ЧИТАЙТЕ    РАЗОМ З  НАМИ

Vik v kazku

Прокидалось усе та цвіло навкруги:
Синій пролісок вився з-під снігу;
Розлилася вода, пойняла береги,
З гуком шумним проносило кригу.
Із далеких країн повернулись пташки,
Задзвеніли в пахучому гаю;
Скоро в зелень рясну уберуться садки, -
Не пізнати розкішного краю
                                       П. Грабовський

ВЕСНЯНКА
Йосип Струцюк

  • Весно-весняночко, де ти зимувала?
    -При березі, при ялині на озерній на Волині цвіт ховала.
    - Весно-весняночко, де ти ночувала?
    - Ночувала у хатині та малесенькій дитині я співала…

ВЕСНА КРАСНА

Весна красна,

Що ти нам принесла?

- Коробочку з веретенцями,

А скриночку з червінцями,

Старим дідам по кийочку,

Малим дітям по яблучку,

А дівчатам по віночку,

А хлопчикам по батіжку.

Автобус бажань (Зі збірки «Абетка казок»)
Дзвінка Матіяш

 

Автобус цей невеличкий, такий, як звичайна жовта маршрутка, яких чимало їздить по місту, тільки червоного кольору. Він мчить вулицею, як стріла, на заваді йому не стають машини, йому ніколи не доводиться довго стояти перед світлофорами. Автобус цей такий швидкий, що його можна не помітити. Він поспішає до людей, у яких щойно зродилося бажання зробити добру справу. Автобус знаходить таку людину і зупиняється біля неї. Двері відчиняються, водій гукає до бабусі з кошиком:

  • Сідайте, підвезу вас до скверу на Прорізній.

Бабуся сідає, навіть не встигнувши здивуватися. Щойно тільки подумала: « У скверику на Прорізній, навпроти будинку, де живе її товаришка, сила-силенна голубів, і вони мабуть голодні, бо тепер уже холодно, люди у скверику рідко сидять, хто ж там їх, бідолашних, погодує».

А вона накупила таких смачних булочок, і для неї самої забагато. От якби з голубами поділитися. Не встигла бабуся оком змигнути, а червоний автобус уже зупиняється на Прорізній навпроти скверика. Бабуся сідає на лавку, виймає булочки з кошика, кришить їх, і до неї голосно тріпочучи крилами, злітаються голуби. Сідають на руки, на плечі. Бабусі видається, що її руки стають крилами, якими їй хотілося б усіх голубів пригорнути. Перехожі зупиняються, дивляться на бабусю, засипану голубами як снігом, і думають: «Яка красива жінка».

Червоний автобус теж так думає, він би ще довго дивився на бабусю, але йому треба їхати далі, допомагати здійснювати інші добрі бажання.

ВЕСНА

Тарас Шевченко

                                            У нашім раї на землі

                                                Нічого кращого немає,

                                                     Як тая мати молодая

                                                        З своїм дитяточком малим

 9-10 березня – ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ

(Зі збірки братів Капранових «Веселих свят»)

       Хоч  ці дні і не входять до переліку  офіційних державних свят, але в Україні їх відзначають на найвищому рівні. 9 березня, у День народження Тараса Шевченка, квіти до його пам’ятників покладають Президент, Прем’єр-міністр, депутати, міністри, чиновники – але не тільки вони. Кобзаря вшановують усі українці – квітами, плакатами, малюнками, віршами. Так сталося, що Шевченко народився 9 березня, а помер наступного дня після святкування своєї 47-ї річниці, 10 березня 1861р. 10 березня – день пам’яті Кобзаря.

       Постать Шевченка увічнено у тисячах пам’ятників як в Україні, так і за кордоном, на банкнотах та монетах Національного банку України, на його честь названо тисячі вулиць, бульварів та площ. Десятки навчальних закладів носять його ім’я.

       9 та 10 березня по всій країні відбуваються концерти, читання, вшанування Поета, у яких, безперечно, береш участь і ти. Підтримуй цю славну традицію.

 СЛОВО КОБЗАРЯ

Лариса Недін

                    Пташиний спів, струмок дзюркоче, -

                          Все довші дні, тепліші ночі.

                                                Весна зійшла з календаря,

                                                                    І ми вітаєм Кобзаря.

                                                                              Тарасе, глянь, - радіють діти,

                                                                              Тобі несуть весняні квіти.

                                                                     Звучить твоє правдиве слово,

                                                                     Що вчить любити рідну мову,

                                                Козацьку землю -  Україну,

                                                Святого Бога і людину!

                    Твій портрет у кожній хаті –
                    І у бідній, і в багатій –
                    Прикрашений рушниками,
                    Вишитими руками мами?

ВЕСНЯНА ПІСЕНЬКА

А. Камінчук

                      Співає пташечка: «Тю-лю»,

                      Мов каже: «Добрий день!»

                      Співати з нею я люблю

                      Своїх дзвінких пісень.

                                                   На ґанок вибігаю я,

                                                   Щебече пташка з віт.

                                                   Весняна пісенька моя

                                                   Про маму і про світ

 РУКИ

(Зі збірки «Абетка казок»)

Дзвінка Матіяш

          Увечері руки мами були дуже втомлені. Їм хотілося відпочити, бо стільки всього довелося за день зробити: що приготувати обід, треба і картоплю почистити, й покришити овочі на борщ і на салат, і поставити каструлю з кашею на вогонь. І ложку теж правій руці доводиться тримати. А потім ще треба помити посуд, позамітати в кухні, помити плиту, полити вазони на підвіконні, попрасувати сорочку й пришити відірваного ґудзика.

           Ліва рука мовчала. Їй справді небагато роботи випадало. Хіба що колисала сина лівою рукою і по голівці також гладила лівою. А коли вони йшли гуляти надвір, хлопчик міцно тримався за мамину ліву руку. І лівій руці хотілося, щоб ці прогулянки ніколи не закінчувалися.

 ПРИВІТ НАШІЙ МАМІ

Р. Завадович

                 Усміхнися, сонечко,

                 З неба, з висоти,

                 Нашу любу матінку

                 Нам озолоти.

                                      Ой приплинь же, пташечко,

                                      З нашого гайку,

                                      Заспівай матусеньці

                                      Пісеньку дзвінку.

                                                                    Розквітайте, вийтеся,

                                                                    Запашні квітки,

                                                                    Устеліть листочками

                                                                    Мамині стежки…

 МОЯ МАМА

Дмитро Ткач

        Задали нам у школі написати домашній твір про своїх батьків. Не знаю, хто що напише, а мені про свою маму написати, мабуть, найважче. Вона -  вчителька. Тож мені  доведеться учителеві писати про вчителя. А сама ж я тільки учениця…

        Сказала я мамі, що мені треба про неї написати. А вона - у сміх:

        - Ну от і добре. Побачу, скільки ти граматичних помилок зробиш… 

        Просто біда мені з моєю мамою. Що не напишу, а вона відразу: « А де кома? Отут перед «а» треба кому писати… А твій знак питання?»

        Тоді я замислилась. Подумала: нічого не писатиму про маму. Краще про тата. Він – бригадир на взуттєвій фабриці. Все-таки робітнича професія… І тато не питатиме, де мої коми. Отак замислилась та й сиджу.

        Коли раптом дзвінок. Мама відчинила двері, а я  бачу, як вона змінилася на виду:

        - Володя?.. Яременко?.. – питає.

         А на порозі стоїть ставний льотчик з букетом квітів. Він каже:

         - Так, це я, Оксано Семенівно. Ваш учень, колишній шибайголова Володя Яременко.

          Поцілував маму і дав їй квіти.

         - Та який же ти дорослий став, -  каже до нього мама і запрошує в кімнату. – А слово «знання» тепер з двома «н» пишеш, - жартує мама, - чи з одним?

          А в самої сльози радості на очах.

        - З двома, - сміється льотчик. – Ви мене не тільки цьому навчили. Очі на світ розкрили, дали путівку в життя! Та й не тільки мені… Ви ж моя перша вчителька.

         Потім ми сиділи за столом, пили чай з печивом. Я тільки дивилась на них та слухала. А вони все згадували й  згадували… Про Льоню Ушакова, який став геологом. Про Стьопу Кучеренка. Той плаває на китобійному судні. Про Валю Чайку. Вона - медсестра. Лаврін Хоменко подався вчитись на гірничого інженера. Ніна Салій закінчує залізничний технікум… Звісно, я нікого з них не знаю. Але починаю розуміти, скільки ж то мамі доводилося з усіма попрацювати, щоб, як каже цей льотчик, дати їм «путівку в життя».

        Тепер я збагнула, що вчитель навчає не тільки мови, історії, географії, а й любові до професії. Як моя мама.

         Так, учитель дає нам путівку в життя! От про це й треба написати…

 ПЕЧИВО ДЛЯ МАМИ

Наталя Бонь

                     Руки в борошні і ніс,

                     По всій кухні біло скрізь.

                     Це ми з братиком Іваном

                     Печиво пекли для мами.

                                                                 Не просте це, друзі, діло,

                                                                 Бо воно в нас підгоріло…

                                                                 Мама щиро так зраділа!

                                                                 Разом з нами кухню мила…

          Другої неділі травня в усьому світі відзначають чудове свято – ДЕНЬ МАТЕРІ.

Гадаємо, і твоїй матусі буде приємно, якщо ти привітаєш її, подякуєш за любов і ласку, подаруєш малюнок або власноруч виготовлену листівку та порадуєш віршиком.

 МАМИНЕ СВЯТО

Аркадій Музичук

                        Чому так багато

                        довкола тепла?

                        Це мамине свято

                        весна принесла.

                                                 Дарують їй квіти

                                                 і сонця тепло,

                                                 Здається, що літо

                                                 у гості зайшло.

                                                                            Наш дім, наче казка,

                                                                            і пісня, і сміх.

                                                                            І мамина ласка

                                                                            нас гріє усіх

                                                                                                        Есемески, телеграми

                                                                                                        і листівки – все для мами.

                                                                                                        Та найкращі подарунки –

                                                                                                        мої щирі поцілунки.

            ДОРОГІ ДРУЗІ!

         Ви надіслали чимало гарних малюнків і художніх  виробів. Усім вам велике спасибі.

Ви дуже потішили нас любов’ю до творчості, до рідного краю, до своїх рідних і друзів.

         Чекаємо на нові творчі роботи.

Відсилайте свої   малюнки  за електронною адресою бібліотечного сайту

на рубрику «Місточок дружби»,

кращі з них ми розмістимо на сайті у рубриці "Фантазії віртуальнихдрузів" .   

  

 ЧИ ЗГАДАЄШ?

Ю.Ряста

                                                Чи згадаєш, дубе,

                                                Коли виростеш,

                                                Як я тебе

                                                на руках носив –

                                                жолудем?

КВІТЕНЬ

М. Сингаївський

                      Квітню мій заквітчаний,

                      Місяць-квітничок,

                      Виший мені, квітеню,

                      Цвітом рушничок.

                                                    Синіми барвінками,

                                                    Травами і ріками

                                                    Та зеленими гаями

                                                     З червоними солов’ями.

23 квітня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ І АВТОРСЬКОГО ПРАВА

(Зі збірки братів Капранових «Веселих свят»)

         В Україні цей день відзначають з початку 2000-х років. А ЮНЕСКО оголосило про це свято 1995 року -  у пам’ять про Вільяма Шекспіра, Мігеля де Сервантеса та Гарсіласо де ла Веги, які померли 23 квітня 1616 р. і для вшанування книжки як найкращого способу поширення та збереження знань.

      Цього дня проводять різноманітні заходи: книжкові виставки, публічні читання, літературні вечори. Обов’язковим є відвідування книгарень та купівля книжок собі та друзям у подарунок. Попри те, що День книги не святкують в Україні офіційно, долучайся до цієї чудової традиції. Бо книга створила всю сучасну цивілізацію.

        Кожного року 23 квітня у світі з’являється нова столиця – Книжкова. Це почесне звання ЮНЕСКО надає містам, які найбільше роблять для пропаганди книжки та читання. Щоб стати Книжковою столицею світу, міста змагаються протягом кількох років -  так само, як і за право проводити Олімпійські ігри. І тільки кращі перемагають. Сподіваємося, що й українські міста колись переможуть у боротьбі за це почесне право.

 НАША ХАТА

Наталка Поклад

                           Вся у білих рушниках,

                           наша хата — ніби птах.

                           Мчить вона через віки,

                           диво-крила – рушники.

                                                     Вишивала їх бабуся,

                                                     вишивала їх матуся…

                                                     Я теж птаху помагаю —

                                                     рушничок свій вишиваю.

Дорогі діти, пригадайте які подарунки приносить ВЕСНА?
Спробуйте їх намалювати.

Друзі!
А які ознаки зими запримітили у природі ви?
Напишіть нам про це або намалюйте.

 

 ЛЮБИЙ ДРУЖЕ! 

Ти можеш  спробувати намалювати ілюстрації до прочитаних  казок та оповідань
 
і ВІДІСЛАТИ на рубрику «Місточок дружби». Дякуємо!