16

    У 1908 році було розроблено новий генеральний план забудови міста, який враховував усі прийняті зміни до попереднього документу. Його автором був міський землемір Деєв Петро Дмитрович. Головним у плані міста стала нумерація кварталів. Крім того, було виокремлено багато нових вулиць у подільській та горовій частинах міста.

    Наступний генеральний план забудови міста розроблений у 1911 році. В ньому майже нічого суттєво не змінилося, внесли лише незначні зміни в планування низинної частини міста на Митниці та в районі залізничного вокзалу.

    З побудовою у 1912 році мосту через Дніпро, було встановлено пряме залізничне сполучення між містами Одеса-Бахмач. Місто прикрасив новий вокзал (після реконструкції в 60-х роках ХХ ст. збереглася лише його частина), залізничне депо, двоповерхові житлові будинки, що є й нині.

    Проте, не дивлячись на значні позитивні зміни в містобудуванні, що втілювались на рубежі століть, місто залишалося звичайним повітовим центром, а що стосується благоустрою, то він «залишав бажати кращого». Крім центральних та деяких прилеглих до них вулиць, на більшості не було бруківки. Освітлювались вони гасорозжарювальними лампами. Збудована в 1914 році електростанція була малопотужною. Водогін лише будувався, водою мешканці міста забезпечувались, в основному, завдяки абіссінським та приватним криницям.