background

22

І щаслива дітвора

З криком радісним «ура!»

Задала стрімкого дьору

Од царя страшного з двору.

А вояки в штанях синіх

Мчали назирці на свинях

І кричали, й докоряли,

Й помідорами стріляли.

Ось-ось-ось були б спіймали,

Але свині раптом стали

Й повернули до лози

Смакувати гарбузи.

Як вояки не галділи,

Свині й слухать не хотіли —

Тільки рохкали й хрумтіли,

Гарбузи все їли, їли.

А наївшись, як одна,

Всі чкурнули до багна.

Тож вояки всі чимдуж

Мчали слідом до калюж

Та благали: «Любі паці,

Вже пора ставать до праці!»

Свині добре все це чули,

Та й бровою не моргнули

І пролежали в багні

Дві секунди ще й два дні.

А тим часом наші діти

Мчали, мов несамовиті,

Через поле й сінокіс

Та й потрапили у ліс.

Тут, у лісі, на поляні,

Квіти бавились рум'яні —

Грали в гилки, в коперка,

Танцювали гопака.