background

23

Як побачили малих,

Прудко кинулись до них,

Застрибали, заскакали,

У листочки заплескали:

«Йдіть до нас! До нас у коло —

Потанцюєм, як ніколи!»

Квіти діток гратись кличуть,

А вони стоять кигичуть:

«Там вояки в штанях синіх

Доганяють нас па свинях.

Хочуть ці лукаві круки

Повикручувать нам руки.

Ой! Ой! Ой! Де наші мами,

Що без них тут буде з нами?»

Квіти з жаху стали сині:

«Нас також потопчуть свині!..»

Тут до них підскочив дід

Кущовик Червоний Глід:

«Не сумуйте, не кричіте,

Я поляну оточу,

І свиней топтати квіти

Відучу!»

Глід, Шипшина й Терен дикий

Вмить без галасу і крику

Всю поляну оточили,

Нашорошили голки

Й заганяли їх щосили

Свиням в ноги і боки.

І воякам шматували

Пишний одяг і тіла —

Впало ранених чимало,

Кров з них ріками текла.

Вже вояки як не брались,

Тільки геть пообдирались —

В колючках, усі в крові

Повтікали ледь живі.