Горішна Н. В.

Горішна Наталія Володимирівна (біографія)

 

Детальніше...

Народомор

Горішна Н. В. Розп’яття осені : книга поезій / Н. В. Горішна ; авт. передм. І. Забудський. – Черкаси : Брама-Україна, 2007. – 263 с. : ілюстр.

НАРОДОМОР  С. 49-50 
(Слухати)
Реквієм (поема «Голгофа»)
 
Текст читає автор

33-ій (ВРОЖАЙНИЙ)
 
Заглядало лихо  
до холодних шиб,
Збила мама доці
із віконниць гріб.
Нічку колихала
донечку в труні,
Мов душа, тьмяніла
свічка у вікні.

Поплелась до ями,
ледве донесла.
Господи Ісусе,
там же півсела!

Класти мертвих ніде.
П’яний активіст
Онде ще підводу
зморених привіз.

Голод – наче слина
з людожерських ікл,
Потойбічний стогін
в урожайний рік?
Хто це там осміливсь –
й до весни не спух?
Понабігли зграї
комуняцьких псюг.

Українську душу
вибити з хохлів –
Заганяли в землю,
відбирали хліб.
Вистачило хисту
в сталінських потвор,
Щоб на Україну
впав НАРОДОМОР.

І вже інша мати
борошенце з лип –
В квачик немовляті,
щоб спинити схлип…

…Над землею сонце
сходить, наче німб.


 

Право на весну

Горішна Н. В. Право на весну : поезії / Н. В. Горішна. – Черкаси : Брама-Україна, 2008. – 231 с.

ПРАВО НА ВЕСНУ (С. 6)
(Слухати)

 

Текст читає автор

 
Коли про тебе думаю щомиті,
То в спогадах, то в вигадках тону,
Ранкові сни сльозами перемиті:
Я – жінка, маю право на весну.


Коли тобою сповнюються вірші,
Умить скидаю маску захисну,
Бо дістаю із серця найсвятіше.
Я – жінка, маю право на весну.

Від почуттів, аби не знавісніти,
Вслухаючись в мелодію сумну.
Мені всміхнуться сині первоцвіти,
Я – жінка, маю право на весну.

Як душу пресом здавлює безвихідь,
Боюся, що – таке іще утну…
В думках моїх здіймається, як вихор:
Я – жінка, маю право на весну!

Я маю право власного страждання,
Я маю право мучити струну.
І серцем відродившись у коханні,
Я – жінка, маю право на весну!

Великоднє рондо

Горішна Н. В. Право на весну : поезії / Н. В. Горішна. – Черкаси : Брама-Україна, 2008. – 231 с.
 

ВЕЛИКОДНЄ РОНДО (С. 36) (Слухати)


Текст читає автор

З Великоднем! Вже, кажуть, тепло буде,
Морози, холоднеча – відійшли.
Гарнішають, немов від похвали,
Ясне довкілля і поблідлі люди.

І груди позбуваються застуди,
І небо з крижаної кабали
Вивільнюється радісним «курли».
З Великоднем! Вже, кажуть, тепло буде.

Вродливець квітень вийшов на етюди,
Кульбаби сонцелюбні розцвіли,
Їх золото розбризкують повсюди
Веселі крильця ранньої бджоли...
З Великоднем! Вже, кажуть, тепло буде.

З Великоднем! Вже, кажуть, тепло буде,

Морози, холоднеча – відійшли.

Гарнішають, немов від похвали,

Ясне довкілля і поблідлі люди.

 

І груди позбуваються застуди,

І небо з крижаної кабали

Вивільнюється радісним «курли».

З Великоднем! Вже, кажуть, тепло буде.

 

Вродливець квітень вийшов на етюди,

Кульбаби сонцелюбні розцвіли,

Їх золото розбризкують повсюди

Веселі крильця ранньої бджоли...

З Великоднем! Вже, кажуть, тепло буде.

 

Ніжність

 

Детальніше...