Черкаська обласна бібліотека для дітей

22.11.2018 Читачі бібліотеки поспілкувалися з ветераном АТО та учасником «Ігор нескорених»

     Продовжуючи хорошу традицію запрошення з нагоди Дня гідності та свободи учасників АТО до спілкування із читачами, відділ обслуговування учнів 5 – 9 класів організував 22 листопада прийом нового гостя. Зі студентами Черкаської медичної академії зустрівся Вадим Мазніченко – учасник бойових дій, колишній рядовий 14-го окремого мотопіхотного батальйону «Черкаси», відзначений «За заслуги перед містом Черкаси» та низкою інших нагород.

     Вечір-зустріч «Покоління нескорених» почався з невеликого екскурсу в нещодавні події: бібліотекар представила хроніку подій Революції Гідності й ознайомила з біографіями земляків із Небесної Сотні. Доповнювала усну розповідь демонстрація уривків із репортажів і документальних фільмів, присвячених відповідним сторінкам нашої новітньої історії. Гостя представили також за допомогою відеоролика, що описує долю Вадима Мазніченка, вміщує інтерв’ю з його дружиною та друзями.

     У цього мужнього чоловіка непроста історія: поранений внаслідок мінометного обстрілу 30 вересня 2014 року біля с. Старогнатівки на Донеччині, він втратив руку та ногу. Тож довго воювати йому не довелося, хоча про складнощі буття в зоні бойових дій у якості гранатометника він все ж таки розповів. Уже пізніше за свою відвагу чоловік отримав численні відзнаки «За мужність і героїзм», «За заслуги перед Корсунь-Шевченківським районом», «За заслуги перед Черкаською областю» тощо.

     Поділився Вадим Мазніченко також гіркими спогадами про важку травму й порятунок: руку чоловіку ампутували в Одеському госпіталі, ногу – в Дніпровському. Під час однієї з операцій у лікарні зникло світло... На подив медичного персоналу до відсутності кінцівок пацієнт поставився спокійно. Він узагалі виявився дуже позитивною людиною й із читачами спілкувався відповідно – з гумором та оптимізмом. Хоч і зізнався наприкінці, що лишатися в такому настрої йому не просто, дуже важливою є підтримка близьких.

     Після тривалого лікування, протезування й реабілітації за спеціальною програмою став вести активне життя. Перший протез виявився дерев’яним, тож вчитися пересуватися довелося на ньому. Однак завдяки фінансуванню трастового фонду НАТО його та інших поранених перевезли спочатку в Німеччину, потім у США – до військового шпиталю. Там Вадимові Мазніченку надали складний біговий протез. За словами героя, щоб отримати такий вартісний пристрій, необхідно довести, що він дійсно потрібний. І він довів, успішно взявши участь у проектах «Переможці», «Ігри Нескорених», «Сила нації», у межах яких здійснив 10-кілометровий забіг. Шанобливе ставлення до військових у США, велич Пентагону, рівень медицини, психологічна реабілітація солдат, які повернулися із зони бойових дій, та їхніх рідних справили на Вадима незабутнє враження. Це той досвід, який він хотів би побачити втіленим і в нашій країні.

      Власні спортивні досягнення й сама можливість бігати – також емоції, які нашому гостю важко описати словами. Безперечно, він не збирається зупинятися й має чимало мрій та планів. Сьогодні Вадим Мазніченко вчиться на юриста, очолює ОСББ та продовжує займатися спортом, обдумуючи можливість придбати й опанувати спеціальний велосипед і подолати всю територію України на колесах та бігом. Побажаймо йому успіхів у здійсненні всіх проектів!

 

002.JPG 003.JPG 004.JPG 005.JPG