Данило Нарбут
(1916-1998)
Відомий художник театру, живописець Данило Георгійович Нарбут народився у 1916 р. у Санкт-Петербурзі в родині талановитого, надзвичайно популярного, одного з найкращих графіків України Георгія Івановича Нарбута. Дід і батько Данила були вихідцями з давнього козацького роду, шлях якого в’ється із родового хутора Нарбутівка, що знаходиться недалеко від Глухова Сумської області.
Батьки Данила Нарбута
Георгій Іванович Нарбут
Віра Павлівна Нарбут
Данилові було лише 4 роки, коли при загадкових обставинах помер його батько, якому тоді було 34 роки. Опікувалися малим хлопчиком його друзі. Серед них були художник-графік Антон Середа і професор Київського художнього інституту Федір Кричевський. А ще, в душі маленького Данила назавжди залишилися спогади про першу вчительку Марію Іванівну Тобілевич, дочку драматурга І. Карпенка-Карого. Данило Нарбут навіть змалював її в одній з останніх своїх картин.
Марія Тобілевич – перша вчителька Данила Нарбута
Від своїх вчителів Данило взяв багато. Вони мали великий вплив на формування характеру, життєвих поглядів, художніх смаків майбутнього театрального декоратора.
З 14 років хлопець працював у декоративній майстерні Київського оперного театру. Згодом його направили у Ленінград на трирічні курси театральних художників, де Д. Нарбут продовжив навчатися під керівництвом відомих майстрів. З 1935 р. художник працював у Київському театрі опери та балету. Вже через рік брав участь в оформленні вистави «Наталка Полтавка».
Вистава “Наталка Полтавка” (1936)
У 1939 р. Данило Нарбут пішов добровольцем на Фінський фронт, згодом повернувся до Києва, де працював бригадиром-макетником Українського театрального музею. У 1941 р. його призначають головним художником Житомирського драматичного театру ім. Т. Шевченка. А далі була робота у театрах Ковеля, Коломиї, Чернівців, Івано-Франківська.
З 1965 до 1980 р. Данило Георгійович працював у Черкаському обласному музично-драматичному театрі ім. Т.Г. Шевченка на посаді головного художника. Саме тут розквітнув самобутній талант митця, тут він створив найвизначніші свої роботи.
Ескізи декорацій
А починалося все з декорацій до спектаклю за твором Миколи Гоголя «Сорочинський ярмарок», який ходили дивитися не тільки шанувальники театру, а й просто охочі до всього незвичайного. Бо й справді, феєрія барв, український квітковий розмай і злет фантазії талановитого митця полонили і захоплювали кожного. Згодом з’являються й багато інших його декорацій («М. Гоголь «Тарас Бульба», «Г. Квітка-Основ’яненко «Конотопська відьма», «Б. Мокроусов «Роза вітрів», «М. Старицький «Циганка Аза», «О. Кобилянська «В неділю рано зілля копала», «Ю. Яновський «Лють»).
«М. Гоголь «Тарас Бульба»
«Г. Квітка-Основ’яненко «Конотопська відьма»
«Б. Мокроусов «Роза вітрів»
«М. Старицький «Циганка Аза»
«О. Кобилянська «В неділю рано зілля копала»
«Ю. Яновський «Лють»
«М. Гоголь «Тарас Бульба» (хутір Тараса)
Загалом, Данило Георгійович оформив близько 250 вистав, з яких п’ята частина – на сцені Черкаського театру. За декорації до багатьох вистав, серед яких «На світанку», «В неділю рано зілля копала», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Шевченко», Д. Нарбут відзначений почесними грамотами.
Головний художник Черкаського театру глибоко знав народний побут, звичаї, одяг, тому його яскраві і багатобарвні декорації і реквізит завжди творилися з добрим естетичним смаком і мистецькою досконалістю. Творчість Данила Нарбута чарувала всю черкаську інтелігентну громаду.
Після театральних успіхів пензель художника був нестримним. Одне за одним у світ з’являються його живописні полотна і серії картин: «Київська Русь», «Гетьмани України», «Полковники», «Черкаський базар», «Квіти України». Друзі художника з гордістю заявляли, що ім’я Данила Нарбута – це вже легенда, а його роботи – надбання нації.
Картини Данила Георгійовича найрізноманітнішої тематики. Ось перед вами яскраві «Соняхи», а ось – «Мир на землі», де зображені ошатні сільські будиночки з людьми, лелека, що будує гніздо – усе символізує спокій, надію на майбутнє, мир.
«Соняхи»
«Мир на землі»
Є у Д. Нарбута і картини з життя козаків, і обрядово-фольклорні полотна: «І повіє новий вогонь з Холодного яру», «Сидить Мамай у тіньочку, у вишневому садочку», «Рушники», «Масляниця», «Щедрий вечір».
«І повіє новий вогонь з Холодного яру»
«Сидить Мамай у тіньочку, у вишневому садочку»
«Рушники»
«Щедрий вечір»
На згадку черкащанам майстер пензля створив полотна, присвячені Черкасам, їх славній історії. Місто постає перед нами з тогочасною архітектурою, атрибутикою на картинах «Пристань на Дніпрі», «Старі Черкаси», «Тут жили русичі».
«Пристань на Дніпрі»
«Старі Черкаси»
Найвідоміші твори Данила Нарбута – «Вибори кошового», «Страшний суд» та «Покрова Пресвятої Богородиці». На цих полотнах безліч образів.
«Вибори кошового»
Перше з них символізує козацький дух нашого народу, його незламність і невмирущість. На іншому полотні – під Покровою Богородиці – вся наша українська велич, наша слава: від князів, гетьманів – до письменників. Народ, який народжує таких людей, житиме у віках – ніби каже художник.
«Страшний суд»
На картині «Страшний суд» – зображення всіх катів українського народу – татарських, польських, шведських, німецьких завойовників. Усім їм художник передрікає кару у пеклі. Споглядаючи ці картини, ми ніби бачимо всю історію нашого славного народу.
Данило Георгійович створив цілу галерею образів часів Стародавньої України-Русі та доби Богдана Хмельницького: портрети руських князів Володимира, Святослава, самого гетьмана Б. Хмельницького та його сподвижників. Ось полотна із серії «Гетьмани України»: «Дмитро «Байда» – організатор Січі Запорожської на о. Хортиця», «Іван Підкова – гетьман війська Запорозького низового, володар Молдови». Козацькі правителі тут зображені ошатно зодягненими, зі своїми гербами, зброєю.
«Дмитро «Байда» – організатор Січі Запорожської на о. Хортиця»
«Іван Підкова – гетьман війська Запорозького низового, володар Молдови»
Із серії «Полковники»– «Іван Виговський – генеральний писар Війська Запорозького», «Мартин Пушкар – полковник Полтавський».
«Іван Виговський – генеральний писар Війська Запорозького»
«Мартин Пушкар – полковник Полтавський»
Художник зображує кожного полковника, передаючи велич його характеру, сміливість, мужність. Детально зображується і зброя військових: пістолі, шаблі, оздоблені сріблом і золотом, списи, мушкети. Увага звертається і на козацькі клейноди: булави, знамена, бунчуки, печатки.
Серія картин «Черкаський базар» складається з низки іронічно-сатиричних образів. Данило Нарбут, працюючи над ними, ходив по черкаському ринку, спілкувався з продавцями, перекупками, торгувався з ними, нічого не купуючи. Після того і з’явилися на його полотнах різні типи і характери, буяння барв різноманітних дарів природи («Перекупка», «Полуниці», «Черкаський шовк», «Гриби»).
«Перекупка»
«Полуниці»
«Черкаський шовк»
«Гриби»
Вражають глядачів і картини із серії «Квіти України» – роботиостаннього періоду життя народного художника. Нанихзображені не лише квіткові композиції, такі як «Цвіт папороті», «Любисток», «Мальви», «Півники», «Нагідки», а виділяється і певний узагальнений образ, що пояснюється самим Данилом Нарбутом: «…це не просто квіти. Квіткою може бути дівчина, жінка і також може бути квіткою солдат…».
«Цвіт папороті»
«Любисток»
«Сон-трава»
У цій серії можна виділити два типи образів – молоді жінки та старенькі люди. Якщо у першому випадку – це утвердження життя, буяння молодості: «Маки», «Поділля. Мальви», «Весна. Кульбаби», то у другому – утвердження життєвої мудрості: «Мати», «Дід Корній».
«Айстри»
«Весна. Кульбаби»
Чому автор обирає саме квітку? Певно, що квітка завжди була і залишається символом краси. Тим більше, у кожній селянській хаті вона набувала магічно-символічного значення і постійно прикрашала її побут. Квітку можна ототожнити з сонцем. А сонце – це життя і світло. І в Данила Нарбута вся його творчість дає заряд життєлюбства, наповнена внутрішнім вогнем, що завжди захоплювало глядача.
У 1994 р. Данилу Георгійовичу Нарбуту було присвоєно звання Народного художника України, у 1996 – присуджено Державну премію імені Т.Г. Шевченка за серію портретів «Гетьмани України» та картини «Вибори кошового», «Страшний суд», «Покрова Пресвятої Богородиці», які стали справжніми шедеврами в історії українського мистецтва. У 1996-1997 рр. у багатьох областях України пройшли виставки його робіт.
Данило Георгійович жив і працював у Черкасах останні 33 роки свого життя. Саме у Черкасах знайшов кращого друга – Миколу Негоду, який став хрещеним батьком його онуки Лесі. Через багато років Леся Нарбут розповідала:
– Йому дідусь довіряв. Вони товаришували багато років. Їхні розмови за шахами тривали годинами. Вони розуміли один одного, підтримували і цінували стосунки, які між ними склалися. А свою всесвітньо відому пісню– реквієм «Степом, степом...» Микола Тодосійович презентував у нашій квартирі.
Микола Негода у нарисі «Данило Нарбут», якого видав до 80-річного ювілею свого друга, розповідає про нього: «Веселий, дотепний, безкомпромісний, він завжди душа товариства, правдивий поціновувач набутку колег, добрий порадник і наставник молоді».
У 1998 р. Д. Нарбут посмертно нагороджений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» I ступеня.
Вдячні черкасці пам’ятають і шанують талановитого майстра. У Черкаському художньому музеї створено «Нарбутову світлицю», яка містить відомості про життя та творчість Данила Нарбута, знайомить глядачів із зразками його творчості. У Черкаському обласному краєзнавчому музеї виставлено роботи Д. Нарбута із серій «Черкаський базар», «Гетьмани України» та «Квіти України».
У 2009 р. в Черкасах було видано альбом його репродукцій.
На будинку, де жив і працював художник у 1965-1998 рр., та на фасаді приміщення дитячої художньої школи, яка носить ім’я Д. Нарбута, встановлено меморіальні дошки. За рішенням обласної влади обдаровані діти Черкащини нагороджуються премією імені Данила Нарбута.
Пам’ятна дошка на будинку художника, який жив і працював тут у 1965-1998 рр.
Памятна дошка на фасаді Черкаської художньої школи, названої на честь Данила Нарбута (автор І. Фізер)