9
Цікаві факти про письменника
- Микола Васильович ніколи не був одружений. Загалом невідомо, чи були в нього які-небудь стосунки з жінками. Щоправда, навесні 1850 року М. Гоголь робив пропозицію руки і серця (вперше і востаннє) А. М. Вієльгорській, але отримав відмову.
- У письменника була пристрасть до рукоділля. Він любив в’язати на спицях шарфи, кроїти сестрам сукні, ткати пояси, шити для себе хустки на шию.
- Микола Васильович любив куховарити і пригощати друзів галушками та варениками.
- У кишенях письменник завжди носив солодощі, які постійно жував. Особливо він любив гризти під час роботи або розмови шматочки цукру. Живучи в готелі, він ніколи не дозволяв прислузі забирати поданий до чаю цукор, збирав його та навіть ховав. Сучасники письменника згадували, що руки Гоголя часто були липкими через те, що він постійно їв солодке.
- М. Гоголь соромився свого носа і навіть просив художників виправляти на картинах цей недолік. Саме тому на всіх портретах його ніс має різний вигляд.
- Художники зазвичай зображували Миколу Гоголя з акуратно зачесаним гладеньким волоссям, вусами, одягненого в темний сюртук. Але, за свідченнями очевидців, одягався він химерно й носив різнокольорові краватки та яскраві панталони.
- М. Гоголь у своєму заповіті за сім років до смерті попереджав, щоб його тіло поховали тільки у випадку явних ознак розкладання. Це потім стало причиною численних містичних припущень, нібито в дійсності письменника поховали в стані летаргічного сну.
- Опис майна М. Гоголя після смерті показав, що залишилося його особистих речей на суму 43 рублі 88 копійок. Його речі були обносками й говорили про повну байдужість письменника до свого зовнішнього вигляду в останні місяці життя. У той же час, на руках у Степана Шевирьова залишалося більше двох тисяч рублів, переданих М. Гоголем на благодійні цілі нужденним студентам Московського університету. Ці гроші Микола Васильович не вважав своїми, і С. Шевирьов не став їх повертати спадкоємцям письменника.
- М. Гоголь дуже сильно був прив’язаний до собаки породи мопс – Джозі, яку йому подарував О. Пушкін. Коли ж Джозі померла (а М. Гоголь міг тижнями не годувати тварину), на Миколу Васильовича «напала смертельна туга і смуток».
- Микола Гоголь писав свої твори переважно стоячи, а спав часто сидячи. Зріст Миколи Васильовича був 160 см.