40

Я низько вклоняюсь
тобі, Україно,
За славного сина твого.
Він був  Українцем
І відданим сином,
Ніщо не зломило його.
 
Боротись за волю,
Боротись за правду
Йому вистачало жаги.
Його не лякали погрози і тюрми,
Були не страшні вороги.
 
Він твердо і мужньо
Дивився в майбутнє,
Ні сил не жалів, ні життя.
За нас, українців,
Віддав він свободу,
За наше ясне майбуття.
 
І гордо ми кажем ім'я – Агатангел,
Яке так крилато звучить.
І віримо щиро,
Що пам'ять про нього
У наших серцях буде жить!
                         Вікторія Соколова