«Тримайтеся до останнього патрону!» – буцімто закликав Гітлер солдатів генерала Штеммермана, затиснутих у Корсунь-Шевченківському «котлі» військами 1-го і 2-го Українського фронту. На війні в усіх своя правда. Та жодні заклики й затятість загарбників не допомогли їм втримати чужу землю – уже в середині лютого 1944 року Корсунь-Шевченківська битва, чи, як її ще називають, Український Сталінград, завершилася безумовною перемогою радянських військ…

       У березні виповнюється 70 років з дня визволення Черкаської області від фашистських загарбників. «Канни на Дніпрі» – лише один із багатьох прикладів відваги й героїзму визволителів Черкащини, про які 11 березня на тематичній годині пам’яті розповіли учням 8-А класу ЗОШ І – ІІІ ступенів № 22 працівники відділу обслуговування учнів 5 – 9 класів.

     До і після Корсунь-Шевченківської битви радянські бійці не втомлювалися доводити, що боротьба за рідну землю виправдовує все, навіть смерть. Кровопролитні бої точилися за Черкаси і Смілу, Умань і Золотоношу, Драбів і Чорнобай, – за кожне місто й село. Мороз пробирає поза шкірою, коли чуєш про звільнення Канева та огидну спробу завойовників змусити наших солдатів зруйнувати святиню – могилу Тараса.

     Та не тільки про бойові операції розповідали бібліотекарі школярам. Часи окупації показали усім завойованим країнам найпотворніші риси нацизму – концентраційні табори, протипартизанські «зачистки» серед мирних жителів, смерті дітей у відчайдушній спробі відстояти свою домівку нарівні з дорослими… Черкащина теж зазнала цього жаху: тут функціонувала «Уманська Яма» – один із найжорстокіших нацистських таборів. А серед юних українських партизанів у Холодноярському партизанському загоні П. Дубового боровся й люблений згодом усім Союзом тоді 14-річний поет Микола Негода. Саме його пісня-реквієм «Степом, степом» й сьогодні лунає при відзначенні кожної річниці, що знаменує закінчення Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років і на території Черкащини, і по всій Україні.

 

2.JPG 3.JPG 4.JPG 5.JPG