Горішна Н. В. Під сонцем серця : лірика / Н. В. Горішна ; ілюстр. Н. Горішної. – Черкаси : Вертикаль, 2011. – 191 с. : ілюстр.
ЗОЛОТА ЧУЖИНКА (С. 114) Слухати
Текст читає автор
Вже пташині щебети тихіші,
І осінній сум в полях стоїть.
Так щемить – зарадять тільки вірші,
Не чужі, до того ж, а – свої.
Так щемить – недавно ж ріки скресли,
І лише прокинулась бджола...
– Господи! Нечесно ж так, нечесно,
Ледве дочекалася тепла!
Лиш довіра проросла до нього
І у сік вишневий перейшла,
Тільки, тільки-но роззулись ноги,
Тільки голос визрів в джерела.
Лопухи простерлися лапаті,
Навпрошки гасають їжаки,
Дітлахи не втримуються в хаті... –
А уже тихішають птахи.
Так журливо літепло відходить,
Мов душа у вічність відліта.
...Задивились в очі одна одній –
Я і та чужинка золота.