(2006-2016 роки –  десятиліття реабілітації і сталого розвитку  постраждалих регіонів (третє десятиліття після аварії на Чорнобильській АЕС)

Підготувала Діденко Н.

 Ця найжахливіша в історії людства техногенна радіаційно-ядерна аварія трапилася 26 квітня 1986 року о 01:23:50.

Тепер у світі є небагато назв, що відомі краще, ніж "ЧОРНОБИЛЬ".

Відтоді ця земля називається зоною – скалiченою, непридатною для життя мiсцевiстю. I якщо вiд атомної катастрофи здригнулись серця всiх землян, то слово "зона" не перестає болiти у цих серцях вже майже тридцять рокiв i ще надовго лишиться в пам'ятi людства.

Четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС був цілком зруйнований вибухами, що зірвали дах будівлі реактора і призвели до викиду великого обсягу уранового палива й інших радіоактивних матеріалів.

За декілька тижнів активного горіння у навколишнє середовище потрапило близько 3% ядерного палива разом з радіонуклідами, що на момент початку аварії були накопичені у реакторі. Внаслідок Чорнобильської катастрофи до категорії постраждалих віднесено майже 5 мільйонів людей, забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тисяч населених пунктів Республіки Білорусь, України та Російської Федерації. З них в Україні –  2293 селищ та міст з населенням більше 2 млн. людей.

У результаті вибуху в Чорнобилі радіоактивне забруднення атмосфери  Землі в 400 разів перевищило те, що було від атомної бомби, скинутої на Хіросіму.

Радіус встановленої "забороненої зони" навколо АЕС спочатку складав 30 кілометрів, і близько 116 000 чоловік, що проживали в ній протягом декількох місяців після аварії були евакуйовані в менш забруднені райони.

Пізніше заборонена зона була розширена, і в даний час її площа складає 4 300 квадратних кілометрів, на яких знаходяться ділянки з найвищим рівнем радіоактивності.

 Місто Прип'ять, де переважно проживали працівники станції, було повністю евакуйоване, і за межами забороненої зони було побудоване нове місто Славутич.

Залишки реактора в даний час знаходяться усередині великої конструкції, відомої як "укриття" чи "саркофаг", побудованої через декілька місяців після аварії. Проте низькоактивне радіаційне забруднення збережеться на десятиліття.

З роками «чорнобильська» проблема трансформувалася у соціальну. Внаслідок Чорнобильської катастрофи кількість постраждалих сягає дев’яти мільйонів осіб, і тільки в Україні їх проживає більше 2 млн. осіб.

Психологічний стрес жителів забруднених районів продовжує супроводжуватися почуттям сильної тривоги, дратівливістю, загальним настроєм безнадійності, страхом перед майбутнім і нездатністю адаптуватися.

Деякі жителі 30-кілометрової заборонної зони відмовилися евакуюватися. 

Процес подолання наслідків Чорнобильської катастрофи має довготривалий характер, вимагає цілеспрямованої діяльності держави.

В Україні з моменту аварії на Чорнобильській АЕС здійснено низку заходів:

·   створено систему державного управління, визначено державну політику у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, у тому числі соціального захисту постраждалого населення;

·   відселені та евакуйовані десятки тисяч громадян з радіоактивно забруднених територій;

·   збудовано компактні населені пункти з відповідною інфраструктурою для переселених громадян;

·   визначено правовий режим зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

·   під опікою держави знаходяться сотні тисяч постраждалих громадян, які мають відповідні пільги та отримують компенсаційні виплати;

·    налагоджено дієве міжнародне співробітництво із реалізації  міжнародних проектів на майданчику Чорнобильської АЕС;

За сприяння Організації Об'єднаних Націй з питань формування науки і культури (ЮНЕСКО) та за підтримки Дитячого фонду Організації Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ) і різних двосторонніх донорів створено дев'ять соціально-психологічних реабілітаційних центрів, відомих на місцях як "центри довіри".

«Саркофаг», споруджений над зруйнованим протягом багатьох років реактором, задовільно виконував свою функцію забезпечення захисту. Однак у довгостроковій перспективі його стабільність і якість локалізації викликають сумніви. Руйнування конструкції могло б призвести до викиду радіоактивного пилу і радіаційного опромінення працюючих на майданчику людей, тому   Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) створив спеціальний рахунок ядерної безпеки, призначений для фінансування заходів із модернізації і підвищення рівня безпеки ядерних реакторів радянської конструкції, з наданням першочергової уваги конструкціям "високого ризику", таким як РБМК.

Всесвітній банк надав Україні на пільгових умовах кредити для розвитку енергетики, у тому числі для неядерного енерговиробництва, проведення реформи стратегії в енергетичному секторі, для видобутку вугілля і розвитку ринку енергопостачання.

Крім цього, Законом України „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено здійснення заходів щодо протирадіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на обмеження додаткового опромінення населення та забезпечення його нормальної діяльності, а  Резолюцією 62-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 2007 року «Зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків чорнобильської катастрофи» 2006-2016 роки проголошено «третім десятиліттям після Чорнобиля та десятиліттям реабілітації і стійкого розвитку постраждалих регіонів», здійснення якого повинно бути спрямоване на досягнення мети повернення постраждалих громад до нормального життя.

Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших співвітчизників.

28 пожежників, які першими прибули на ЧАЕС, ціною свого здоров'я і життя змогли подолати цю страшну катастрофу. Вони виконували свої обов'язки, діяли швидко і злагоджено, бо знали про реальну загрозу, усвідомлювали, що буде потім, і розуміли, що ризикують найдорожчим – своїм життям.  Лікування у спеціалізованій клініці у Москві не змогло продовжити їх життя навіть на місяць. Надто високою була доза опромінення.

Потім тисячі людей було відправлено в Чорнобиль ліквідовувати наслідки катастрофи – проводити роботи з очищення території та захоронення зруйнованого реактора. Пізніше їх так і назвали – ліквідатори. Це були спеціалісти-ядерники, військові  та пожежники. У небезпечній зоні вони працювали позмінно. Ті, хто набирав максимально небезпечну зону радіації поверталися додому, а на їх місце приїздили інші. Багато ліквідаторів отримали  радіоактивне опромінення.

Та з роками притупляється гострота пережитого. Приходять нові покоління, які дедалі менше знають про цю страшну катастрофу. Тим ціннішими є свідчення безпосередніх учасників подій. Вони доходять до нас у книгах, мемуарах, дослідженнях, публікаціях журналістів, фотокореспондентів, у документальних фільмах.

 У фонді нашої бібліотеки є література на цю тему, яка пропонується вашій увазі.

Для читачів-дітей

Вірина Л. Тієї вогняної ночі: Чорнобильська оповідь / Л. Вірина. – К. : Молодь, 1989. – 192 с.

 Губарев В. Зарево над Припятью : записки журналиста / В. Губарев. – М. : Молодая гвардия, 1987. – 239 с.

 Даєн Л. Чорнобиль – трава гірка : док. повість : для серед. та ст. шк. віку / худож. оформл. Ю. С. Ботнара / Л. Даєн. – К. : Веселка, 1988. – 176 с.

 Костін І.  Чорнобиль : сповідь репортера : [кн.-альбом] / І. Костін. – К. : Мистецтво, 2002. – 320 с.

 Медведев Г. Чернобыльская тетрадь : докум. повесть / Г. Медведев. – Дніпро, 1990. – 165 с.

 Мужність і біль Чорнобиля : повість-хроніка, поеми, вірші / худож. оформ. О. Є. Кононова. – К. : Молодь, 1988. – 144 с.

 Останнє попередження: спадщина Чорнобиля : документальна повість.  – К. : Молодь, 1989. – 160 с.

 Фантом : сб. докум.-худож. произведений о трагических событиях на Чернобыльской АЭС / худож. К. Сошинская. – М. : Молодая гвардия, 1989. – 239 с.

 Для дорослих

 Авдеєнко О. Гортаючи сторінки історії / О. Авдеєнко // Все для вчителя. – 2007. – № 2. – С. 35-38.

 Агарков В. Чернобыль. Неперевернутые страницы / В. Агарков // Эхо планеты. – 2007. – № 40. – С. 20-23.

 Атомный город: улицами Славутича // Позакласний час. – 2007. – № 3. – С. 14-15.

 Барановська Н. Закриття ЧАЕС як політична і соціально-економічна проблема України та світової спільноти / Н. Барановська // Історія України. – 2003. – № 18. – С. 9-12.

 Барановська Н. Суспільний вимір чорнобильської катастрофи : проаналізовано зміни, які сталися в соціальній ситуації протягом 20 постчорнобильських років / Н. Барановська // Український історичний журнал. – 2006. – № 2. – С. 129-143.

 Бисько Л. Дзвони Чорнобиля : скорботний ювілей / Л. Бисько // Шкільна бібліотека. – 2007. – № 3. – С. 82-85.

 Васюта С. Чорнобильська катастрофа в контексті соціоекологічних проблем / С. Васюта // Український історичний журнал. – 2001. – № 4. – С. 75-111.

 Венгер А. Репортаж із Чорнобиля / А. Венгер // Розкажіть онуку. – 2007. – № 9. – С. 34-36.

 Вільк Г. Чорнобиль... Трагедія... Пам’ять : виховна година-спогад / Г. Вільк // Розкажіть онуку. – 2008. – № 3. – С. 66-68.

 Гаркуша М. Чорнобиль: горе і біль : лінійка пам’яті / М. Гаркуша // Педагогічний вісник. – 2008. – № 2. – С. 84-85.

 Гладченко О. Білий птах з чорною ознакою / О. Гладченко // Позакласний час. – 2007. – № 3. –С. 28-34.

 Дащенко Л. Летять в Чорнобиль журавлі... : сценарій виховного заходу / Л. Дащенко // Шкільний світ. – 2007. – № 25-28. – С. 41-44.

 Дубов В. Випробування радіацією / В. Дубов // Урядовий кур'єр. – 2008. – 26 квіт. – С. 7.

 Ємченко Л. Чорнобиль не має минулого : виховна година за книгою Є. Гуцала "Діти Чорнобиля" / Л. Ємченко // Позакласний час. – 2002. – № 7. – С. 13-14.

 Жаровська І. Чорнобиль! Ти у моїй крові! : [сценарій] / І. Жаровська // Шкільна бібліотека. – 2006. – № 3. – С. 71-75.

  Зойкнула земля чаїним криком: сину, вбережи, сину, захисти! : [підбірка матеріалів про Чорнобильську трагедію] // Шкільна бібліотека. – 2006. – № 4. – С. 36-48.

 Кириленко Н. "Серцем дужчаєм в скорботі" : літ.-муз. композиція до дня Чорнобильської трагедії / Н. Кириленко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. – № 4. – С. 52-55.

 Кучерук Н. І знову дзвенить Чорнобильський дзвін : сценарій до річниці Чорнобильської катастрофи / Н. Кучерук // Українська мова та література. – 2007. – № 13-14. – С. 17-20.

 Методичні рекомендації до відзначення роковин Чорнобильського лиха : [підбірка матеріалів] // Позакласний час. – 2009. – № 5-6. – С. 109-118.

 Мозгова Т. Дзвони Чорнобиля : інтегрований урок : 11 кл. / Т. Мозгова, Л. Кисленко // Зарубіжна література в школах України. – 2008. – № 4. – С. 46-49.

 Остаповська І. Двадцять шосте квітня – День скорботи : [сценарій] / І. Остаповська // Шкільний світ. – 2009. – №  12. – С. 6-7.

 Павленко Т. Оцінка існуючих доз випромінення населення, що мешкає на територіях, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС / Т. Павленко // Довкілля та здоров’я. – 2006. – № 1-3. – С. 23-25.

 Писаренко Л. "Чорнобильська Мадонна" : урок за однойменною поемою Івана Драча : 11-й кл. / Л. Писаренко // Українська мова та література. – 2009. – № 14-15. – С. 42-44.

 Чистух В. "Люди, мовчки встаньмо на хвилину" : роковиниЧорнобильської трагедії / В. Чистух // Шкільний світ. – 2008. – № 25-28. – С. 51-55.

 Шершун М. Чорнобиль у третьому вимірі / М. Шершун // Голос України. – 2008. – 15 квіт. – С. 3.

 Що таке Чорнобильська аварія? : [підбірка матеріалів] // Позакласний час. – 2009. – № 5-6. – С. 43-50.

 Про  Чорнобильську трагедію в творах художньої літератури :

 Драч І. Чорнобильська мадонна : поема  // Драч І. Храм сонця. – К.: Радянський письменник, 1991. – С. 11-67.

Костенко Л. Атомний Вій опустив бетонні повіки : вірш // Костенко Л. Вибране. – К., 1989. – С. 537

Костенко Л. Загидили ліси і землю занедбали : вірш // Костенко Л. Вибране. – К., 1989. – С. 538.

Яворівський В. Марія з полином у кінці століття : роман / В. Яворівський. – К. : Рад. письменник, 1988. – 262 с.