3

    В університеті Василь Доманицький був найулюбленішим учнем видатного вченого Володимира Антоновича, з яким згодом працюватиме.  Дружив з   Д. Антоновичем, С. Єфремовим, В. Лучицьким, В. Чаговцем, М. Кривинюком, А. Лівицьким, М. Василенком, Д. Щербаківським – майбутніми суспільно-громадськими та культурними діячами.

 

        

 

 

 

В. Антонович

 

 

 

 

 

 

 

 

Товариші Василя Доманицького:

 

        Дмитро Антонович             Сергій Єфремов                Володимир Лучицький        Всеволод Чаговець
 
 
                             Андрій Лівицький             Микола Василенко        Данило Щербаківський
 
    Ще будучи студентом, писав статті до журналу «Київська старовина», відвідував літературно-громадський гурток О. Кониського, працював у видавництві «Вік» разом із С. Єфремовим, Ф. Матушевським, О. Лотоцьким, А. Ніковським, В. Прокоповичем та іншими. С. Єфремов писав численні передмови до видань, був автором низки літературознавчих праць. Ф. Матушевський відповідав за зв’язки з друкарнями та книгорозповсюдження. О. Лотоцький виконував посередницьку роль у стосунках редакції з цензурними установами, займався виробничими процесами, інформував про випуск продукції в російській пресі, а В. Доманицький займався коректурою, адже був найдосвідченішим у цій справі, і формував книжковий репертуар.
 
 
Журнал «Київська старовина»
 
 
 
 
    «Вік» був одним із лідерів серед тогочасних видавництв за кількістю та різноманітністю випущеної продукції й мав значний вплив на розвиток читацького середовища. Видавалися не лише народні брошурки, а й твори І. Нечуя-Левицького, П. Мирного, М. Коцюбинського, Б. Грінченка, а також серія «Українська бібліотека», куди входили твори Т. Шевченка, Марка Вовчка, С. Руданського, Л. Глібова, І. Франка, С. Васильченка та ін. Згодом, із появою нових видавництв, «Вік», вважаючи свою місію певною мірою завершеною, потроху уповільнював роботу і припинив її зовсім 1918 р., коли старі методи діяльності вичерпали себе.
 
Співробітники видавничого товариства «Вік». Стоять: С. Єфремов, В. Доманицький, Ф. Матушевський. Сидять: В. Страшкевич, В. Дурдуківський, О. Лотоцький.  Київ. 1902 р.
 
    Значну кількість свого часу Василь Доманицький віддавав громадським справам. Під час студентських канікул розвозив книжки по селах,  організовував літературні та театральні вистави. А ще любив працювати у приватних бібліотеках В. Антоновича, В. Науменка, О. Лазаревського, І. Лучицького, які були для  нього тим невичерпним джерелом, звідки він черпав  багатющі скарби знань.
 
               
                           В. Науменко                  О. Лазаревський            Василь Доманицький
 
 
                                                     
                                                                   Іван Лучицький