Експрес-інформація організаторам дитячого читання
Серед них:
240 років від дня народження Тимківського Василя Федоровича (1781 – 1832).
Народився на хуторі Тимківщина (нині с. Богуславець) Золотоніського району. Письменник, перекладач, політичний діяч. Дядько Михайла Максимовича. Писав оди, епіграми, віршовані «порівняння пір року». Автор книг «Історія Бессарабії» (рукопис було втрачено під час повені в Санкт-Петербурзі), «Князь Курбський» (її доля невідома). Переклав книги С. Галема «Жизнь графа Миниха», «Путешествия Морица по Англии».
Січень
6 – 90 років від дня народження Фролової Маї Флорівни (1931 – 2013).
Відома дитяча письменниця. Народилася в м. Сміла, там і пройшло її дитинство. Згодом сім’я переїхала до Західної України. Закінчивши школу зі срібною медаллю, Мая Фролова вступила до Чернівецького університету на факультет російської філології, який закінчила в 1955 р. Після одруження майбутня письменниця, через постійні відрядження чоловіка, за професією військового, долає тисячі кілометрів уздовж і впоперек колишнього Союзу. Деякий час живе в Москві, Магадані, Владивостоці, Грузії. Працювала редактором у книжкових видавництвах Москви, Магадану, в радіокомітеті у Владивостоці.
У 1971 р. Мая Флорівна стала членом Спілки письменників України. А в 1972 р., на запрошення та за клопотанням відомого черкаського письменника Миколи Негоди, вона переїздить із Грузії до Черкас.
Літературну творчість Мая Фролова розпочала в 1962 р. Саме тоді вийшла її книга для дітей молодшого віку «Солнечная Северяния». Пізніше з’являються книги для дітей старшого віку: це повісті «Задумайся о себе», «Ау, мама!...», «Над Травдой-рекой», «А вы мне – кто?», «Весенний коридор», «Девочка, которая придумала себя», «Не спеши становиться на колени…», «Найди меня, мама!», «Де народився, там і згодився», «Мальчики, любите девочек! Атас!», «М’яч у піднебессі».
Майже 40 років Мая Флорівна керувала літературно-творчим гуртком «Пегасик» у Черкаській обласній бібліотеці для дітей.
Лауреат літературної премії ім. В. Короленка.
14 квітня 2013 року письменниця пішла з життя. Похована Мая Флорівна в м. Черкаси.
9 – 85 років від дня народження Пепи Вадима Івановича (1936).
Народився в смт. Драбів. Поет, прозаїк, журналіст, сценарист. Автор поетичних збірок для дітей «Найкращий трамвай», «Прилетів лелека», «Скажи мені, соколе», книг прози «Не підведи, брате», «Ключі од вирію», «Україна в дзеркалі тисячоліть», кіносценаріїв «Андрій Головко», «Петро Панч», «Право на мрію» та ін.
Лауреат літературно-мистецької премії імені І. Нечуя-Левицького та літературної премії імені О. Гончара.
Член Національної спілки письменників України.
13 – 85 років від дня народження Захарченка Василя Івановича (1936 – 2018).
Родом із Полтавщини, але мешкає в Черкасах. Письменник. Автор прозових творів «Співучий корінь», «Трамвай о шостій вечора», «Стежка», «Дзвінок на світанні», «У п’ятницю після обід», «Лозові кошики», романів «Клекіт старого лелеки», «Прибутні люди», «Білі вечори», «Великі лови», повістей «І настали жнива…», книги оповідань «Очима до голубих віконниць», щоденників «На відстані зойку», «У магнієвому спаласі».
У 1968-1981 роках зазнав репресій.
Лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка, літературних премій імені А. Головка, Ю. Яновського, О. Гірника, Д. Нитченка.
Був членом Національної спілки письменників України.
15 – 150 років від дня народження Кримського Агатангела Юхимовича (1871 – 1942).
Видатний учений-енциклопедист, поет, прозаїк, фольклорист, академік АН України. Тривалий час мешкав у Звенигородці. Володів понад 60 мовами. Написав десятки книг – наукових розвідок та сотні наукових статей. Автор збірки поезій «Пальмове гілля», прози – «Бейрутські оповідання», повістей – «Андрій Лаговський» та ін.
У 1941 році був репресований, помер у в’язниці.
Був членом Національної спілки письменників України.
16 – 90 років від дня народження Дробного Івана Семеновича (1931 – 2018).
Народився в с. Богуславець Золотоніського району. Поет, літературознавець. Його перу належать поетичні збірки «Добридень, люди», «Білий світ», «Троїсті музики», «Блакитне дерево Дніпра», «Груша серед поля», «В Златокраї жито половіє», «Котить заєць кавуна», прозові книги «Хата з лободи», «Вереснева золота печаль», «За пагорбами літ», літературознавчі розвідки й публіцистичні нариси.
Лауреат літературної премії «Берег надії» імені В. Симоненка.
Був членом Національної спілки письменників України.
Лютий
15 – 110 років від дня народження Полянкера Григорія (Гершла) Ісааковича (1911 – 1997).
Народився в м. Умань. Прозаїк. Автор оповідань «На тому березі», «Від Дністра до Дунаю», «Дядя Яша», «Розлука», повістей «Вугілля», «Біля джерел», «Шойл із Бапілля», «Син Вітчизни», романів «Випробування вірності», «Булочник із Коломиї», «Старий Сантос і його нащадки», «Близкие и знакомые», «Доля художника», «Секрет долголетия», «Учитель из Меджибожа», «Було на Поділлі містечко», «Було колись містечко…» та ін.
Зазнав репресій у 1951-1955 роках.
Був членом Національної спілки письменників України.
23 – 100 років від дня народження Гончарука Захара Власовича (1921 – 1993).
Народився в с. Коритня Монастирищенського району. Поет, перекладач. Автор поетичних збірок «Голубиний ранок», «Дніпрові думи», «Доля», «Квінта», «Злагода», «Апасіоната: (на концерті Святослава Ріхтера)», «Домінанта», «Моя Константа» та поеми для дітей «Господарочка».
Був членом Національної спілки письменників України.
28 – 195 років від дня народження Юркевича Памфіла Даниловича (1826 – 1874).
Народився в с. Ліпляве Золотоніського повіту на Полтавщині (нині Канівський район). Видатний український філософ, педагог, професор Київської духовної академії та Московського університету. Основні філософські праці – «Ідея», «Серце і його значення у духовному житті людини згідно з ученням Слова Божого», «З науки про людський дух», «Матеріалізм та завдання філософії», «Мир з ближнім як умова християнського співжиття», «З приводу статей богословського змісту, вміщених у філософському лексиконі», «Докази буття Божого».
Березень
10 – 160 років від дня смерті Т.Г. Шевченка (1861).
11 – 115 років від дня народження Кравченка Федора Тихоновича (1906 – 1965).
Народився в м. Кам’янка. Прозаїк, драматург. Автор книг прози «Хліб», «Барикади на селі», «Джерело», «На дорогах України», «Отаманові дуби», «Старт», «Семья Наливайко», «Еловая тетрадь», п’єс «Жаркое лето», «Однажды вечером».
18 – 125 років від дня народження Суровцової Надії Віталіївни (1896 – 1985).
Письменниця, громадська діячка. Авторка численних нарисів про українських письменників, вміщених у книзі «Спогади», та циклу мініатюр «Колимські силуети».
У 1927 році була безпідставно заарештована, без суду ув'язнена й відправлена в табори ГУЛагу, де перебувала до 1954 року.
18 – 60 років від дня народження Стеценка Станіслава Миколайовича (1961).
Прозаїк, журналіст. Автор детективів, триллерів, романів: «КДБ проти Ніндзя», «Чорна акула в червоній воді», «Щоденник закоханого піонера», «Сенсація», «Монстр», «Вся влада радам», «Війни художників». Один із авторів «Антології українського жаху» та «Антології сучасної української прози».
Дипломант Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов».
Член Національної спілки письменників України.
30 – 125 років від дня народження Гедзя Юхима (Савицького Олексія Васильовича) (1896 – 1937).
Народився в м. Золотоноша. Прозаїк, гуморист-сатирик, драматург. Автор книг гумору й сатири «Буває й таке», «Автор Троянденко», «Завзятий середняк», «Принципіально», «Троглодити», «Бубна-козир», «Конкурс на гопак», «Тихою сапою», п’єс «Надія», «Секретар пухтресту» та ін.
Репресований у 1937 році.
Був членом Національної спілки письменників України.
Квітень
2 – 85 років від дня народження Карпенка Григорія Павловича (1936).
Народився в с. Чапаєвка Золотоніського району. Прозаїк, автор книг «Промінь-велетень», «До зустрічі в ефірі», «Від краплини», «Полудень», «Голубе плесо».
Член Національної спілки письменників України.
4 – 115 років від дня народження Золотаревського Ісаака Яковича (1906 – 1973).
Народився в м. Черкаси. Поет-сатирик. Писав переважно російською мовою. Співпрацював із журналами «Крокодил», «Перець» та ін. Окремими виданнями вийшли його збірки сатиричних віршів «Соль вопроса», «Специфический профиль», «Белые вороны», «В порядке зарядки», «Головна перешкода», «По движущимся целям». Працював також у галузі поетичного перекладу.
Був членом Національної спілки письменників України.
4 – 185 років від дня народження Гнилосирова Василя Степановича (1836 – 1900).
Письменник, журналіст, педагог, громадський діяч. Автор поеми «Закохана», казки «Царівна-русалка», численних публікацій у періодиці.
У 1873 – 1900 рр. жив у Каневі, доглядав могилу Т.Г. Шевченка. Зібрав багато меморіальних матеріалів, залишив цінну рукописну спадщину.
Заснував перший музей поета – Тарасову світлицю, де започаткував «Книгу для відвідувачів», яка ведеться вже понад 100 років. Спочатку Василь Степанович сам фіксував відомості про відвідувачів місця вічного спочинку поета, згодом дійшов висновку, що такі записи вони можуть самі залишати в спеціальній книзі. Перший відгук у ній у 1897 р. зробив український композитор М. Лисенко.
Травень
1 – 85 років від дня народження Савченка Анатолія Олексійовича (1936 – 2014).
Народився в м. Звенигородка. Поет, прозаїк. Автор збірок «Стежинкою в стиглому житі», «Є куточок на землі», «Понад Тікичем», «Нічого такого», «На неокраєнім крилі», «І Слово диха на долоні», «Хто довкола, або Білі пелюстки глоду», численних публікацій у періодиці. Окремі його вірші стали піснями.
1 – 70 років від дня народження Сахна В’ячеслава Федоровича (1951).
Народився в с. Старий Коврай Чорнобаївського району. Прозаїк, перекладач. Його перу належать прозові книги «Підкидьок», «Людолови савани», переклади з іспанської, португальської, англійської мов творів Р.П. Валеро, Х.К. Мартіні, Ф.Г. Павона.
Член Національної спілки письменників України.
20 – 60 років із часу встановлення Національної премії України імені Тараса Шевченка (1961).
22 – 160 років від дня перепоховання Т.Г. Шевченка на Чернечій горі в м. Канів (1861).
Червень
10 – 70 років від дня народження Шкляра Василя Миколайовича (1951).
Народився в с. Ганжалівка Лисянського району. Прозаїк, перекладач. Автор книг «Шовкова нитка», «Перший сніг», «Живиця», «Черешня в житі», романів «Праліс», «Тінь сови», «Ностальгія», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана», «Чорне сонце», «Характерник», «Самотній вовк» та ін. Автор дитячих книжок «Шовкова нитка», «Черешня в житі», «Шовковий дощик», «Песик Гав, соловейко, джміль і два жолуді», «Помста Баби Яги».
У 2009 р. вийшов роман Василя Шкляра «Залишенець» («Чорний Ворон»), який розповідає про діяльність Холодноярської республіки. Ця книга охоплює чотири роки війни, яку більшовики розпочали в 1921 р. проти Української Народної Республіки. Багато критиків називають його найкращим твором ХХІ ст. Цій темі присвячений і роман «Маруся», який побачив світ у 2014 р.
Перші українські переклади В. Шкляра – це переклади класиків вірменської літератури А. Бакунца, А. Сагіяна, В. Давтяна, В. Ананяна. Пізніше він переклав романи «Декамерон» Дж. Бокаччо, «Тарас Бульба» М. Гоголя (за першим виданням 1835 року).
Лауреат Народної премії України імені Т. Шевченка та Всеукраїнської літературної премії імені В. Симоненка.
Член Національної спілки письменників України.
15 – 160 років від дня народження Варнака Охріма (Василенка Онопрія Омеляновича) (1861 – 1921).
Народився в с. Коврай Золотоніського району. Український письменник, публіцист, театральний критик і громадський діяч. Друкувався в журналах «Дзвінок», «Зоря», «Літературно-науковий вісник», «Маяк». Автор збірки «Мусій Кріпиця, або Правда кривду переважить», подорожніх нотаток «Від Севастополя до Золотоноші».
Липень
12 – 70 років від дня народження Слободяника Анатолія Леонідовича (1951).
Народився в с. Кинашівка Маньківського району. Поет, журналіст. Автор поетичних збірок «Пісні над Тікичем», «Щедрую матері», «Левади солов’їні».
Член Національної Спілки журналістів України.
28 – 75 років від дня народження Слабошпицького Михайла Федотовича (1946).
Народився в с. Мар’янівка Шполянського району. Прозаїк, критик, громадський діяч. Автор прозових книг для дітей «Славко й Жако», «Хлопчик Валь», «Озеро Олдан», «З голосу нашої Кліо», «Норвезький кіт у намисті», «Чудасія на балконі», «Брат знаменитого воротаря»; романів «Марія Башкирцева», «Тодось Осьмачка», «Никифор Дровняк із Криниці» «Автопортрет художника в зрілості»; повістей «Душі на вітрах», «Гілка ялівцю з Сааремаа»; критичних та літературознавчих книг «Літературні профілі», «Роман Іваничук», «Василь Земляк», «Українець, який відмовився бути бідним», «Не загублена українська людина», «25 українських поетів на вигнанні», «Що записано в книгу життя. Михайло Коцюбинський та інші», «Наближення до суті. Літературні долі»; книжок-мемуарів «Протирання дзеркала», «Тіні в дзеркалі» та «З пам’яті дзеркала. Те, чого ви не прочитаєте в історії літератури»; спогадів «Пейзаж для Помаранчевої революції», «Гамбіт надії» та ін.
Лауреат безлічі літературних премій, в тому числі й Національної премії України імені Т. Шевченка, літературних премій імені Л. Українки та «Берег надії» імені В. Симоненка.
Член Національної спілки письменників України.
29 – 60 років від дня народження Кикотя Валерія Михайловича (1961).
Народився в с. Червона Слобода Черкаського району. Поет, перекладач, прозаїк, публіцист. Автор збірок поезій «Вірші», «Промені самотності», «Один аспект мого життя», «Королева дощу», «Сніг помирає на землі», «Тексти на піску», «Квітка у вогні», «25 американських поетів у перекладі Валерія Кикотя», «Кількома мазками акварелі», публікацій у періодиці. Переклав окремі твори Е. По, У. Уїтмена, Р. Уоррена, Е. Дікінсона та ін.
Лауреат літературної премії «Берег надії» імені В. Симоненка.
Член Національної спілки письменників України.
Серпень
4 – 160 років від дня народження Зіньківського Трохима Оврамовича (Аврамовича) (1861 – 1891).
Письменник, перекладач, літературознавець, публіцист, вчений, громадський діяч. Автор оповідань, віршів, байок, літературознавчих студій, політологічних трактатів. Один із перших дослідив європейський вимір постаті Т. Шевченка («Тарас Шевченко в світлі європейської критики»)
Жив у Смілі, Шполі та Черкасах.
18 – 90 років від дня народження Гончарука Якова Власовича (1931 – 2000).
Народився в с. Коритня Монастирищенського району. Прозаїк. Автор повістей «В сузір’ї Велеса», «Шануйся змолоду», казки для дітей «Зайчик-прибивчик», художніх нарисів.
Був членом Національної спілки письменників України.
23 – 100 років від дня народження Костюківського Якова Ароновича (1921 – 2011).
Народився в м. Золотоноша. Письменник, сценарист. Співавтор збірок сатиричних віршів та мініатюр «Можете скаржитися!», «Займайте ваші місця!» «Книга без байок», «Тарапунька і Штепсель», « Продовжуємо наш концерт» автор сценаріїв фільмів (у співавторстві з Л. Гайдаєм) «Операція И та інші пригоди Шурика», «Кавказька полонянка», «Діамантова рука».
26 – 65 років від дня народження Ракшанова Володимира Борисовича (1956).
Народився в с. Мехедівка Драбівського району. Прозаїк, літературознавець. Автор книг «Будять дзвони», «Привіт, Америко!», «Творчість гетьмана Івана Мазепи, його постать у світовій літературі та публіцистиці», збірок для дітей «Абетка для малечі», «Чумаки, чумаченьки» та ін.
Член Національної спілки письменників України.
Проживає в США.
29 – 35 років від дня народження Зеленько (Швед) Ірини Вікторівни (1986).
Народилася в с. Хацьки Черкаського району. Поетеса. Авторка ліричної збірки «Переселення» та збірки віршів для дітей «Сів метелик на жирафу», численних публікацій у періодиці. Засновниця сільського аматорського літературно-мистецького клубу «Провесінь».
Членкиня Національної спілки письменників України.
Вересень
2 – 130 років від дня народження Филиповича Павла Петровича (1891 – 1937).
Народився в с. Кайтанівка Катеринопільського району. Поет, літературознавець, перекладач, професор. Автор збірок поезії «Земля і вітер», «Простір», низки літературознавчих статей про творчість Т. Шевченка, М. Коцюбинського, О. Кобилянської, О. Олеся, М. Рильського та ін. Перекладав твори переважно французських поетів Беранже, Барб’є, Верлена.
Репресований у 1936 році.
Був членом Національної спілки письменників України.
18 – 110 років від дня народження Мицика Федора Олексійовича (1911 – 1941).
Народився в с. Вишнопіль Тальнівського району. Журналіст, поет. Автор збірок «Моїй землі», «Поезії», «Моя починається пісня». Загинув на фронті.
Посмертно був прийнятий до Спілки письменників України.
26 – 120 років від дня народження Скляренка Семена Дмитровича (1901 – 1962).
Народився в с. Прохорівка Канівського району. Прозаїк, перекладач. Видав понад 60 книжок оповідань, повістей, романів. Серед них – збірки оповідань та нарисів «Вітер з гір», «Десять ченців», «Домаха Завгородня», «Оповідання про почуття», «Радість людського існування», «Завжди разом», повісті «Тиха пристань», «Страх», «Матрос Ісай», романи «Бурун», «Шлях на Київ», «Помилка», «Карпати», «Святослав», «Володимир» та ін. Перекладав з російської, латинської, білоруської мов.
Був членом Національної спілки письменників України.
28 – 100 років від дня народження Лисенка Василя Федоровича (1921 – 1993).
Народився в с. Залізнячка Катеринопільського району. Прозаїк, критик, драматург. Автор збірки «Ярослав Галан», сценаріїв «Павло Дибенко», «Золота зброя», «Микола Скрипник», «Бджілка», роману «Поле бою», повісті «Загибель Олександра Македонського, або Жінка з таємницею» та ін.
Був членом Національної спілки письменників України.
Жовтень
12 – 80 років від дня народження Воробйова Миколи Панасовича (1941).
Народився в с. Мельниківка Смілянського району. Поет, художник. Автор книг «Пригадай дорогу мені», «Місяць шипшини», «Ожина обрію», «Прогулянка одинцем», «Верховний голос», «Іскри в слідах», «Човен», «Срібна рука», «Оманливий оркестр», збірок віршів для дітей «Лугова криничка», «Зелені трав’яні зайчики». Поезії М. Воробйова перекладені кількома іноземними мовами.
Зазнав репресій у 1966 – 1985 роках.
Лауреат літературних премій, зокрема й Національної премії України імені Т. Шевченка.
Член Національної спілки письменників України.
18 – 145 років від дня народження Єфремова Сергія Олександровича (1876 – 1939).
Народився в с. Пальчик Катеринопільського району. Вчений-літературознавець, громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української Академії Наук, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові.
Сергій Єфремов був засновником української демократично-радикальної партії, «Товариства українських поступовців», «Української партії соціал-федералістів». За гострі публіцистичні виступи на захист української національної культури й політичних свобод у дореволюційний період неодноразово заарештовувався російською владою.
Автор монографічних нарисів про видатних українських письменників: «Марко Вовчок», «Тарас Шевченко», «Співець боротьби і контрастів» (у виданні 1926 р. – Іван Франко), «Михайло Коцюбинський», «Іван Нечуй-Левицький», «Іван Карпенко-Карий», «Панас Мирний» та ін. Важливе місце у творчості С. Єфремова займають видання «Щоденника» та «Листування» Т. Шевченка. Історико-літературні погляди вченого найповніше представлені в його фундаментальній двотомній праці «Історія українського письменства».
У 20-х роках зазнав репресій, помер у таборах ГУЛагу.
19 – 115 років від дня народження Воскрекасенка Сергія Іларіоновича (1906 – 1979).
Народився в с. Лазірці Канівського району. Письменник, перекладач. Автор збірок поезій «Штурм», «Березнева ніч», «Поезії», «Сатира», «Цілком серйозно», «Березова каша», «Взагалі і зокрема», «Від душі», «І всерйоз, і жартома», «Подивись на себе з боку», «І так далі», «Сатиричні мініатюри», поеми «Сержант Іван Рахуба», збірки поезій для дітей «Веселинки» та ін.
20 – 90 років від дня народження Завальнюка Леоніда Андрійовича (1931 – 2010).
Народився в м. Умань. Поет-пісняр, прозаїк, сценарист, художник. Автор збірок поезій «В пути», «За отступающим горизонтом», «Стихи о доме», «На полустанке», «Лирика», «Это реки», творів прози «Три толстяка», «Родька», «Лирическая повесть», творів для дітей «Как заяц Прошка волшебником был», «Как Прошка друга искал», «Зеркальце», «Веселая азбука», «Времена года» та ін.
Листопад
7 – 120 років від дня народження Красицького Дмитра Филимоновича (1901 – 1989).
Народився в с. Зелена Діброва Городищенського району. Прозаїк, літературознавець. Правнук Т. Шевченка. Автор низки біографічних повістей з питань шевченкознавства: «Дитинство Тараса», «Тарасова земля», «Юність Тараса», «Дітям про Шевченка», «Тарасові світанки», «І оживе добра слава».
Був членом Національної спілки письменників України.
26 – 105 років від дня народження Щербака (Мишалова) Миколи Івановича (1916 – 2010).
Народився в с. Топильна Шполянського району. Поет, літературознавець. Автор збірок «Вітри над Україною», «П’янкий чебрець», «Шлях у вічність», «Багаття», «Волошки», «Пахощі суцвіття», «Чебрець», низки літературознавчих статей.
З 1944 року жив у еміграції.
Був членом Національної спілки письменників України.
Грудень
1 – 65 років від дня народження Юрика Пилипа Сергійовича (1956).
Народився в с. Баландине Кам’янського району. Поет-гуморист, публіцист, фольклорист, перекладач. Автор збірок поезій «Пісня волі», «Католицька хортиця», «Поклик Святослава» збірок гумору й сатири «Даремний переляк», «П’ятнадцята премія», «Сповідь вовкодава. Вибране», «Де ти вештаєшся?», «Осляче тріо», «Ворожіння на кавовій гущі, або Конституція Пилипа Юрика (Орлика)». Засновник письменницького порталу https://pilipyurik.com
Лауреат літературних премій імені С. Олійника та С. Руданського.
8 – 80 років від дня народження Паниченко Людмили Василівни (1941).
Народилася в м. Чигирин. Поетеса, публіцистка, педагогиня. Авторка збірок «Відлуння синьої зорі», «Загадки», «Обриси крила», «Світанок над Тясмином», «Сяйво метеорита», «Листи на снігу», «Зоряна орбіта», книжок для дітей «Кладочка», «П’ять братів живуть у хаті», «Казки». Друкується в часописах Канади, Австралії, Америки.
Членкиня Національної спілки письменників України.
8 – 70 років від дня народження Шамрая Миколи Яковича (1951).
Народився на хуторі Згар Золотоніського району. Поет, прозаїк. Автор збірок поезій «Великодній дзвін», «Рвані дороги в долоні моїй», «Хресний вік», збірки новел «Доле, грішнице моя», публікацій в періодиці.
Член Національної спілки письменників України.
Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені В. Симоненка.
23 – 95 років від дня народження Іщенка Миколи Григоровича (1926 – 2013).
Народився в с. Лузанівка Кам’янського району. Прозаїк, доктор філології, журналіст, державний діяч. Автор прозових книг «Вишням цвісти навесні», «Доброго дня, Ярино!», «Коли помиляється друг», романів «Сонячні межі», «Ближче як на сто голок», «Скарб», «Сусіди», «Смуга відчуження», «Течія», «Твердь», «Барви літа», літературознавчих праць.
Лауреат премії імені Я. Галана.
Був членом Національної спілки письменників України.
25 – 105 років від дня народження Легота (Ворушила) Андрія Тодосійовича (1916 – 2005).
Народився в м. Корсунь-Шевченківський. Поет, перекладач. Автор поетичних збірок «Лірика», «За дротами», «Чим серце билось», «Вибрані поезії», «Калинові шуми», «Відлуння душі», публікацій в періодиці.
З 1944 року був у еміграції, в 2003 році переїхав до Києва, де й помер.
Лауреат премії Української Могилянсько-Мазепинської академії наук.
Використана література:
Волинець Л. М. Письменники Черкащини : біобібліогр. покажч. / Л. М. Волинець, М. Ф. Пономаренко, М. І. Пшеничний. – Черкаси : Редакц.-видавн. відділ облполіграфвидаву, 1990. – 84 с.
Криничка : антол. творів письм. Черкащини для дітей та юнацтва : в 2 т. Т. 1 / авт.-упоряд. В. Коваленко. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2009. – 423 с.
Криничка : антол. творів письм. Черкащини для дітей та юнацтва : в 2 т. Т. 2 / авт.-упоряд. В. Коваленко. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2009. – 389 с.
Пам’ятні дати Черкащини у 2020 році [Електронний ресурс] // КЗ «Обл. універс. наук. б-ка ім. Т. Шевченка» Черкас. облради [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : Режим доступу : http://library.ck.ua/files/07.04.2015/PamDaty2016.pdf. – Назва з екрану.
Пам’ятні літературні дати Черкащини 2016 року : експрес-інформ. / КЗ «Обл. б-ка для дітей» Черкас. облради. – Черкаси, 2015. – 24 с.
Письменники Черкащини : вибрані твори. Кн. 1 / упоряд. Г. П. Білоус. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2007. – 516 с.
Письменники Черкащини : вибрані твори. Кн. 2 / упоряд. Г. П. Білоус. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2007. – 512 с.
Поліщук В. Т. Література рідного краю : підручник / В. Т. Поліщук, М. П. Поліщук. – Черкаси : Видавець Ю. Чабаненко, 2013. – 512 с.
Підготувала В.М. Корженевська