background

ДОВІДКА

про підсумки проведення обласного етапу

Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості

«Мрії про Україну: дитячий погляд»

     Конкурс проведено на виконання Указу Президента України № 675/2015 від 03.12.2015 «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України» за ініціативою Фонду Миколи Томенка «Рідна країна» та Національної бібліотеки України для дітей. Обласний етап конкурсу в Черкаській області тривав з 1 березня по 28 червня 2016 року. Участь у ньому взяли 15 районних бібліотек області для дітей, зокрема: Драбівська, Звенигородська, Золотоніська, Жашківська, Кам’янська, Катеринопільська, Корсунь-Шевченківська, Лисянська, Маньківська, Монастирищенська, Уманська, Христинівська, Чорнобаївська, Шполянська, Черкаська. А також Ватутінська МДБ, Уманська та Черкаська ЦМДБ. Бібліотеки для дітей Городищенського, Смілянського, Тальнівського та Чигиринського районів не відгукнулися на запрошення до участі в змаганні.

     Усього на розгляд журі були представлені 115 малюнків, 57 віршів та 19 прозових творів. Не всі вони відповідали вимогам положення про конкурс, запропонованого основними організаторами. Зокрема, 7 зображень формату А3, наданих Христинівською районною бібліотекою для дітей, були взяті до уваги, але не оцінювалися в конкурсній програмі, оскільки, згідно з положенням, зображення мали бути виконані на аркушах формату А4. Те саме стосується двох малюнків із Ватутінської МДБ та Звенигородської РДБ, авторам яких, на момент проведення змагання, було по 9 років (молодша вікова категорія конкурсантів передбачала, що учасникам має бути від 10 до 12 років, старша – від 13 до 16 років). Також на етапі відбору було відсіяно 3 прозові твори, що виявилися частково або й цілком запозиченими з Інтернету й, відповідно, були розцінені як плагіат.

     Найактивнішими учасниками змагання стали відвідувачі Драбівської РДБ (29 робіт), Чорнобаївської РДБ (19), Монастирищенської РДБ (17), Звенигородської РДБ (14), Маньківської РДБ (14), Лисянської РДБ (13), Христинівської РДБ (13). При цьому найрезультативнішою виявилася робота Уманської ЦМДБ: із 3 творів, надісланих цим закладом, усі 3 принесли авторам призові місця. Також високий загальний рівень матеріалів, наданих Корсунь-Шевченківською РДБ (із 5 робіт 3 були відзначені), Уманською РДБ (із 9 робіт 5 були відзначені, при цьому у двох призових робіт один автор), Звенигородською РДБ (5 переможців).

     Зважаючи на те, що оцінка конкурсних робіт передбачала, що члени журі повинні розумітися на основних законах різних видів мистецтва, до складу конкурсної комісії були запрошені авторитетні представники різних галузей знань, які здійснювали аналіз матеріалів у відповідних до їхньої спеціалізації номінаціях. Так, малюнки оцінювала керівник арт-студії «Глорія» Черкаського міського будинку культури ім. Івана Кулика Г.Ю. Чуприна та художник-оформлювач обласної бібліотеки для дітей К.В. Огороднікова. Фаховий аналіз поетичних та прозових творів здійснювали: поетеса, перекладач, член Національної спілки письменників України, лауреат Всеукраїнської премії імені Василя Симоненка Н.В. Горішна; заступник директора з навчальної роботи навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент О.В. Іванченко; завідувач редакційно-видавничого сектору науково-методичного відділу обласної бібліотеки для дітей С.В. Хаустова. Загальне керівництво роботою конкурсної комісії здійснювала голова журі – директор обласної бібліотеки для дітей Л.В. Ушакова.

     За підсумками роботи журі, переможцями обласного етапу конкурсу стали:

У номінації «Малюнки»

вікова категорія 10 – 12 років:

     І місце – Шевцова Світлана, 12 р., м. Звенигородка («У веселкових барвах – наша Україна»); Щаслива Владислава, 12 р., м. Корсунь-Шевченківський («Мир, тепло і щастя – нашим домівкам»);

     ІІ місце – Томіленко Олеся, 10 р., м. Корсунь-Шевченківський («Ангели благополуччя над Україною»);

     ІІІ місце – Зацепіна Єлизавета, 12 р., м. Корсунь-Шевченківський («І щаслива, і нова буде, Україно, доля твоя»); Лященко Наталія, 11 р., м. Звенигородка («До зір нової України»); Тутаєва Ліза, 11 р., м. Звенигородка («Україна – дружна і єдина»);

 вікова категорія 13 – 16 років:

     І місце – Михаліцина Дарина, 13 р., м. Звенигородка («Нехай сходить сонце миру і життя!»);

     ІІ місце – Дорохов Андрій, 14 р., с. Піківець Уманського р-ну (без назви); Фесовець Валерія, 14 р., м. Звенигородка («Україні – сонце, Україні – мир»);

     ІІІ місце – Кифорук Юлія, 13 р., с. Танське Уманського р-ну (без назви); Савонік Анжела, 15 р., с. Боярка Лисянського р-ну («Україна за мир!»).

 У номінації «Поетичні твори»

вікова категорія 10 – 12 років:

     І місце – Жосан Юлія, 10 р., м. Черкаси («Моя країна – Україна»);

     ІІ місце – Соколан Яна, 11 р., смт. Чорнобай («Тобі, Україно»);

     ІІІ місце – Бурлака Юлія, 6 кл., с. Городниця Уманського р-ну («Мрії про Україну»);

 вікова категорія 13 – 16 років:

     І місце – Савонік Анжела, 15 р., с. Боярка Лисянського р-ну («Україна – вільна!»);

     ІІ місце – Заленський Віктор, 14 р., м. Умань («На майбутнім обличчі держави…», «Україна майбутнього»);

     ІІІ місце – Скрипак Наталя, 14 р., с. Гродзеве Уманського р-ну («Майбутнє твоє, Україно!»); Андрущенко Анжеліка, 15 р., с. Олександрівка Жашківського р-ну («Моя Україна»).

 У номінації «Прозові твори»

вікова категорія 10 – 12 років:

     І місце – Остиста Каріна, 11 р., с. Мала Бурімка Чорнобаївського р-ну («Казка»);

     ІІ місце – Снігур Анастасія, 10 р., м. Кам’янка («Мої мрії здійсненні»);

вікова категорія 13 – 16 років:

     І місце – Мельничук Світлана, 14 р., м. Умань («Наші з Україною мрії»);

     ІІ місце – Кифорук Юлія, 13 р., с. Танське Уманського р-ну («Мрії про Україну»);

     ІІІ місце – Радчук Дарія, 14 р., с. Лукашівка Чорнобаївського р-ну («Моя мрія…»).

     Для кожної номінації були розроблені свої критерії оцінки. Так, під час аналізу малюнків члени журі зважали на  естетичну вартість, майстерність виконання робіт, якість зображення, адекватну віку автора, доречність кольорового вирішення зображень, оригінальність творчого задуму, символьне наповнення робіт і відповідність їхнього змісту й жанру темі авторського бачення майбутнього України.

     На питанні символьного наповнення малюнків варто зупинитися детальніше, оскільки автори більшості робіт зробили акцент саме на загальноприйнятих, традиційних для нації художніх образах – через них прочитувався зміст авторського задуму й проводилися паралелі з власне Україною. Найбільш популярними образами (близько 20 згадувань на кожну тему) у малюнках стали ідилічні пейзажі щасливої країни та зображення дітей. Стосовно пейзажів, йдеться, насамперед, про сільські краєвиди з хатами, колодязями, ставками, полями з пшеницею та соняшниками. Подеколи з’являються й урбаністичні екстер’єри з високотехнологічними містами, незвичною архітектурою, автомобілями, мостами. Діти ж на зображеннях трапляються, в основному, щасливі, про що свідчать посмішки, кульки в руках, яскраве вбрання. З іншого боку, для посилення емоційного ефекту юні художники навмисне зображували дитину в сльозах або малюків на фоні бойових дій. Такі малюнки, за рахунок контрасту образів, видаються більш дорослими, глибокими й ідейними.

     Наступний за популярністю символ – мати-Україна (або, як варіант, дівчина в національному вбранні й у вінку). Таких малюнків нараховується 13. Зазвичай така героїня замість рук має крила лелеки, якими обіймає (а значить, обороняє й ховає) свій народ і свою країну. Нерідко вона опускає голову й зажурено дивиться на прикритих крилами дітей та акуратні хатини. Символічне значення, як правило, доповнюють важливі для українців предмети: квіти маку, вишиті рушники, калина. Загалом, більшість малюнків містять названі вище й інші подібні до них символи – веселку, серце, бандуриста, кобзу, сонце, сопілку, прапор. На ці елементи натрапляємо як в центрі зображень, так і на орнаментах, рамках малюнків, у волоссі героїв тощо.

     Серед поширених тем варто також згадати голуба миру; карту України; янголів; воєнні пейзажі та зброю (більшість таких малюнків побудована на різкому контрасті: одна половина полотна відведена під танки, зруйновані хати й інші означення трагедії, передані в сіро-чорних тонах, друга половина присвячена уже згаданим ідилічним пейзажам і щасливим дітям); родини (батьки-діти, чоловік-дружина, сім’я з представників 3-4 поколінь); лелек у гнізді, дерево роду (традиційний для наших пращурів символ-архетип); збільшені долоні, що тримають цілі міста.

     Немало авторів «побачили» майбутнє України як фантасмагорію в нереальних, інколи гротескних, напівабстрактних формах. Трапляються на їхніх малюнках, скажімо, споруди у квітах, люди-будинки, фантазійні гіперболізовані тварини і т. п. Окрему тематичну групу становлять роботи з медійними персонажами, запозиченими з тиражованих анімаційних стрічок – знамениті «Козаки» та посіпаки з франшизи «Гидкий я».

     З малюнків, які не здобули нагород, але справили враження на журі своєю оригінальністю, варто назвати малюнки Єнчевої Софії (13 р., с. Великий Хутір Драбівського р-ну) «В моїх долоньках – Україна» та «Я мрію про мирну Україну». Ці зображення вміщені в креативно оформлені рамки, які автор оздобила квітами, виготовленими в техніці квілінгу. Малюнок Корнеєвої Анастасії (15 р., с. Моринці Звенигородського р-ну) «Мрії» вразив своєю складністю й багатошаровістю: центральні персонажі нібито обговорюють важливі для них теми майбутнього країни. Галузі суспільного життя, які, за думкою зображених дітей, мають незабаром досягти ідеалу, символічно змальовані в «хмарках». Кожна подібна хмарка показує сцени світу з налагодженою медициною, освітою, екологією, дитячими майданчиками, законослухняними громадянами, чистим і безпечним для тварин морем.

     Вдало обіграли національні архетипи Самойленко Марина (12 р., «Україна єдина») та Галаюра Валерія (11 р., «Я люблю Україну») – обидві із с. Криштопівка Драбівського району. Перша зобразила на малюнку дерево роду з картою України замість крони. Навколо дерева хоровод ведуть діти в національному вбранні. Крона вміщує зображення калини, соняха, маку та стиглого колосся, стовбур прикрашений стрічками в кольорах національного прапора, гілля схоже на дівочі коси. Уся сцена побудована на фоні сонця, що сходить (як символ нового дня й світлого майбуття). Друга авторка зобразила матір-Україну, що в руках тримає писанки. На писанках знайшлося місце рибі (символ Ісуса Христа), розкішній Жар-птиці та фантазійній, схематично зображеній тварині. Крім розписаних яєць, діва тримає букет волошок. Героїню нібито оточує ореол зі стрічок, що наближує її до традиційних іконописних образів. Вінчає малюнок яскрава веселка.

     Переглянути й детально проаналізувати роботи деяких переможців у номінації «Малюнки» можна на сайті бібліотеки за посиланням: http://chobd.ck.ua/index.php/3993-pidbito-pidsumki-oblasnogo-etapu-vseukrajinskogo-konkursu-mriji-pro-ukrajinu, а також у повідомленнях про підсумки конкурсу на сторінках бібліотеки в соціальних мережах. Малюнок Шевцової Світлани (12 р., м. Звенигородка) «У веселкових барвах – наша Україна» здобув ІІ місце на загальнодержавному рівні.   

     У номінації «Поезія» також достатньо матеріалу для ґрунтовного аналізу. Під час розгляду робіт члени журі відзначали тільки конкурсантів, які продемонстрували розуміння ідеї конкурсу, творчо відгукнулися на сучасні події в державі й дотрималися основних законів написання віршованих творів.

     Основною проблемою віршів, надісланих на конкурс (до речі, так само, як і малюнків), є відчутний відхід від основної теми змагання. На жаль, не так багато творів висвітлювали бачення дітьми й підлітками майбутнього України – майже всі  актуальні твори, у результаті, були відзначені як переможці. Решта віршів оспівували Батьківщину «взагалі», тобто красу її ланів і степів (поетичний штамп) і свою любов до неї. За результатами розгляду таких робіт в обох номінаціях виникло відчуття, що ці твори були написані й намальовані учасниками задовго до оголошення конкурсу. Деякі зображення мають неохайні звороти й подеколи трохи вигорілу й стерту фарбу, що наштовхує на думку, що вони вже експонувалися на численних виставках в районних бібліотеках, будинках культури й школах естетичного виховання. Поезії ж мають дещо розпливчасту ідею, що може пасувати одразу до багатьох конкурсів дитячої творчості, спрямованих на патріотичне виховання.

     Спільним недоліком багатьох віршів є також хиби римування й порушення ритміки, властиві творам авторів з обох вікових категорій. А також велика частотність використання різноманітних кліше й штампів в епітетах та порівняннях.

     Водночас, не можна не згадати про спільність мрій у багатьох віршах, що свідчить не про обмеженість їхніх авторів, а про те, що тексти писали, так би мовити, на злобу дня. Найбільш популярною темою є закінчення воєнного конфлікту в східних областях країни, пришвидшена європеїзація нації та втрата ілюзій стосовно відносин із Російською Федерацією. Серед поезій-переможців мотиви війни й політики знаходимо в роботах Юлії Бурлаки (6 клас, с. Городниця Уманського р-ну), Анжели Савонік (15 р., с. Боярка Лисянського р-ну), Віктора Заленського (14 р., м. Умань), Наталі Скрипак (14 р., с. Гродзеве Уманського р-ну). З-поміж інших учасників на ці теми говорили: Давид Гновенко (13 р., смт. Лисянка), Вікторія Семенюк (11 р., с. Ладижинка Уманського р-ну), Анна Степанюк (13 р., с. Городецьке Уманського р-ну) та ін.

     У переліку інших популярних тем можна виокремити мрію про активну, інтелектуально й фізично розвинену молодь (Анжеліка Андрущенко (15 р., с. Олександрівка Жашківського р-ну) та вже згаданий Віктор Заленський). Так само, як і в малюнках, у поезії фігурує чимало символічних образів – деякі з авторів намагалися зробити їх сюжетним ядром і навколо них побудувати весь твір. Крім вищеназваних широких ланів і степів, у віршах натрапляємо на кетяги калини, дівочу косу й барвінок. Утім, у випадках із віршами такі символи, швидше, працюють проти авторів, роблячи твір формалізованим і не надто оригінальним.

     Приємне відчуття викликали поезії, гарно оформлені візуально, – автори таких робіт підійшли до процесу написання творчо й цілком виправдано припустили, що красивий фон і креативна загальна задумка в подачі допоможуть дещо згладити нерівності безпосередньо вірша. Особливо виділяється робота Анни Галушки (12 р., с. Мехедівка Драбівського р-ну): автор підготувала цілий зшиток віршів. Титул до нього учасниця оформила як аплікацію з ниток, що зображує дівчину й хлопця в національному вбранні, кобзаря понад шляхом, собор вдалині, соняхи, сонце, птахів і квіти. Щоправда, на оцінку власне творів це таки не вплинуло: рівень їх виявився недостатньо високим для призового місця.

     Переможці й цієї номінації були відзначені в Національній бібліотеці Ураїни для дітей: Віктор Заленський із м. Умані тепер також може пишатися ІІ місцем на всеукраїнському рівні.

     При оцінці творів у номінації «Проза» члени журі відзначили в багатьох конкурсантів високий рівень патріотизму, часто недитяче розуміння актуальної політичної й економічної ситуації в Україні, усвідомлення своєї ролі в майбутній розбудові країни. Водночас, навіть з урахуванням невеликої кількості надісланих на адресу конкурсної комісії робіт, їх загальний рівень виявився найменш низьким на фоні творів з інших номінацій. Крім уже згаданої проблеми з плагіатом, значна кількість учасників припустилися у своїх есе численних граматичних і стилістичних помилок, часом доволі грубих. Зважаючи на невелику кількість оригінальних, суто авторських творів, що насправді висвітлювали заявлену тему, третє місце в молодшій віковій категорії члени журі вирішили взагалі не присуджувати.

     Тим не менш, роботи переможців насправді варті уваги. Так, Каріна Остиста (11 р., с. Мала Бурімка Чорнобаївського р-ну) справила враження вибором незвичної форми для свого твору. Історія про прагнення до правди, світла й краси в рідній країні передана засобами казки-притчі, у якій на нараді Мудреців вступили в дискусію Темна та Світла Сили. На захист України в їхніх запеклих суперечках постала маленька дівчинка, що просто мріє про щасливе життя для своїх рідних і свого народу. Невибагливість сюжету й простої мови компенсується за рахунок емоційної подачі та деяких художніх засобів, до яких авторка вдалася у своїй творчості.

     Так само пронизливо, як і у віршах, лунає в прозі дитяча надія на мир в Україні. Про закінчення збройного протистояння однаково мріє лауреат конкурсу Дарія Радчук (14 р., с. Лукашівка Чорнобаївського р-ну), яка дивиться на події крізь призму колишньої біженки з небезпечного для життя регіону, та не відзначена нагородами Тетяна Олексієнко (15 р., с. Боярка Лисянського р-ну). А ще одна переможниця Юлія Кифорук (13 р., с. Танське Уманського р-ну), крім пошуку мирного вирішення конфлікту, не забуває обурюватися сучасним станом економічного й політичного життя України. Про те, наскільки дівчинка переймається гострими актуальними проблемами держави, свідчить хоча б така фраза з її роботи: «Чому ж той будинок у Миколаєві десяток років ніяк не закінчать будувати? Навіть ми, діти, знаємо ту стандартну відповідь: немає грошей».

     Утім, не всі есе забарвлені в таку похмуру, болісну тональність. Є й дуже світлі, життєрадісні, оптимістичні твори. Яскравий літературний стиль продемонструвала, наприклад, Світлана Мельничук (14 р., м. Умань). У її веселій молодіжній замітці знайшлося місце й емоційно багатим риторичним запитанням, вигукам, сленговим словам; і популярним смайликам; і апелюванню до сучасної поп-культури з її «П’ятим елементом», робокопами, летючими таксі, інопланетянами та кумедними кіноштампами. Є там і цілком серйозні пропозиції щодо створення численних екопоселень з розвиненою інфраструктурою та гармонійними взаєминами мешканів на території всієї країни.     

     Ще одна переможниця – Анастасія Снігур (10 р., м. Кам’янка) – звернулася у своїй роботі до славетного минулого України з її відомими діячами культури, богатирями, спортсменами, багатими на дива та героїчні історії містами. Лейтмотивом твору лишається мрія про те, щоб майбутнє держави відповідало досягненнями її минулому. Незвичною є також форма есе: кожен абзац починається зі слів «Хочу» та «Мрію».

     Часом експерименти з формою не приносили авторам гідного результату. Так сталося, скажімо, з твором Дмитра Сафонова (12 р., м. Черкаси). Свої фантазії хлопець спробував викласти у вигляді верлібру, якому, на жаль, сильно бракувало поетичності, смаку та ідейної стрункості. Через усі ці недоліки незрозуміло було, до якої номінації взагалі варто зараховувати матеріал.

     Не виправдала сподівань і форма, обрана Ярославою Бабак (15 р., смт. Чорнобай). Авторка надто захопилася художніми описами героїв і подій не на користь фабулі та зрозумілості думок. Персонажі – бездоганно прекрасні дівчата та юнаки, студенти й старшокласники – нібито розповідають історію становлення та еволюції держави, що сягнула свого піку під час святкування 25-ї річниці незалежності. Не зовсім зрозуміло, як могла країна дістатися таких вершин за такий короткий час (твори, написані до конкурсу, надсилалися на адресу нашої бібліотеки до середини червня, 25-а ж річниця незалежності відзначалася вже цього серпня. Можливе пояснення такої часової невідповідності: твір було написано задовго до оголошення конкурсу на якесь інше змагання чи у відповідь на шкільне завдання). Більше того, мовлення вийшло не настільки креативним й естетично досконалим, наскільки, вочевидь, планувала Ярослава. 

     У цілому, можна сказати, що де в чому конкурс «Мрії про Україну: дитячий погляд» виправдав себе. Діти різного віку виявили свої творчі здібності й мають чергове підтвердження того факту, що в бібліотеці можна змістовно й плідно проводити своє дозвілля. Завдяки одержаним від учасників роботам тисячі користувачів обласної бібліотеки для дітей мали можливість ознайомитися з яскравими виставками малюнків, доречних до Дня Незалежності України та Дня Конституції України. Однак є й інший бік медалі. Завдання, поставлені перед учасниками, не відзначалися новизною й саме через свою універсальність спровокували численні випадки плагіату Інтернет-матеріалів і загальний рівень творчих робіт, що можуть бути представлені ще на десяток подібних змагань.

     Швидше за все, неоригінальність малюнків, віршів і прози – безпосередній наслідок неоригінального задуму й дещо занадто простої теми. Як підтвердили інші конкурси, проведені цього року в нашій читальні, цілком розкрити свій творчий потенціал читачі бібліотек області для дітей можуть лише в змаганнях, де задіяні нові креативні форми, аналоги яких важко знайти в соціальній мережі чи в інших закладах культури й освіти, що працюють із дітьми. Крім того, робота з інноваційними технологіями, сучасними гаджетами й продуктами культури, що її організатори «Мрій…» оминули, стимулює фантазію конкурсантів. У результаті користувачі бібліотек набувають нових знань й весело проводять час. А працівники книгозбірень отримують чимало самобутніх дитячих творів, що їх ще не раз можна використати в роботі, у тому числі й для популяризації читання загалом.