25

 

 

Чим пахнуть вологі очерета

 

Кирилко з татком та двома котиками – Топтунцем і Шипунцем пішли на рибалку. Був гарний, тихий вечір. Призахідне сонце визолочувало воду в Срібляночці. Потойбіч на мілині, забрівши по коліна в прибережну лепеху, стояла чапля, виглядаючи рибу або молодих жабенят, щоб підвечеряти самій і дітям у гніздо понести. Низько над рікою пролетів лелека й завернув до села. Між лататтям цвіли білосніжні лілії, вже потроху згортаючи на ніч докупи гостренькі пелюстки. Над водою в прогалині червоніли крихітні незворушні стовпчики поплавців.

Риба чомусь не клювала, і татко сипнув ще прикорму. Відтак промовив до сина:

– Ти помітив, якими нерозлучними приятелями стали наші котики Топтунець і Шипунець?

– Авжеж. А в перші дні, як Шипунець перейшов жити до нас, так вони билися з Топтунцем.