Літературна подорож для учнів 1-4 класів
Можна подорожувати поїздом, автобусом, літаком. А можна – книгами, як от зараз. Ви познайомитеся з життям хлопчиків і дівчаток, ваших ровесників, в різні часи і в різні епохи. Про них йде мова у творах наших письменників-земляків Івана Виргана, Олексія Кобця, Михайла Слабошпицького, Володимира Рутківського, Марини Павленко, Оксани Лущевської.
Івана Вирган
Олексій Кобець
Михайло Слабошпицький
Володимир Рутківський
Марина Павленко
Оксана Лущевська
В одних героїв книг життя було тяжким і голодним, в інших – яскравим і веселим. Але ми маємо про це знати. Сподіваємося, що ці книги навчать вас бути добрими, вміти співчувати, долати труднощі, допомагати один одному.
Цікавої вам подорожі і натхненного читання! Отож, вирушаймо!
Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу, таких жахливих трагедій як голодомор 1932-1933 рр. Україна тоді зібрала непоганий урожай, але він майже весь пішов на виконання хлібозаготівельного плану.
Над селянами нависла загроза голоду. У них забирали все. Харчів не вистачало, і люди вимирали сім'ями, селами. Домашніх тварин в селі не було. Все було з'їдене: їли живе й неживе, варили шкіряне взуття, тирсу й полову. На полях після того, як розтанув сніг, виловлювали ховрашків, кротів, мишей та інших гризунів – все з'їдали. Вживали в їжу кульбабу, реп'яхи, проліски, липу, акацію, щавель, кропиву. Саме про ті страшні події розповідається в оповіданні Олекси Кобця , який сам пережив ці страшні часи.
Про його життя та творчість читайте ТУТ.
Посиніла мати з неживими очима відправляє свого маленького сина Михася провідати батька – «ворога народу», який сидить у тюрмі, бо не виконав хлібоздачі. Тяжка дорога поміж зеленим житом… Важким є вузлик для тата з чистим одягом та пиріжком з лободи і натовченої соснової кори. Скінчилося поле. Спереду – гола царина, містечко. На узбіччі – самотня береза. А під нею щось чорніє, хтось сидить. Придивився Михась, а то сусідська дівчинка Марійка.
«Чого це ти тут? А де ваші мати?» – запитав Михась.
Дівчинка розповіла, що її мама померла, а вона сама йде в місто просити їсти. Михась згадав мамині слова «Проси – не проси, ніхто не дасть, бо сам не має, а ті, що мають, і в тебе відіймуть» і віддав їй пиріжок.
Не доніс Михась батькові їжі і в село теж не повернувся, бо що він скаже матері, а численна армія українських безпритульних дітей у 30-і роки поповнилася ще на одного хлопчика – Михася.
Твори Олекси Кобця для дітей:
Кобець О. [Вірші для дітей] / О. Кобець // Гілочка : письменники Черкащини – дітям. – Черкаси, 2002. – С. 128-133.
Кобець О. Великий злочин маленького Михася : [оповідання] / О. Кобець // Криничка : антол. творів письменників Черкащини для дітей та юнацтва : в 2 т. Т. 1. – Черкаси, 2009. – С. 52-61.
Що читати про життя та творчість Олекси Кобця
Олекса Кобець : (Олексій Петрович Варавва) // Криничка : антол. творів письм. Черкащини для дітей та юнацтва : в 2 т. Т. 1 / авт.-упоряд. В. Коваленко. – Черкаси, 2009. – С. 51-61.