20

 

ОХМАТІВ

  

    Ось ми й у селі Охматів Жашківського району Черкащини, з яким пов'язане життя славетного фольклориста, організатора селянського хору, композитора Порфирія Даниловича Демуцького (1860-1927).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

     Жашківщина заселялася людьми, переважно, за козацької доби - з 16 по 18 ст., тож село Охматів має досить давню історію, яка сягає глибини віків. Хто привніс цю назву, до цього часу - таємниця для науковців. Краєзнавець Микола Щербина вважає, що більшість назв селищ Жашківщини походить від імен чи прізвищ першопоселенців або перших власників поселень. Так, назва Охматів пішла від татарського імені Ахмат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

 

 

 

 

    Засновуючи Охматів, перші поселенці були непоганими стратегами, використавши зручне місце для розташування села. Широка річечка Бурти впадає тут у повноводний Гірський Тікич, який протікав колись багнистою луговою заплавою. Ця заплава була неабиякою природною перешкодою для ворогів, тож людям залишалося збудувати військове укріплення (міцний замок) тільки для оборони самої переправи і підступів до неї.

 

 

 

 

 

 Річка Гірський Тікич

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     А поруч із Охматовом проходила дорога з Умані на Білу Церкву, на Київ. Населення називало її Великим шляхом, і використовувалась вона не лише як торгівельний шлях, а й для пересування війська.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Степи й балки біля Охматова, немов магнітом, притягували до себе війська різних ворожих сторін: де б хто не вертівся з конем, шаблею та пістолетом, а тягло його до цього місця невидимою силою. Мчали Великим шляхом польські драгуни, а навперейми їм з навколишніх балок вискакувала козацька кіннота; йшли Великим шляхом козацькі обози, а зі степу налітала на них коршуном татарська орда, йшли полки з Московії, а на них спільно нападали ще недавні вороги - шляхта й турки. І спалахували біля Охматова короткі сутички й затяжні бої, в яких гинуло багато людей…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    У цих степових просторах 19 січня (29 за старим стилем) 1655 р. йшла жорстока Охматівська (Дрижипільська) битва, яка тривала на лютому морозі цілу ніч. Битва була між військами Речі Посполитої і Кримського ханства з одного боку та військом Запорозьким і військом Московського царства - з іншого.

     Билися 70 тисяч козаків і 20 тисяч москалів на чолі з Богданом Хмельницьким і Василем Шереметьєвим проти 50 тисяч поляків і 30 тисяч татар під проводом Станіслава Потоцького й Мехмета Гірая.

 

 

 

 

Охматівська битва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Втрати - близько 15 тисяч вояків із кожного боку. Виснажені супротивники до весни припинили бойові дії. У козацькій традиції за рівниною під Охматовим,між річками Багвою та Буртою, закріпилася назва «Дрижипіль», а битву назвали Дрижипільською. Її так назвали через те, що від морозу та вогню там дрижала земля.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Сьогодні на цьому місці поблизу Охматова вдячні нащадки встановили монумент у пам'ять про героїв, що боролися за волю України проти польських поневолювачів.