6

«Миколчині історії»

 

    Ті, хто читали «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена, «Пригоди Олівера Твіста» Чарльза Діккенса  або «Дітей підземелля» Володимира Короленка знають, що головні герої цих творів – знедолені, позбавлені повноцінної опіки дорослих діти – вимушені самостійно давати собі раду: знаходити не лише друзів та забавки, а й їжу, одяг і місце для ночівлі. На жаль, в Україні теж чимало таких самотніх та беззахисних дітей, яким доводиться виборювати своє право на щастя. Можливо, навіть серед чиїхось однокласників є особи, за гордовитою шибайголовістю яких приховується вбогість, а за злістю – голод. А розбишакуваті хлопчаки із дворів, до яких «не можна підходити», можуть виявитися такими ж самими дітьми, як і всі інші, але їм просто не пощастило.

 

    Повість Марини Павленко «Миколчині історії» саме про такого «нічийного» хлопчика Миколку, якому, як і його псові, життя відвело місце на вулиці. Ця розповідь ніби відкриває шпарину у світ отого «вуличного» життя для благополучних читачів. Письменниця намагається довести їм, що «брудні», «небезпечні» та «заразні» їхні ровесники зовсім інші: добрі, самовіддані, щирі й розумні, ось тільки немає нікого, хто б помітив у них усі оті гарні риси.

 

    Красу Миколчиної душі та його непросте життя читачі бачать очима відданого хлопчикового друга – пса Найди. Саме він коментує вчинки Миколчиних батьків-п’яниць, Товстухи та Літньої жінки, спостерігає першу закоханість друга та його перші поетичні спроби. Окрім того, Найда й сам, як може, допомагає господареві: двічі рятує йому життя, виставляє на посміховище Чіксу, допомагає шукати їжу, боронитися тощо.

 

   Книгу «Миколчині історії» видавництва «Грані-Т» оживляють реалістичні акварелі Дарини Марцін. Її герої впізнавані, симпатичні, а самі ілюстрації сповнені деталей та символічних натяків. Скажімо, кожен розворот позначений парою дитячих і собачих слідів, ніби Миколка з Найдою щойно пройшли поряд.

 

   Повість рекомендована дітям середнього та старшого шкільного віку, проте її можна читати й молодшим школярам, яким  буде цікаво дізнатися, як живеться їхнім маленьким «вуличним» ровесникам.

 

   

Ілюстрації з книги «Миколчині історії»