18

Довідкове бюро

    Бароко – архітектурний стиль країн Західної Європи й Америки (особливо Центральної та Південної), що охопив приблизно 150-200 років (від другої половини ХVI до другої половини XVIII ст.). Архітектурні ансамблі стають асиметричними, у планах споруд з’являються вигнуті лінії й овали. Зовнішній фасад часто характеризується ефектним центральним виступом та має багато декоративних деталей. Великомасштабні стелі вкриті фресками.

    Вензель – орнаментальне зображення початкових літер імені та прізвища власника споруди.

    Еклектичний стиль – поєднання різних стилів і різнорідних художніх елементів у архітектурному оздобленні фасадів та інтер’єрів будівель.

    Модерн – стиль у європейському й американському мистецтві кінця XIX – початку XX ст. Архітектура модерну вирізнялася відмовою від прямих ліній і кутів на користь більш «природних» ліній, використанням нових технологій (метал, скло). Вона характеризувалася прагненням до створення одночасно і естетично красивих, і функціональних будівель. Велика увага приділялася не тільки зовнішньому вигляду будівель, але й інтер’єру. Всі конструктивні елементи – сходи, двері, стовпи, балкони – художньо оброблялися.

    Неоренесанс – один із історичних стилів середини ХІХ ст., якому притаманні зовнішні архітектурні рішення часів Ренесансу. Відмінні риси – тяжіння до симетрії, раціональне членування фасадів, надання переваги прямокутним планам із внутрішніми двориками.

    Парапет – невелика огорожа балкону, ганку, покрівлі у вигляді перил.

    Пілястра – плоский вертикальний, подібний до колони, виступ прямокутної форми на поверхні стіни чи стовпа. Має ті ж пропорції, що й колона.

    Розетка – орнаментальна прикраса круглої форми в плані, має вигляд стилізованого зображення квітки, яка розпустилась.

    Рустика – в перекладі з латинської означає «сільський», «грубий», «необтесаний». В архітектурі цим словом називають щільно підігнані один до одного камені прямокутної форми, з гладкою лінією по периметру.

    Фриз – витягнута по горизонталі скульптурна чи живописна композиція, яка прикрашає стіну (частіше її верхню частину) або підлогу.

    Фронтон – завершення, зазвичай трикутне, фасаду, колонади, обмежене двома скатами покрівлі з боків та карнизом в основі.