитий меценат чомусь дуже любив працювати виключно вночі, невідь звідки знав 12 іноземних мов, щедро жертвував на церкви, при цьому ніколи їх не відвідуючи. Перед смертю графа не сповідували й не причащали. Невдовзі ж після того, як він помер, у місті почали зникати люди (все б нічого, якби тіла деяких із них не знайшли знекровленими). Буцімто дух неупокоєного титулованого мерця потім не раз бачили коло Бобровецького замку. Та ще й не один «доказ» його чорнокнижництва знайшли в маєтку покійного.
Неабияк вражають оповідки про хребет Синиці на Івано-Франківщині. Красиву місцину вважають хвірткою між світами й звинувачують у тому, що вона змушує блукати й губитися чи не всіх, хто туди забрідає. У таємничому тумані, який нерідко огортає цей згірок, місцеві жителі частенько бачать неясні фігури невідомих людей, що говорять незнаною мовою. А ще кажуть, що Хребет «гукає» до себе всіх, хто має неспокій на душі або переживає особисті драми. «Міжвимірний портал» приваблює до себе чимало науковців, езотериків і просто любителів усього загадкового.
Не менше дітей заінтригували привидом Білої Пані з Підгорецького замку на Львівщині й темною містичною славою Софії Баторі із замку Паланок у м. Мукачевому Закарпатської області, українським лох-несським чудовиськом із підводних карстових печер у с. Сомин на Волинщині й закинутими бункерами в Одеських катакомбах, потужною енергетикою Холодного Яру на Черкащині та потягом-привидом на маршруті Львів – Перемишль. Виринали в розповіді колодязі й ратуші, маєтки під липами й Лиса гора, мости закоханих та закинуті поштамти тощо. Іншими словами, говорити на цю тему можна дуже довго, при цьому інтерес слухачів не згасає, що переконливо довели учасники заходу, закидавши бібліотекаря запитаннями ще й після того, як пролунала її остання моторошна історія.
