5

    Він писав переважно українською мовою, але через заборони, запроваджені Емським указом, публікував написане лише за кордоном Російської імперії – у Львові, насамперед у часописах «Правда», «Зоря» та «Літературно-науковий вісник», «Записки НТШ», «Київська старовина», «Киевские отклики».

 

          

 

 

 

 

    Про одне з видань – газету «КІ́ЕВСКІЕ О́ТКЛИКИ» можна дізнатися ТУТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    На зорі XX століття С. Єфремов разом з вірними друзями-земляками Ф. Матушевським, В. Дурдуківським та В. Доманицьким працював у видавництві «Вік», заснованому в  1895 роціз ініціативи Олександра Кониського.

 

          

 

    Ф. Матушевський                   В. Дурдуківський                        В. Доманицький

 

 

    Це було перше видавництво в Україні, яке легально, підцензурно займалось друком і розповсюдженням творів  українських класиків. Воно випустило у світ 140 книжок загальним накладом понад 500 тисяч примірників, згуртувало навколо себе значні творчі сили, активізувало у своїй діяльності різноманітні функції книгодрукування – від суто інформативної до популяризаторської і культурно-просвітницької. «Українська книжка– згадував С. Єфремов,починає топтати стежку і під сільську стріху, і в господу інтелігентних людей».

 

 

Співробітники видавничого товариства «Вік». Стоять: С. Єфремов, В. Доманицький, Ф. Матушевський. Сидять: В. Страшкевич, В. Дурдуківський, О. Лотоцький. Київ. 1902 р. Фото В. Доманицького

 

 

 

    У 1902 році видавництво випус­тило складене С. Єфремовим тритомне видання української літератури XIX століття з численними біографічними даними про письменників, твори яких сюди ввійшли. Письменник Микола Зеров про це видання сказав так: «Воно дало канон украïнського письменства, установило список авторiв i творiв, належних до iсторико-лiтературного розгляду…»

 

 

    З публікації цього тритомника почалася багаторічна системна науково-дос­лідницька робота Сергія Олександровича над історією української літератури.