21

 

Порфирій Демуцький

 

    Ця славна земля, з таким героїчним минулим, може пишатися й окремими талановитими людьми, які своєю працею залишили помітний слід в історії нашого народу. І серед них - Порфирій Данилович Демуцький (1860-1927), який 29 років (1889-1918) жив і працював в Охматові сільським лікарем.

     Народився Порфирій Демуцький у дворянській сім'ї на Київщині. Музичну освіту здобув у Київській духовній семінарії. Юнаком співав у хорі Миколи Лисенка - видатного українського композитора, з яким мав тісні творчі і дружні зв'язки протягом усього життя.

    Після закінчення медичного факультету Київського університету (1889) Порфирій Демуцький разом з дружиною приїхав в Охматів на Черкащину. В своєму будинку він створив невеличку лікарню й аптеку, впроваджуючи у практику найновіші методи лікування. Бідних односельців П. Демуцький лікував безкоштовно, часто й за ліки не брав грошей. Налагодив тісні стосунки з людьми, які займалися народною медициною. Вони поставляли йому лікарські трави.

   Ні вдень, ні вночі не зачинялися двері його будинку - з найвіддаленіших сіл Жашківщини й Уманщини приходили до нього хворі, бо і кабінет його, і серце завжди були відкриті для бідної людини…

    Так Порфирій Демуцький став шанованою в усій окрузі людиною. Спілкуючись із людьми, він почав записувати пісні, які вони знали. Питав: «А чи ви співаєте? Які саме пісні знаєте?». Як щось було варте уваги, занотовував, збирав цікавий фольклорний матеріал - думи, історичні, побутові пісні. Це стало справою його життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

 

 

 

 

     А згодом Порфирій Данилович організував селянський народний хор, у якому співало більше 200 селян з Охматова та навколишніх сіл, і який користувався великою популярністю не тільки на Черкащині, а й в усій Україні.

 

 

 

Охматівський хор під керівництвом

Порфирія Демуцького (1911 р.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     В репертуарі хору були українські народні багатоголосі пісні, які Порфирій Демуцький записав у селян. (Багатоголосся - це одночасне звучання кількох (багатьох) самостійних мелодійних голосів в хорі). Виконували їх у народному стилі. Тут звучали історичні, чумацькі, вуличні, жартівливі, лірницькі пісні.

 

 

 

 

Порфирій Демуцький серед учасників хору (1911 р.)

 

 

Радимо прослухати пісні П. Демуцького:

 

«А ще сонце не заходило» [у виконанні тріо «Млада»]

 

«Гей, у лісі, лісі» [у виконанні українського народного хору ім. Г. Верьовки]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Загалом, Охматівський народний хор відіграв надзвичайно важливу роль як у музичному, так і національному житті українців. Ним захоплювалися й простий люд, й інтелігенція. Порфирій Демуцький узяв пісню з народу і повернув її знову в народ обробленою через своїх хористів, котрі були всі виключно з селянства.

 

 

 

 

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Так склалося, що з початком Першої світової війни діяльність охматівського хору почала занепадати, а потім хор і зовсім розпався. Згодом були спроби відродити його, але іншим керівникам зробити це на рівні П. Демуцького було не під силу…