background

11

Ось деякі твори Василя Латанського. Почитаймо!

Україна

Знаєш ти,

Що таке Україна?

Україна – це гай солов'їний,
Це твоя у садочку хата,
На пісні і казки багата.
Україна – це тато й ненька,
Це безсмертне слово Шевченка,

Це божественно рідна мова,
Сонцесяйна і веселкова. 
Україна – це волі голос,
Синє небо і спілий колос.                                              

До рідної мови

    Верни до мене, материнська мово
З далекого черкаського села,
Де чорнобривці квітнуть чорноброво 
І стежечка на Тікич повела!

Нехай у серці заструмує слово,
Те, від якого мамине тепло.
Хай будить пам'ять пісня веселкова, –
Без неї нас на світі б не було!

Приходь до мене в радості і будні!
Молю, благаю в снах і наяву.
Верни! І проклени, коли забуду,
Чий син, з якого кореня живу!

Косять трави цвіркуни 
Як прийдуть до мене сни, 
Я не буду спати, 
Бо не сплять – 
цвір!-цвіркуни, 
Косять біля хати.

Від зорі і до зорі 
Косять трави, косять... 
Ну й завзяті косарі! 
Де ж кладуть покоси?

Чом нескошена трава 
Сохне біля хати? 
Може, й справді так бува, 
Розпитаю в тата.

Подивимось мультфільм  «Цвіркун»

        

     ПІСЛЯ ДОЩУ 

Стоїть картопля мокра-мокра 
У пелехатому плащі. 
Сміється до капусти морква: 
"От і діждалися дощів".

Метляє хвостиком петрушка 
Аж за межу, де барбарис. 
А він шепоче їй на вушко: 
"Ще буде сонце. 
  Не журись!"

 КОШЕНЯТКО 

Спить на сонечку маленьке 
Біля киці, біля неньки, 
Як іде, не поспішає - 
Лапка лапку доганяє: 
- Няв-няв-няв!..

        У ХАТІ СНІГ

- В нашій хаті вже зима! - 
Хвалиться малий Хома. - 
Подивіться: пада сніг 
На дивани, на поріг... 
Я розсипав сніг по хаті, 
Що з млина привіз наш тато.

ЗАСТУДИВСЯ ЇЖАЧОК 
То приляже на бочок, 
То почне дрімати... 
Застудився їжачок 
А як лікувати?

Як узнати болячки: 
Може, грип? Чи нежить? 
Не пускають колючки 
Хворого обстежить.

 

Невтямки

Де берези і дуби,
Й сосни заблукали, 
Ната з мамою гриби
Весело шукали.
– Ти місця знаходь, як я, –
Вчить матуся Нату, –
Щоб грибів була сім’я,
На «дітей» багата.
Отоді не впорожні
Вернемось до хати…
Мамо, невтямки мені:
А гриби-холостяки
Треба теж шукати?!

   Де молоко?

– Не корова, а коза… 
Чи таке годиться? –
Вова з серцем проказав,
Глянувши в дійницю. 
– Ти затям слова оці, –
Бабця на те Вові. –
Молоко на язиці
В кожної корови!
– Я й не знав! Оце-то клас!
В нашої теж Лиски?!
– От якби її ти пас.
Чи було б, як в кізки?

А скажіть-но... 

Аж спітніла наша мама –
Всіх частує галушками:
І мене, і мого брата,
Двох сестер, бабуню, тата,
Трьох онуків, двох сусідів,
Свого й татового діда...
А скажіть-но: скількох мама 
Частувала галушками?

Поезія Василя Латанського

Василь Латанський / авт.-упоряд. В. Коваленко // Криничка : антол. творів письменників Черкащини для дітей та юнацтва. Т. 2 / авт.-упоряд. В. Коваленко. - Черкаси, 2009. - С. 24-26.

Що читати про Василя Латанського

Василь Латанський / авт.-упоряд. В. Коваленко // Криничка : антол. творів письменників Черкащини для дітей та юнацтва. Т. 2 / авт.-упоряд. В. Коваленко. - Черкаси, 2009. - С. 24-26