Чи давати дітям гроші, і якщо давати - то як і скільки. Це питання незмінно викликає бурхливі дискусії. З тієї миті, як дитя починає випробовувати потребу в самостійній витраті грошей, усвідомлює, що це таке, тобто, з того моменту, коли він хоче мати свої гроші, - вони мають у нього бути. Є думка, що треба оплачувати дітям хороші оцінки і домашню роботу. На перший погляд, ця ідея видається принадною, оскільки виплати стимулюють дитину краще вчитися і бути хазяйновитою, акуратною. Але людина повинна ставити перед собою цілі і прагнути їх виконання і тому вчитися. Завдання батьків тут - виробити інтерес до навчання як до такого, а не підміняти його інтересом до грошей. Краще пояснити, що люди, що живуть разом, повинні думати один про одного. Адже дорослому ніхто не оплачуватиме чищення зубів і миття посуду в своєму будинку.

Скільки ж грошей давати дитині? Сума має бути фіксованою в певний проміжок часу - адже ми готуємо дитину до того, що вона повинна навчитися самостійно приймати рішення, розпоряджатися обмеженими ресурсами. Грошей повинно бути достатньо, щоб дитина навчилася приймати самостійні рішення - купити цукерку або жуйку, наклейку або сувенір мамі. Навмисно не згадуються суми, які треба видавати дітям. Матеріальна ситуація у всіх різна, ціни в сусідніх магазинах теж в кожного свої. Уявлення про розумні витрати кожен має власне. Чим старше дитя, тим більше йому потрібно. І краще, якщо пам'ятати про це будуть батьки, не вимушуючи дитину нагадувати про свої збільшені потреби. Незалежні прибутки дитини, будь то грошовий дарунок родичів або стипендія, належать самій дитині. Ці суми ніяк не повинні позначатися на її постійних прибутках.

Послідовність не менш важлива. Неприпустимо спочатку дати дитині гроші, а потім забрати їх під слушним приводом. Або засуджувати те, як вона ними розпорядилася. Якщо витратила - значить, так вважала за потрібне. Саме для цього і були дані їй гроші. Якщо ми хочемо виховати самостійну, розумну, думаючу людину, ми не можемо позбавляти її можливості намагатися бути такою з раннього дитинства.

Датські психологи К. Девіс і Р. Тейлор у своїй популярній книзі «Діти і гроші» дають батькам рекомендації відносно видачі кишенькових грошей. Найбільш ефективна система повинна, на їх думку, відповідати деяким правилам:

· можна давати кишенькові гроші дитині з 6-7 років;

· з самого початку необхідно пояснити дитині зміст виплат і домовлятись про те, які витрати дитині будуть компенсувати;

· сума повинна бути у межах розумного і збільшуватись з віком;

· маленьким дітям гроші потрібно видавати щотижня у визначений день, а підліткам можна видавати гроші раз на місяць;

· видача кишенькових грошей не повинна ставитись у залежності від поведінки і оцінок і не повинна відмінятись як покарання;

· встановлена сума грошей не повинна збільшуватись під приводом того, що дитина вже все витратила;

· дитині потрібно дозволити витрачати свої гроші за власним вибором;

· у дитини повинні бути обов’язки у сім’ї, які вона виконує безкоштовно;

· щорічно (на день народження дитини) сума кишенькових грошей і обов’язки дитини повинні збільшуватись.

Французький дослідник Д. Лассаре вважає, що зміст виплат батьками кишенькових грошей змінюється у відповідності з віком дитини і повинен бути засобом контролю її зростаючих вимог.

Зарубіжними і вітчизняними психологами у дослідженні економічної соціалізації були визначені етапи формування ставлення до грошей у дітей. Найбільш активно включаються у всі види соціальних взаємодій діти 15-16 років, тобто підлітки. На основі досліджень особливостей економічної соціалізації цієї групи дітей можна зробити таку економіко-психологічну характеристику. Підлітки – це самостійні, «теоретично» незалежні від батьків люди, занепокоєні тільки своєю долею, де на першому місці – бажання розбагатіти, мати свою справу, добре влаштуватись. Багато хто з них ставить щастя в пряму залежність від кількості грошей.

За дослідженнями Б. Стасі в процесі соціалізації індивід поглиблює знання про гроші. Поступово у дітей змінюється уявлення про функціональне призначення грошей. Якщо в дитинстві визначальним у розумінні функції грошей є їх необхідність для численних споживацьких функцій, то підліток розуміє функції грошей вже по іншому. Для підлітка гроші – це перш за все міра його праці. Такі зміни у розумінні грошей підлітками визначаються перш за все зміною його місця в економічній реальності.

Етапи формування уявлень про гроші (за Б. Стасі)

Вік (роки)

Уявлення і поняття

4-6

Елементарні поняття про гроші і покупки

6-8

Розвиток понять про грошову систему і усвідомлення взаємозв’язків між грошима і роботою

8-9

Розуміння цінності грошей, поняття багатства і бідності

10-12

Більш диференційоване економічне розуміння, вміння побудувати економічні відносини

12-15

Наближається до знань дорослих про функцію грошей

Тож, кишенькові гроші є одним з найбільш ефективних способів економічної соціалізації людини.