Черкаська обласна бібліотека для дітей

20.04.2018 Популярні дитячі письменниці завітали до бібліотеки

     Розповісти про себе, презентувати свої нові й уже перевірені часом книги, відповісти на питання читачів та залишити їм автографи завітали до бібліотеки три відомі письменниці із західної України. Марія Морозенко, Ірина Мацко та Любов Відута зустрілися з користувачами нашої читальні в межах Черкаського книжкового фестивалю «Маестро».

     Дізнатися нові імена з українського літературного Олімпу, розпитати майстринь пера про секрети професійної кухні та надихнутися їхніми ідеями пощастило як малюкам, так і підліткам. Тим більше, що дехто із наших гостей цілком успішно працює із читачами всіх вікових категорій. Як-от письменниця, ілюстратор дитячих видань, публіцист і видавець Ірина Мацко. Уродженка Тернопільщині, успішна й прогресивна жінка, Ірина Олександрівна охоче ділилася своїм творчим і кар’єрним досвідом з відвідувачами відділу обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів й відділу обслуговування учнів 5 – 9 класів. При цьому для обох аудиторій у її творчому доробку знайшлися цікаві історії.

     У Кімнаті казок Ірина Мацко розповідала учням 3-А класу СПШ № 3 про те, що захопливі сюжети можна відшукати в буденному житті, головне – вміти слухати співрозмовників, розуміти їхні спонукання й емоції. Вона зізналася, що звертається до серйозних тем навіть у книжках для малят. Наприклад, в одній із її казок йдеться про хлопчика в інвалідному візку, який залюбки плаває, грає на скрипці, перемагає й уміє долати особисті труднощі. В іншій – про дівчинку, чий батько загинув на війні. Утім, трапляються в арсеналі письменниці й цілком безтурботні (хоч і не без повчальності) оповіді про солодкий сніг (цукрову вату), людину із черствою душею – медовий пряник, пригоди елементів комп’ютерних ігор, а ще дівчат, яким іграшки помстилися за необережну поведінку.

     Зовсім інакшого забарвлення набула бесіда Ірини Олександрівни з учнями 8-А, 8-Б класів ЗОШ № 6. Для таких читачів авторка написала книжку «Перехідний вік… моєї мами». Побіжно торкнувшись сюжету повісті, коротко розказавши про етапи життя кожної людини, що їх для себе виокремила її героїня, письменниця пояснила, які життєві колізії стоять за такими історіями. Власне, чи не кожен читач стикається з такими ситуаціями й почуттями, як персонаж цієї книжки: сумнівні експерименти з алкоголем (аби бути «такою, як усі»), перше кохання, новий колектив у літньому таборі, боротьба за право на власні рішення. А ще – необхідність збагнути, що не лише підлітку складно переживати емоційні вибухи й долати перші випробування, у цей момент надзвичайно важливо налагодити спілкування з батьками, зрозуміти їхню позицію, прийняти їхнє піклування.

     Трохи поговорила Ірина Мацко з присутніми й про власні творчі експерименти й численні проекти, що їх вона втілює в життя. Наприклад, про роботу в приватному садочку, де вона разом із педагогами організовує малюкам захопливе дозвілля – допомагає робити мультфільми, опановувати хореографію, ораторську й акторську майстерність, навчає писати казки й жахастики, планує започаткувати аматорський театр тіней. А ще гостя дала поради письменникам-початківцям, які також знайшлися серед аудиторії (хоч і не всі наважилися в цьому зізнатися).

 

001.JPG 002.JPG 003.JPG 004.JPG 005.JPG 006.JPG 007.JPG 008_.JPG

     Свій меседж до учнів ЗОШ № 6 мала поетеса й прозаїк, лауреат премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва Марія Морозенко. Ця авторка побачила світ у багатодітній родині на Рівненщині, хоча з Черкасами знайома здавна – навчалася на філологічному факультеті одного з черкаських університетів. Центральною темою розмови Марії Миколаївни з читачами була одна з її останніх книг – підліткова повість «Я закохалася». Цей твір – напрочуд вдалий ґрунт для дискусій, адже піднімає цілий комплекс питань, важливих для всіх юних читачів, незалежно від статі. Мрія про перше справжнє кохання й готовність бачити ідеал у людях, надто далеких від досконалості; біль і втрата близької людини та підтримка рідних, які заплуталися у своєму горі; спроби самовизначення й молодіжний бунт проти примусу з боку батьків; самотність у чужому середовищі й туга за малою Батьківщиною. Ця книга оповідає про те, що інколи необхідна сміливість, аби просто бути собою, й внутрішній стрижень, що підтримав би в критичних ситуаціях. Ось у такий спосіб, обговорюючи фабулу історії, Марія Морозенко поспілкувалася з підлітками про актуальні для них проблеми.

 

009.JPG 010.JPG 011.JPG 012.JPG

     Життєрадісною, веселою й дуже жвавою вийшла зустріч поетеси й прозаїка Любові Відути з учнями 3-А класу СПШ № 3 та 3-Д класу СПШ № 17. Львівська мисткиня відразу налагодила з малечею контакт і змусила учасників зустрічі не лише прислухатися до неї, а й грати, ділитися власними враженнями, цікавитися її творчістю. Звісно, для цього Любові Йосифівні довелося чимало розказати про себе. Наприклад, поділитися спогадами про активне дитинство, коли гасала з хлопцями по вулицях міста й влаштовувала на місцевому стадіоні перегони равликів; бавилася в піжмурки й «козаки-розбійники»; відстежувала моду й відчувала особливу слабкість до білих бантів; писала в школі твори заради п’ятірок і тихенько заздрила фантазії талановитого однокласника; уперше відкрила для себе важливість мрій і пізнавала чужу культуру в інтернаціональному класі. Пригадувала гостя свої експерименти з долями персонажів улюблених книжок, пояснювала техніки оформлення дитячих видань, усміхалася факту народження в один день із Тарасом Шевченком.

     Знайшлося на зустрічі й місце для презентації деяких творів Любові Відути. Вона читала віршики на замовлення дівчаток (про професію моделі) й хлопчиків (про долю президентів) із видання «Ким я буду? Ким я стану?», демонструвала підступність рим у книжці «Плутанка», коли закінчення слів підказують хибну відповідь на загадку, пропонувала полічити літери в поезії.  А ще ділилася творчими планами про роботу над інтерактивною абеткою, фентезі й біографічним твором.

     Наприкінці кожної зустрічі з талановитими письменницями охочі могли сфотографуватися з ними, підписати книгу та поставити особисте питання. Поза сумнівами, ці відвідини зробили погляд наших читачів на сучасну вітчизняну літературу ширшим, а декого, можливо, й переконали обрати в майбутньому професію письменника.

 

013.JPG 014.JPG 015.JPG 016.JPG