Бракує уяви осягнути жах національної трагедії – Голодомору 1932 – 1933 років. І здається, що не вигадало людство настільки ємких і страшних слів, якими доречно описувати його події та наслідки. Але й не говорити про той голод не можна, адже, як би банально це не звучало, історія ходить по спіралі й має неприємну звичку повторюватися… Тож саме про факти, передумови та результати геноциду українського народу говорили з учнями 8-А і 9-А класів Першої міської гімназії працівники відділу обслуговування учнів 5 – 9 класів на годині пам’яті «Чорна сповідь моєї Вітчизни».

     «Запізнілими дзвонами шукаємо мільйони українських душ, щоб вписати їх в історію Пам’яті», – такий епіграф передував розповіді про ті роки. Важливо було пояснити читачам, що, хоч сьогодні голод в українських селах у той період – безсумнівний факт, ще не так давно сама його можливість затято заперечувалася радянською владою. Тому й досі важко точно визначити число загиблих, адже метричні книги знищувалися, відомості про смертність фальсифікувалися, результати перепису населення засекречувалися.

     Звісно, дошукатися всіх причин і пояснень звірств – справа не одного десятиліття (це не єдиний вчинок представників радянської влади та їхніх фанатичних слуг, який вимагає судового процесу як злочин проти людства). Та експерти зараз називають деякі передумови й особливості історичного контексту, що призвели до горя таких масштабів – колективізацію «по-сталінськи», введення «внутрішніх паспортів», розкуркулення, зависокий план здавання продуктів для колгоспів, карткова система в містах, що не дозволяла втікачам із сіл вижити, тощо.

     Про всі ці речі й розповідали читачам, як і про кошмарні спогади очевидців – випадки канібалізму, поховання живих разом із мертвими, вбивства чекістами дітей, яких батьки ховали в потягах, намагаючись порятувати від страшної долі… Оповідь про ці події та фотографії тих часів не могли не вразити присутніх, але діти вийшли із залу з чітким розумінням, чому так важливо запалити свічку в четверту суботу листопада й знати історію навіть із неприємної сторони.