18

Дуже Тоня вередує,

Розважай весь час її...»

А Володя скиглить:

«Тато Змусив квіти поливати...»

І зітхає вся четвірка:

«Як нам тяжко, Як нам гірко!»

Раптом трісь — і перед ними

Бородань малий з'явивсь,

Хитруватими очима

На четвірку він дививсь.

І сказав до них суворо

Цей химерний чоловік:

«Я почув про ваше горе

Й через доли, через гори

Свою бороду волік —

Поспішав мерщій сюди

Виручати вас з біди.

Недалеко звідсіля

Є чудна одна земля —

Там ні дня нема, ні ночі,

Кожен робить там, що схоче...»