16

     А тепер ми побуваємо у Золотоноші – одному з районних центрів Черкащини. З цим краєм пов’язане життя та творчість народної артистки України Наталії Михайлівни Ужвій, саме на золотоніській сцені розпочався її творчий дебют.

 Успенський собор

  Монумент героям Другої світової війни
 Земська управа

Повітовий театр

     Перша писемна згадка про Золотоношу в заповіті князя Б. Корецького датується 1576 р. Власником поселення на той час був князь Богдан Глинський. Історичні джерела свідчать, що це укріплення було розташоване на майже неприступному острові, поряд з давнім торгівельним шляхом – Царгородською дорогою, і мало зручне оборонне і вигідне географічне положення. Усе це сприяло швидкому розвиткові Золотоноші, тож на початок 17 ст. вона вже стала добре укріпленим замком.

     З назвою «Золотоноша» пов’язано кілька цікавих легенд. За однією з них, у 17 ст. Золотоноша була замком князя Яреми Вишневецького і збірним місцем податків, сплачуваних з його величезних доходів – так званої «Вишневеччини». Зосередження в місті податків – золотих грошей – нібито й дало привід назвати його Золотоношею, тобто «золотою ношею». Проте, як свідчать писемні згадки, таке твердження хибне, бо Вишневецький приїхав на Лівобережжя на початку 30-х років 17 ст., а назва міста з коренем «золот» з'явилася за 60 років до того.

      За другою легендою, черкаські козаки, придбане «вогнем і мечем» золото складали в напівпрохідних, болотяних заводях річки Золотоноші.

      Третя легенда пов'язує назву міста з подіями часів монголо-татарського іга. Татарська флотилія, навантажена даниною, зібраною з підвладного люду, поверталася до Криму. Здійнялась буря, і хвилі ринули на чужинців. Вода поглинула і човни, і скарби. Коли ж стихія вгамувалася, хвилі почали прибивати до берега золоті речі. Це сталося на місці виникнення Золотоноші. Відтак, кажуть, річку назвали Золотоношою, а згодом і місто одержало цю ж назву.

Річка Золотоношка

     На думку ж науковців, своєю назвою річка завдячує природним особливостям: дно Золотоношки, покрите піщаними наносами, сяяло, як золото, від домішків слюди золотавого кольору. Отже, найвірогіднішим є твердження про те, що місто отримало свою назву не від тих скарбів, що проходили через нього, а від блискучих розливів місцевої річки.