6

    Незважаючи на повітовий статус, Золотоноша в ХІХ ст. розвивалася дуже мляво. Промисловості тут майже не було, більшість мешканців займалися сільським господарством. Промисловий та торговий розвиток міста почався наприкінці століття – у 1896 р. тут збудували великий лікеро-горілчаний завод (сучасний «Златогор»), а наступного року через Золотоношу пройшла гілка вузькоколійної залізниці Бахмач-Красне (у 1912 р. її замінили ширококолійною).

 

Корпуси заводу «Златогор»

 

 

    На початку XX ст. Золотоноша – дрібний промисловий і помітний торгівельний осередок. 1913 р. тут працювали чавуноливарний завод, цегельня «Вулкан», броварня, оцтовий і миловарний заводи, завод газованих і фруктових вод, два парових та два простих млини, дві олійниці, три круподерні тощо. Відбувалося 6 щотижневих ярмарків і 3 щотижневі базари.

 

    За роки довоєнної п’ятирічки в місті створено нові промислові підприємства: ремонтно-механічний завод, інкубаторну станцію, чинбарню, деревообробну артіль «Перемога»,  харчокомбінат та ін. Від 19 вересня 1941 р. до 22 вересня 1943 р. Золотоноша перебувала в нацистській окупації. У місцевому концентраційному таборі ворог знищив 12570 осіб. Понад 2000 золотонісців брало участь у Другій світовій війні, близько 1000 з них  загинуло, понад тисячу нагороджено орденами й медалями. Нацисти заподіяли місту збитків на 79,5 млн. крб.

 

    За післявоєнні роки було відновлено й розширено промисловість. Почали функціонувати виноробний комбінат, комбінат хлібопродуктів, маслоробний завод, консервний завод, швейна фабрика, 4 цегельні заводи, завод металовиробів. Від 1954 р. Золотоноша — районний центр Черкаської області. В грудні 1992 p. Золотоноша отримала cтатуc мicта обласного підпорядкування.