background

ДОВІДКА

про підсумки проведення обласного веб-квесту

з популяризації творчості М. Фролової

«Вічна таїна таланту»

     Обласний веб-квест «Вічна таїна таланту» проводився з метою гідного відзначення 85-ї річниці від дня народження Маїй Флорівни Фролової. За життя письменниці Черкаська обласна бібліотека для дітей тісно співпрацювала з нею. Член Національної спілки письменників України, лауреат літературної премії ім. В. Короленка, автор численних гостро соціальних творів для дітей і підлітків, майже відразу після переїзду до м. Черкаси у 1972 році вона очолила в бібліотеці літературно-творчий гурток «Пегасик». Його керівником Майя Флорівна залишалася понад 35 років.  Крім того, вона не раз зустрічалася з читачами, проводила в бібліотеці творчі вечори. Змагання тривало з 18 січня по 21 березня 2016 року. Результати були оприлюднені 1 квітня.

     Ідею оригінальної форми відзначення ювілею підказала організаторам публікація провідного бібліографа Рівненської обласної бібліотеки для дітей Світлани Молчанової в журналі «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. Бібліотечна робота» (число 3 за 2014 рік). Рівненська бібліотека стала першою в Україні, хто запровадив у своїй області цю ефективну технологію організації навчальної та пізнавальної діяльності читачів. З двома обласними веб-квестами – «Письменники Рівненщини» й «Стежками його дивосвіту» (присвячений творчості Євгена Шморгуна), проведеними рівненськими колегами, можна й зараз ознайомитися в Інтернеті за посиланнями: http://zunal.com/webquest.php?w=191249 та http://light-a.jimdo.com/

     Загалом, веб-квест – проект у вигляді проблемного завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси мережі Інтернет та фонди бібліотек. Після детального вивчення питання ми з’ясували, що в освітньому процесі ця форма роботи значно популярніша, ніж у бібліотечній діяльності. Прикметно, що російські вчителі вже давно й успішно послуговуються нею у своїй діяльності. Загалом, російськомовний сегмент Інтернету представляє багато якісних зразків веб-квестів. Ми при розробці нашого конкурсу керувалися прекрасним матеріалом «Сокровища Лингволира» http://lingvolir.blogspot.com/p/blog-page_23.html, спрямованим на вивчення російської літератури. Це джерело показове й викладом інформації, і різноманітними завданнями, і використанням різних програм, доступних безкоштовно в Мережі, і численними посиланнями на майстер-класи із цих програм. Вдалі приклади веб-квестів можна також знайти за посиланнями:

     https://sites.google.com/site/civilizaciasrednevekova/ («Цивилизация эпохи Средневековья» – веб-квест з історії);

     http://kvect.blogspot.ru/ («В гостях у помещиков» – квест, присвячений «Мертвим душам» М. Гоголя);

     https://sites.google.com/site/anezaehatlinambrateckoneginu/home («А не заехать ли нам, братец, к Онегину?» – літературний веб-квест);

     http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/Веб-квест_для_педагогічних_працівників_«Безпечний_Інтернет».  

     Особливість цього змагання виявилася в тому, що воно потребувало тривалої попередньої роботи: захід передбачав знання правил побудови веб-квесту (учасники обов’язково вибирають роль, залежно від якої виконують різні завдання, також класичною для таких проектів є наявність вебліографії з переліком необхідних при виконанні завдань Інтернет-ресурсів, пам’ятки для потенційних організаторів подібних заходів тощо) і вимагав ознайомлення з численними сервісами web-2.0. Корисну інформацію на цьому етапі допоміг знайти он-лайн семінар «Впровадження квест-технології в освітній процес» кафедри інформатики та інформаційних технологій в освіті Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти: http://www.zhu.edu.ua/mk_school/mod/page/view.php?id=10099&lang=ru.

     Там у нагоді стала інтерактивна карта, викладена в Секції 4 «Вибір платформи для проведення веб-квесту». Завдяки їй ми з’ясували, що для веб-квесту можуть використовуватися не лише платформи jimdo й zunal, які пропагує Рівненська бібліотека. Вони хороші й зручні тим, що мають готові шаблони для написання саме веб-квесту. Але дещо обмежені в можливостях. Прості в користуванні й доступні навіть неспеціалістам також варіанти веб-квестів у соціальних мережах (зокрема, ВКонтакте) й на ресурсі Вікіпедії (Wiki-сторінка). Недолік їх у не надто виразному зовнішньому вигляді й деякій сумбурності при викладенні матеріалу. Для веб-квесту годяться також платформи Google-sites, ucoz, Moodle, Web-quest generator та інші. Усі ці нюанси можна відстежити за посиланнями на представленій інтерактивній карті, як і переглянути найліпші зразки веб-квестів, створених на кожній із платформ. Інші корисні посилання на ресурси з відомостями про цю інноваційну форму роботи розміщені на блозі веб-квесту «Вічна таїна таланту» в рубриці «Скарбничка бібліотекаря» (http://frolovakvest.blogspot.com/p/blog-page_39.html).

     Наш веб-квест побудований на блоговій платформі, зокрема, «Google-блогах» (платформа blogspot). Ця платформа має дуже багато переваг: простий процес створення, доступний неспеціалістам; зручний інтерфейс; велика кількість шаблонів, фонових малюнків, додаткових функцій, за допомогою яких можна зробити візуально красивий сайт; адаптація блогосфери до всіх додатків сервісу Google (наприклад, Google-форми, що включають створення віртуальних анкет, які учасник може заповнити перед участю у квесті, а ще таблиці, карти і т. п.); хороша взаємодія зі сторонніми сервісами, наприклад, соціальною мережею для створення віртуальних плакатів (у нашому випадку – карти сайту) Glogster EDU, ігровою платформою Jigsaw Planet (для вбудови он-лайн пазлу) тощо; великий обсяг безкоштовної пам’яті (на блозі можна створити до 20 розділів, кількість матеріалів на яких практично необмежена). Іншими словами, для створення функціонального, деталізованого, естетично привабливого веб-квесту blogspot – оптимальний варіант.

     Участь в обласному веб-квесті взяли 37 індивідуальних гравців і 12 команд зі Шполянського, Уманського, Смілянського, Черкаського, Корсунь-Шевченківського, Христинівського, Катеринопільського, Маньківського, Звенигородського, Тальнівського, Золотоніського, Жашківського, Лисянського, Кам’янського, Драбівського, Монастирищенського районів, міст Сміли, Умані, Черкас. Здебільшого, це читачі районних і міських бібліотек для дітей. Крім жителів районних центрів і міст, серед учасників є також діти із с. Кобринове Тальнівського району, сс. Червона Слобода, Хацьки, Степанки Черкаського району, с. Кочержинці та смт. Бабанка Уманського району, с. Зорівка Золотоніського району, с. Холоднянське Смілянського району та с. Велика Севастьянівка Христинівського району. На проект не відгукнулися бібліотеки м. Ватутіне, Городищенського, Чигиринського та Чорнобаївського районів.

     Усього, враховуючи персональний склад команд, до веб-квесту долучилися 75 читачів. Із них 26 навчаються у 7 класі, 16 – у 8 класі, 15 – у 6 класі, 14 – у 9 класі. Також участь у змаганні взяли двоє п’ятикласників. Така вікова категорія читачів не передбачена умовами положення, але оскільки учасники команди «Синій діамант» регулярно відвідують літературно-творчий гурток «Пегасик», яким тривалий час керувала Майя Фролова, для них було зроблено виняток. Утім, завдання виявилися заскладними для дітей такого віку, тож далі І туру вони не пішли. Крім того, три особи – учасники команди «Книголенд» із м. Монастирище – не вказали в анкеті свій вік.

     З метою перевірки ефективності бібліотечного сайту та сторінок обласної бібліотеки для дітей у соціальних мережах на блозі квесту було розміщено реєстраційну форму, в якій учасники, крім мінімальних персональних даних, мали вказати джерело інформації про змагання. Майже всі діти зазначили, що про конкурс дізналися в районних та міських бібліотеках для дітей, а також у сільських бібліотеках і від вчителів української мови та літератури. Лише Призенко Анна з м. Сміла написала в анкеті, що прочитала про конкурс на сайті бібліотеки, й Онойко Максим із м. Кам’янка вказав на сторінку бібліотеки в соціальних мережах.

     Конкурсанти мали пройти три тури, на початку обравши для себе роль «Біографа» або «Літературознавця». Залежно від обраного амплуа, учні 6 – 9 класів мали виконати по два завдання в кожному турі – на знання фактів і творче. Завдання кожного туру оголошувалися послідовно, через певний проміжок часу (близько трьох тижнів), щоб дати учасникам час на роботу й підштовхнути їх до регулярного відвідування блогу протягом усього змагання. Результати кожного туру після його завершення розміщувалися в турнірній таблиці.

     На першому етапі «Біографи» мали відредагувати короткий життєпис Майї Фролової, умисне поданий із помилками, і скласти карту-маршрут переїздів письменниці протягом життя, на якій би стрілочками була вказана послідовність її перебування в різних містах. Творче завдання було покликане стимулювати читачів до самостійного ознайомлення з такими додатками, як GoogleMaps,або будь-якими графічнимиредакторами.Підказки щодо виконання цього завдання (як і всіх наступних) були розміщені в розділі «Між іншим» на блозі веб-квесту – там ми представили перелік ресурсів, на яких кожен міг дістати необхідні дані про долю й книжки письменниці й навчитися користуватися необхідними програмами.

     Більшість учасників підійшла до завдання формально, маршрут зобразили грубо, плутано, із порушенням послідовності переїздів. Дехто примудрився просто написати маршрут у вигляді тексту. Варто зауважити, що до аналізу цього завдання (як і всіх інших, пов’язаних із фактами біографії та змістом творів Майї Фролової) в якості членів журі залучалися працівники бібліотеки. Точність інформації та правильне розуміння авторської ідеї перевіряли за наявними у фонді бібліотеки книжками та на підставі особистого знайомства з письменницею. При оцінюванні карт-маршрутів до уваги брали не лише правильне відтворення маршруту переїздів письменниці, а й креативність у виборі форми подачі матеріалу, а також рівень опанування конкурсантом комп’ютерних програм при підготовці малюнка. Найбільше балів на цьому етапі набрав Дмитро Кваша із м. Корсунь-Шевченківський. Його карта вирізняється не лише детальним і фактично правильним зображенням маршруту, а й гіперактивністю пунктів призначення. Кожна мітка маршруту біля зображених на карті Googleміст і регіонів колишнього СРСР активувала посилання з ретельно дібраним пояснювальним матеріалом і фотографією. Вдалою є також виконана в одному з графічних редакторів карта Михайла Голуба з м. Умань. Позначки на карті не активні, але вона містить вичерпну інформацію про маршрут та виконана зі смаком і фантазією.

     На «Літературознавців» у першому турі чекало завдання розставити хаотично подані твори в послідовності їх першого видання. А також вимога написати лист одному з героїв книг Майї Фролової. Члени журі – завідувач науково-методичного відділу обласної бібліотеки для дітей А.Ю. Зимовець, завідувач редакційно-видавничого сектору науково-методичного відділу бібліотеки С.В. Хаустова та заступник директора з навчальної роботи навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій ЧНУ ім. Б. Хмельницького, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент О.В. Іванченко оцінювали листи за змістом, креативністю й грамотністю. Більшість робіт була присвячена герою твору «М’яч у піднебессі» наркоману Матвію (7 листів). Можливо, обрати цього персонажа читачів спонукала трагічна доля героя, а можливо, той факт, що книга – рідкісний випадок у творчості авторки – написана українською мовою. Один із таких листів – від команди читачів Уманської центральної міської бібліотеки для дітей «Літературний тандем» – допоміг конкурсантам посісти на цьому етапі друге місце. Лідером же першого туру серед «Літературознавців» виявилася ще одна представниця м. Умань Ірина Бень, яка адресувала своє звернення самій письменниці як центральній героїні твору «Де народився, там і згодився» (крім неї це зробили ще 3 конкурсанти). У своїх посланнях учасники квесту також зверталися до персонажів таких книг: «Діти війни» (Леся), «Дівчинка, яка придумала себе» (Люба), «Щасливий день»(Мишко), «Капризуля» (Зіна), «Мася»(Мася), «Паж  Королеви»(Лариса), «Люба» (Люба).

     Другий тур передбачав кросворди для обох груп конкурсантів із питаннями, відповідними до обраної ними ролі. У якості творчого завдання «Біографи» мали скласти бібліографічний список критичних статей про життя та творчість Майї Фролової. При оцінюванні цих робіт до уваги брали: кількість запропонованих джерел, правильність оформлення списку літератури відповідно до державних стандартів, використання вебліографії та загальне знання електронних ресурсів. Перевагою завдання була очевидна нагода залучити дітей до бібліотеки, не обмежуючись інформацією з мережі Інтернет. Звісно, організатори змагання були свідомі того, що з таким завданням читачі самостійно не впораються – їм потрібна буде допомога бібліотекаря. Тож крім, так би мовити, протокольних критеріїв оцінки, врахований був творчий підхід учасників до оформлення своєї роботи, а також ті нюанси, які робили подібні списки унікальними, виразно індивідуальними. Приклади якісних матеріалів маємо в Юлії Мазурець із м. Умань (список оформлений малюнками, яскравими кольорами в деяких елементах і включає 32 (!) позиції), команди «Школа ввічливості» з м. Сміла (список оформлений фотографіями, а також включає ексклюзивні джерела – місцеві видання), Андрія Комісаренка з м. Умань (також місцеві джерела, велика кількість позицій та оригінальні назви, які не перегукуються з названими в роботах решти конкурсантів), команди «Краєзнавці» з м. Кам’янка (список оформлений у вигляді готового видання та включає анотації до окремих назв).

     У «Літературознавців» творче завдання було більш видовищним: вони мали сформувати добірку цитат морально-етичної тематики (10-12 шт.) із творів Фролової. Цитати пропонувалося оформлювати у вигляді електронних листівок (на фоні пейзажів, обкладинок книг письменниці тощо). Завдання було доволі складним, зважаючи на те, що учасники мали виявити художній смак і, водночас, продемонструвати знання матеріалу, вміння «бачити» афоризм, виокремлювати його у творі. Прикметно, що подібні листівки з парадоксальними цитатами й красивими краєвидами дуже популярні в соціальних мережах і швидко розходяться на репости та цитування. При оцінюванні журі звертало увагу на художнє оформлення листівок (естетичність, баланс, вміння користуватися графічними редакторами тощо); відповідність малюнка й цитати; грамотність; оригінальність подачі матеріалу (виразні, глибокі та небанальні цитати, креативний вибір малюнків, розстановка візуальних акцентів і т. п.).

     Передбачувано, що найбільше журі сподобалися роботи Ірини Бень та команди «Літературний тандем» із м. Умань – ці учасники були найкращими у своїй ролі протягом усього квесту. Конкурсну комісію привабила, насамперед, очевидна ретельна робота читачів: вони не лише вибрали глибокі та виразні вислови й гідно їх оформили, а й продемонстрували вміння компілювати, видозмінювати елементи зображення, тобто явно скористалися спеціальними комп’ютерними програмами, а не просто наклали текст на готовий малюнок. Високо були оцінені також роботи Антоніни Задоян із с. Велика Севастьянівка Христинівського району та Анастасії Ткаченко з м. Звенигородка. Дівчата обрали чимало оригінальних і влучних фраз, яких немає в інших учасників, та скористалися не абстрактними мальовничими картинками, а конкретними тематичними зображеннями. Водночас, неприємно здивували журі цитати від Вероніки Кондратюк із с. Холоднянське Смілянського району – учасниця надіслала лише два вислови, й ті не мали вигляду листівок, а представляли собою документ Word із не зовсім доречною світлиною й фразою, написаною поруч. Не впорався із завданням також Олег Чередайко із смт. Маньківка: він вставив у листівки прості уривки з текстів, що окремо від контексту не мали жодної афористичної цінності.

     Для виконання цього завдання «Літературознавці» обрали майже всі опубліковані твори Майї Флорівни для підліткової й дитячої аудиторії, не віддаючи переваги якійсь одній книжці. Найпопулярнішою була цитата з твору «М’яч у піднебессі»: «Душа – це поле бою, де Всевишній і диявол борються за людину, змагаються, а вже від неї залежить, на який бік вона схиляється…».

     Оскільки завдання другого туру передбачали фахові знання й бездоганне естетичне чуття, на цьому етапі до складу журі долучилися ще двоє працівників обласної бібліотеки для дітей: завідувач інформаційно-бібліографічного відділу бібліотеки Л.О. Ткач та завідувач відділу комплектування фонду та каталогізування документів Т.А. Плєшакова.

     Третій тур вимагав від учасників активізації всіх творчих можливостей і здобутих у результаті веб-квесту знань. Крім перевірочного завдання (представники обох ролей складали он-лайн пазл і відповідали на пов’язані з ним питання), «Біографи» мали підготувати презентацію або відеролик (до 3 хв.) про життя і творчість Майї Фролової. «Літературознавці» представляли презентацію або буктрейлер (до 3 хв.) на одну з книг письменниці. Для цього учасникам пропонували скористатися програмами PowerPoint, Google презентаціями, Prezi, Photo Peach, ProShow.

     Результати виявилися насправді вражаючими. Діти надіслали чимало якісних, змістовних і красивих буктрейлерів, презентацій та відероликів.  При аналізі робіт журі звертало увагу на зміст і фактичну точність викладеного матеріалу; його художнє оформлення та загальну естетику; техніку виконання (якість дібраних зображень, коректне розташування тексту й малюнків, акуратний монтаж, доцільну швидкість зміни кадрів, загальний рівень володіння комп’ютерними програмами); грамотність мови.

     У «Біографів» найліпші відеоролики представили Юлія Мазурець та Андрій Комісаренко з м. Умань. Їхні відеорозповіді виявилися динамічними, лаконічними, витриманими. Хорошими продуктами виявилися також презентації, виконані в програмі Power Point, надіслані Артемом Бездітко з м. Шпола та Оксаною Толочко із с. Червона Слобода Черкаського району. У цих матеріалах погляд притягують органічні фони слайдів, не деформовані фотографії (деякі конкурсанти сильно збільшували фотозображення, що позначилося на їхній чіткості й змінило контури представлених на них предметів), правильно скомпонований текст без зайвих деталей і недоречних художніх засобів. На жаль, багато робіт зіпсувала недостовірна фотографія буцімто Майї Фролової, розміщена в Інтернеті на сторінці: http://cit.ckipo.edu.ua/wiki/index.php/Фролова_Майя_Флорівна. Насправді – це зовсім інша людина, яка навіть не схожа на справжню письменницю (те, що автори роликів і презентацій не помітили помилки, спантеличує, зважаючи на той факт, що решта фотографій у них же правдива).

     Найбільш популярною книгою для буктрейлерів «Літературознавців» був знову-таки «М’яч у піднебессі» (7 робіт). 2 роботи були присвячені книзі «Капризуля». Решта творів («Над Тавдой-рекой», «Отчим», «А вы мне кто?», «Лесное озеро», «Де народився, там і згодився», «Розповіді першокласника» та ін.) були представлені по одному разу. У цілому, зауваження до оформлення й критерії оцінки конкурсних робіт тут схожі на ті, що були в «Біографів». Особливістю є те, що двоє учасників – Христина Альтгайм із смт. Бабанка Уманського р-ну та команда «Книголенд» із м. Монастирище – переплутали буктрейлер із відеооглядом і просто розповіли на камеру про твір. Такі роботи отримали менші оцінки.

     За підсумками всіх трьох етапів перемогу здобули:

     серед «Біографів»:

     І місце – Юлія Мазурець, 8 клас (читачка Уманської районної бібліотеки для дітей);

     ІІ місце – Андрій Комісаренко, 6 клас (читач Уманської центральної міської бібліотеки для дітей);

     ІІІ місце – Дмитро Кваша, 9 клас (читач Корсунь-Шевченківської районної бібліотеки для дітей);

     серед «Літературознавців»:

     І місце – Ірина Бень, 7 клас (читачка Уманської центральної міської бібліотеки для дітей);

     ІІ місце – команда «Літературний тандем»: Мельничук Світлана та Степашко Аліна, 8 клас (читачі Уманської центральної міської бібліотеки для дітей);

     ІІІ місце – Валерія Недуха, 7 клас (читачка Степанківської сільської бібліотеки Черкаського району). 

     Такі результати красномовно свідчать про активну роботу з популяризації творчості письменників-краян та охоче залучення своїх читачів до обласних конкурсів найрізноманітніших форм в Уманській центральній міській бібліотеці для дітей.

     За підсумками ж проведення обласного веб-квесту «Вічна таїна таланту» можна зробити такі висновки:

     1. Цільова аудиторія книг Майї Флорівни – а це якраз учні 6 – 9 класів – краще познайомилася з творчістю цієї письменниці. Це особливо важливо сьогодні, коли популярність її книг відчутно зменшилася, що пов’язано з відсутністю перевидань її творів (застарілі за контентом ілюстрації й обкладинки ще радянських видань сучасним підліткам не цікаві) та великою конкуренцією на українському видавничому ринку. Водночас, таких проблемних, реалістичних, психологічно точних сюжетів у підлітковій літературі ХХІ століття відчутно бракує. Веб-квест був покликаний хоча б на деякий час повернути читачам цікавість до творів прекрасної письменниці-землячки, й із цією метою він впорався.

     2. Попередня робота з написання блогу, опанування сервісів web 2.0 для підготовки он-лайн кросвордів, пазлів та інших конкурсних завдань відчутно підвищила рівень комп’ютерної грамотності організаторів конкурсу. Так само, творчі завдання спонукали читачів до ознайомлення з графічними редакторами, програмами зі створення презентацій і відеороликів, картами Google, що, поза сумнівом, надалі знадобиться дітям у навчальному процесі. Такий комп’ютерний лікнеп виявився актуальним і для працівників районних і міських бібліотек для дітей, що допомагали учасникам впоратися із завданнями й знайомилися з новими сервісами.

     3. Можна сказати, що оригінальна форма веб-квесту пройшла в такий спосіб тестування. Вона довела свою ефективність і відкрила великі освітні можливості для бібліотекарів області. Такі проекти, тільки в спрощеному вигляді, можна реалізовувати й на рівні районних та міських заходів – вони допомагають учасникам змагання засвоювати інформацію, вчать працювати швидко, фільтрувати віртуальні ресурси, вибираючи з них найбільш корисні й достовірні. Та й просто є хорошою альтернативою звичним масовим заходам.

     4. Завдяки веб-квесту в обласної бібліотеки для дітей значно збільшився банк інформації, присвяченої Майї Фроловій. Тепер ми маємо багато цікавих творчих робіт на тему книг  і біографії письменниці у виконанні її вдячних читачів. Усе це наштовхнуло на думку про створення нового віртуального ресурсу, цілком присвяченого життю і творчості видатної літераторки, – такого сайту у Всесвітній мережі наразі не існує. Зараз триває робота над цим ресурсом, і вже незабаром всі найкращі роботи учасників веб-квесту з’являться в Інтернеті.