7

    У 1917 р. його обрали головою Української партії соціалістів-федералістів.

 

    З виникненням у березні 1917 р. Української Центральної Ради, яка виступила організатором і лідером українського національно-визвольного руху, С.О. Єфремов узяв активну участь у її роботі. Крім того, він працював і в редакції газети «Нова Рада».

 

   

 

 

 

Будинок, де засідала Центральна Рада

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Члени редакції газети «Нова Рада» – органу Української партії соціалістів-федералістів. Другий праворуч – С. Єфремов. Київ, 1917 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Деякий час він обіймав посаду генерального секретаря у міжнаціональних справах. Ім'я вченого значиться й поміж авторів документів Української Центральної Ради, зокрема серед тих осіб, які брали участь в обговоренні тексту проекту І Універсалу.

 

 

 

     

 

Перший Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради. 1917 р. Сидять справа наліво: С. Петлюра, О. Єфремов, В. Винниченко, Х. Барановський, І. Стеценко. Стоять: Б. Мартос, М. Стасюк, П. Христюк

 

 

    Разом з В. Винниченком Сергій Єфремов виконував вкрай важливу місію, керуючи делегацією до Петербурга, яка подавала Тимчасовому урядові «Декларацію Української Центральної Ради» із вимогою визнання національно-територіальної автономії.

 

                    

 

                    С. Єфремов                                В. Винниченко                                         Декларація Української

                                                                                                                                                      Центральної Ради 

 

 

    Не менш насиченою, ніж творча й політична, була громадська діяльність С.О. Єфремова на початку XX ст. Він активно співпрацював у освітніх і наукових товариствах. Як член київської «Просвіти» та Українського наукового товариства (УНТ) чимало зробив для запровадження національної освіти й науки. Працюючи у видавничій комісії «Просвіти», брав участь у складанні й виданні «Каталогу книжок для народного читання (найбільше — сільського)». Серед таких книжок для народу значиться й дослідження С. О. Єфремова «Т. Шевченко, його життя і літературно-громадська діяльність».