Сторінка 6 із 29
Цар Плаксій велів сердито:
"Хай із ними день при дні
Плачуть всі в країні діти,
Хто всміхнеться – в часі тім
Я того негайно з'їм!"
Бо сміятись і радіти
У моєму царстві – ні!
Так що в царстві тому скрізь
Вистачало плачу й сліз.
Цар любив, як плачуть діти,
Бо любив їх сльози пити.
Ще була у Плаксія
Грізна гвардія своя:
В ній служили молодці
Забіяки-сльозівці.
Хто сміявсь – вони хапали
І нагайками шмагали,
Отакий був цар Плаксій
Україні Сльозолий.
