21

Василь Авраменко

(1895-1981) 

      Василь Кирилович Авраменко народився у 1895 р. в багатодітній селянській сім’ї. Навчався у сільській школі, з дитинства працював на різних роботах. Згодом із братами виїхав на заробітки до Владивостока, де закінчив вечірні учительські курси і отримав посвідчення народного вчителя (учителя початкових класів).

     Під час Першої світової війни був прапорщиком російській армії. У 1917 р.  переїхав до Києва, де вступив до Драматичної школи М. Лисенка, згодом став актором театру М. Садовського. Саме тут у Василя Авраменка проявився талант артиста й організатора.

     Після поразки Української Народної Республіки актор опинився в Польщі, організував Головну пересувну школу українського народного танцю з філіями у Львові, Луцьку, Кременці, Рівному, Холмі, гастролював по Волині, Галичині, Поліссю і Холмщині.

     У 1925 р., на запрошення української громади, Василь Авраменко переїхав до Канади, де у місті Торонто відкрив численні гуртки та Школу народного танцю.

     У своєму мистецтві В. Авраменко створив нові жанри хореографії. Його вистави наближалися до жанру балету-поеми, балету-симфонії, що  відтворювали складну історичну долю народу (балетні постановки «Великдень на Україні», «За Україну», «Січ отамана Сірка»). У хореографічних дійствах В. Авраменка поєднувалися балет, музика, театр, хоровий спів, а згодом – і кіномистецтво. Його славнозвісний «Гопак» мав тріумфальний успіх на сцені «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку (1931).

     У 1936-1937 рр. Василь Авраменко заснував у Нью-Йорку українську кіностудію, де створив фільми-опери «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Маруся Богуславка». У кінотеатрах Америки та Європи з грандіозним успіхом пройшов його фільм «Тріумф українського танцю» (1954), над яким корифей працював 25 років.

  Мистецька праця Василя Авраменка невіддільна від його організаторської та педагогічної діяльності. Упродовж 1920-1950-х рр. він відкрив школи українського народного танцю в Аргентині, Канаді, Бразилії, Австралії, Ізраїлі. Свій унікальний практичний досвід танцюриста й хореографа митець узагальнив у підручнику «Українські національні танці, музика і стрій» (1946). 

В. Авраменко в ролі гуцула

     Василь Кирилович Авраменко – великий український патріот, який засобами мистецтва боровся за волю України, прославляючи її у своїх танцях.

     Сьогодні матеріали про життя та творчість Василя Авраменка розміщені у Стеблівському літературно-меморіальному музеї І.С. Нечуя-Левицького. В селі знаходяться могила й пам’ятник великому хореографу – це останнє його бажання бути похованим на батьківщині...

     Ось і підійшла до кінця друга подорож мистецькою Черкащиною. Ми побували в окремих куточках нашого краю, познайомилися з людьми, які своєю творчістю прославляли нашу землю, дарували людям радість і красу, залишили для нащадків безцінний дар свого таланту.