АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА
про підсумки проведення конкурсу
книжкових відеооглядів «Фабрика вражень»
Конкурс книжкових відеооглядів «Фабрика вражень» проводився за ініціативою обласної бібліотеки для дітей з 11 січня по 2 квітня 2016 року і був присвячений Міжнародному дню дитячої книги. Поширювати серед потенційних учасників інформацію про новий вид змагання, стимулювати їх до участі організаторам активно допомагали районні та міські бібліотеки області для дітей. Нерідко їхня допомога цим не обмежувалася: бібліотекарі забезпечували конкурсантів місцем зйомки й подеколи самі знімали.
Усього на конкурс надійшло 66 робіт. Найбільше їх надіслали із Корсунь-Шевченківського району (20 роликів, більша частина яких була знята учнями Корсунь-Шевченківської гімназії за сприяння й підтримки шкільного бібліотекаря), міста Умань (12), різних сіл Уманського району (9) та міста Черкаси (9). Оргкомітет також отримав роботи із Маньківського (4), Монастирищенського (2), Шполянського (1), Золотоніського (1), Звенигородського (1), Драбівського (1), Жашківського (1), Чорнобаївського (1), Христинівського (1), Лисянського (1), Кам’янського (1) районів. Плюс одне відео – із смт. Решетилівка Полтавської області (територія проведення конкурсу не обмежувалася Черкащиною).
Участь у змаганні взяли читачі всіх вікових категорій, обумовлених положенням. Найбільше робіт надійшло від молодших підлітків – учнів 5 – 7 класів (45,5%). Другу позицію розділяють учні молодшої школи (24,2%) та малюки 6 – 7 років (19,7%). Найменше матеріалів надіслали старші підлітки 14 – 18 років (10,6%).
Для більш плідної реклами «Фабрики вражень» і, водночас, підготовки зразка конкурсного продукту організатори змагання організували зйомки проморолика. До рекламного відео долучилися учасники трьох бібліотечних гуртків: дитячої відеостудії «Соняшник», дитячого літературного театру «Задзеркалля» та літературно-творчого гуртка «Пегасик». «Соняшник» забезпечив необхідне відеообладнання й, відповідно, зйомку. «Задзеркалля» та «Пегасик» були представлені в якості акторів реклами. Крім того, інформація про захід була поширена через ЗМІ. Оголошення про початок конкурсу розмістили телеканал ОДТРК «Рось», електронні ресурси «УНН-Центр» і «Про Все». Підсумки змагання також були висвітлені в новинах телеканалу ОДТРК «Рось» й у статті черкаської щотижневої газети «Акцент». Усі посилання на згадані журналістські матеріали можна знайти в рубриці «Ми у ЗМІ» (розділ «Про нас») на сайті бібліотеки.
Активна кампанія із просування конкурсу дала свої плоди: попри те, що переважна більшість учасників дізналася про подію від бібліотекарів районних, міських бібліотек для дітей і шкільних бібліотек, від працівників сектору нестаціонарного обслуговування читачів у школах обласного центру, знайшлися й ті, хто побачив або почув відповідну інформацію на сайті та сторінках у соціальних мережах бібліотеки й в новинах телеканалу ОДТРК «Рось». До останньої категорії належать всі учасники з м. Черкаси. Аби перевірити ефективність реклами та роботи бібліотекарів із читачами на місцях, у положення про конкурс було включено обов’язкову вимогу для авторів при наданні робіт повідомляти джерело інформації про змагання.
При підготовці до підведення підсумків заходу, дуже ретельним був вибір членів журі. Зважаючи на велику вартість основного призу – електронної книги від роздрібної мережі магазинів комп’ютерної техніки, комплектувального та периферійного обладнання «BRAIN» – важливим питанням було призначити арбітрами компетентних, авторитетних у суспільстві і, за можливістю, широко відомих у молодіжному середовищі людей. До остаточного складу журі, зрештою, увійшли: заступник директора з навчальної роботи навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Оксана Іванченко; оператор Черкаської обласної філармонії та керівник дитячої відеостудії бібліотеки «Соняшник» Руслан Павлюк; радіо- і телеведуча, письменниця Ольга Касьянова; радіоведучий, конферансьє, громадський активіст, актор Черкаського академічного обласного театру ляльок Микола Король; журналіст Hromadske.tv.Cherkasy, музикант Олексій Хуторний; директор видавництва «Брама-Україна» Олександр Третьяков; керівник відділу по роботі з корпоративними клієнтами «BRAIN – Черкаси» Григорій Сіренок; працівники Черкаської обласної бібліотеки для дітей Олександра Міщенко та Сусанна Хаустова. Згоду на участь у конкурсній комісії дали всі.
Для об’єктивного й плідного аналізу робіт оргкомітетом було розроблено складну систему оцінювання за п’ятьма критеріями:
– зміст (внутрішнє наповнення тексту огляду, його лаконічність, логічність, рекламна цінність. Огляд не мав бути простим переказом. Водночас, мав бути очевидним сам факт прочитання оглядачем пропагованої книги. Вітався аналіз сюжету, характерів героїв, знання творчості автора тощо. Максимальна оцінка – 8 балів);
– режисура й креативність (цілісність задуму, доречність використання музики, театралізацій, уривків із кінострічок, фотографій, те, як перегукується інтер’єр, вигляд учасника із загальною ідеєю огляду. Додаткові бали нараховували за використання нестандартних форматів огляду (бесіда, репортаж, постановочні сценки, щоденник і т. п.), оригінальний підхід до локацій зйомок, реквізиту, гру із планами тощо. Вітався символізм та глибина втілення задуму. Максимальна оцінка – 7 балів);
– грамотність мовлення (послідовність викладу, використання літературних мовних конструкцій, уникнення елементів суржику, неправильних наголосів, неадекватних синтаксичних конструкцій. Вживання сленгу, діалектизмів, архаїзмів допускалося тільки за умови, що такі елементи обіграні в тексті й не створювали дисонансу зі змістом і стилем пропагованого твору. Максимальна оцінка – 6 балів);
– технічні характеристики (висока якість зйомки, чіткість зображення й звуку, доречний монтаж, статична камера і т. п. Максимальна оцінка – 5 балів);
– артистизм учасника (мовлення конкурсанта мало бути чітке, виразне, з «іскрою» та ентузіазмом. Високо оцінювалася переконливість та щирість учасника. Бали знижували за кривляння й награність, вичитування тексту з-за камери, бубоніння під ніс, невиразну міміку й опущені очі. Максимальна оцінка – 4 бали).
Зважаючи на ці критерії, під час попереднього аналізу конкурсних робіт фахівцями сформульована низка зауважень. Зокрема:
1. Із 66 відеороликів 37 були зафільмовані в бібліотеці або на фоні стелажів із книгами. Звісно, не всі роботи такий інтер’єр зіпсував, часом це було доречно, обіграно в сценарії. Крім того, це непогана промоція для бібліотеки як закладу, дружнього до дітей і молоді з усіма їхніми творчими пориванням. Однак така обмеженість «натури» для зйомок сильно позначилася на оригінальності роликів, зробила їх дещо однотипними й невиразними. Можливо, цю ситуацію спровокував проморолик, також знятий у приміщенні бібліотеки, або той факт, що до зйомок дітей заохочували бібліотекарі. Але результат очевидний: продукти, зафільмовані на свіжому повітрі або в тематично оформленому приміщенні, із «прив’язаним» до книжкової історії реквізитом, автоматично набирали бали за креативність і вигідно вирізнялися на фоні конкурентів.
2. Невдалими більшість членів журі визнали огляди, зняті вертикально – таких робіт серед загальної маси виявилося 5. Подібне спрямування кадру видається неприродно витягнутим і не дає можливості роздивитися дитину та книгу, яку вона аналізує. Внаслідок таких зйомок половину екрану займає масивна чорна рамка, яка візуально стискає мовця з обох боків і справляє гнітюче враження. Утім, хоч цей ракурс і має відчутні художні хиби, але на оцінку робіт учасників він серйозно не вплинув.
3. Деякі конкурсанти зробили свій огляд занадто складним, невідповідним до їхнього віку й неприродно серйозним, що наштовхує на думку про дорослих авторів їхніх текстів. Відчутно ця особливість виявилася, наприклад, у роликах Вови Панченка («Останні орли» М. Старицького), Ангеліни Гайван («Енциклопедія шкільного роду»), Богдана Манжоли («Щоденник Миколки Синицина» М. Носова), Юрія Мовчана (збірка казок «Царевич Іван і морське чудовисько»), Яни Лещенко («Дитячий Кобзар» Т. Шевченка). Для них характерні задовгі синтаксичні конструкції, канцелярські слова та звороти, не завжди доцільні екскурси в життя і творчість автора представленої книги і т. п. Конкурсанти з подібними творами отримували значно менші бали за зміст роботи й артистизм.
4. Хиби монтажу й звукових доріжок знизили шанси на перемогу кількох у цілому сильних відеооглядів. Суть претензій полягала в тому, що звук не збігався з відеорядом – це спантеличувало й дратувало глядачів (робота Юлії Кифорук на книгу В. Коваленко «Вовчик»); сприйняттю заважали фонові шуми, властиві зйомкам на вулиці та в залюднених місцях (Владислав Запорожець із книгою «Як здобувати друзів і впливати на людей» Д. Карнегі); занадто тихий звук і нечітке мовлення дітей змушували організаторів конкурсу штучно «підтягувати» звукові доріжки (Іван Тищенко з книгою «Одиниця з обманом» В. Нестайка, Наташа Степаненко з книгою «Паперовий янгол» О. Бусенко, Дар’я Циганник із серією книг про Лолу І. Абеді та ін.); у роликах, де діти затинаються, забувають вивчений текст, губляться, монтаж є необхідною умовою, але він не виконаний (Діана Харевська та Володимир Цибульський із народною казкою «Пан Коцький»).
5. Роботи з надміром деяких елементів суперечили правилам хорошого смаку й відчутно програвали на фоні лідерів. До таких недоліків можна зарахувати: сумнівний костюм і реквізит автора ролика, «перебір» із фотографіями та іншими ілюстраціями-вставками у відео, занадто гучна й несумісна зі змістом музика, неприродна акторська гра, зміщені мовні акценти. Нерідко за цими хибами також прослідковується «доросла рука», тож бібліотекарі й батьки мали б взяти ці зауваження на замітку: часом самостійно дитина може зробити відеоролик більш щирим і переконливим, хоч і простим, а величезний масив штучних прикрас і спецефектів тільки псує й витісняє зміст розповіді.
Через громіздкий за кількістю членів склад журі й велику зайнятість усіх фахівців їм було запропоновано переглянути всі відеоогляди в соціальних мережах у зручний для них час і заповнити спеціальні таблиці. Та попри детально опрацьовану систему оцінювання, заочна форма роботи конкурсної комісії себе не виправдала. Члени журі висловили відмінні суб’єктивні симпатії й по-різному оцінили недоліки та переваги окремих учасників. У результаті було укладено приблизний список лідерів із 15 осіб без одного беззаперечного переможця. І лише після кількагодинного засідання комісії, повторного перегляду й обговорення творів вдалося визначити власника головного призу. А також окреслити додаткові номінації. Отже, призові місця були розподілені таким чином:
• Гран-прі конкурсу – Ірина Бень («Русалонька із 7-В. Прокляття роду Кулаківських» М. Павленко);
• «Креативний підхід» – Катерина Левчук (І. Абеді «Лола шукає подругу»), Єлизавета Кукуруза (В. Нестайко «Країна сонячних зайчиків»);
• «Книжковий експериментатор» – Нікіта Суниця («Нова книга відповідей для чомучки»);
• «Родзинка» конкурсу» – Марія Мацапей (Дж. Толкін «Володар кілець»);
• «Акторський комплімент» – Анна Щербина (А. Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха»), Анастасія Бондаренко (А. Дімаров «Блакитна дитина»);
• «За крок до перемоги» – Арсеній Стеценко (Дж. Роулінґ серія книг про Гаррі Поттера), Наталія Степаненко (О. Бусенко «Паперовий янгол»), Наталія Скрипак (Дж. Роулінґ серія книг про Гаррі Поттера);
• «Читай своїх» – Юлія Кифорук (В. Коваленко «Вовчик»), Мирослава Кожуховська (М. Павленко «Русалонька із 7-В. Загублений у часі»), Вікторія Шуляка (В. Рутківський «Ганнуся»);
• «Діти своєї Країни» – Маргарита Білаш (С. Лойко «Аеропорт»), Євген Польченко (Д. Білий «Шлях срібного яструба»), Назар Антонюк (М. Дочинець «Бранець замку Паланок»);
• «Маленькі розумашки» – Діана Шейко (А. Тельман «Книга юної леді»), Аліса Гавриш (М. Лєсков «Нові пригоди Боні»), Богдана Драголюб (Т. Городецька «Уроки мудрої ведмедиці») (окрема подяка авторові-операторові всіх трьох вищеназваних робіт у номінації «Відео зі смаком»), Марія Луб’янська (Г.-Х. Андерсен «Снігова королева»), Наталія Петрук (М. Микицей «Будинок, який умів розмовляти»), Маргарита Ялинська («Дітям про все на світі»);
• «З книжкою – до успіху» – Владислав Запорожець (Д. Карнегі, «Як завойовувати друзів і впливати на людей»), Олександра Таран (Ш. Кові «Сім звичок високоефективних підлітків»).
Окремий приз – персональну бібліотечку – від видавництва «Брама-Україна» отримав Ваня Колдунов із книгою «Очам не вір, а серцем слухай» власного авторства.
Спеціальну відзнаку від книжкового супермаркету «Буквиця» здобув Владислав Запорожець із книгою «Як завойовувати друзів і впливати на людей» Д. Карнегі.
Крім журі, дітей оцінювали також користувачі пабліків бібліотеки ВКонтакте, у Facebookта на YouTube – переможцям була передбачена призова фотосесія в обласній бібліотеці для дітей від професійного фотографа, спонсора Костянтина Міщенка. Через вікову різницю користувачів трьох вищезгаданих ресурсів, а також через те, що ВКонтакте побутує чимало груп, які пропонують штучно «накручувати» голоси, вирішено було виокремити трьох переможців – по одному на кожну спільноту. ВКонтакте перемогу здобув Саша Маліновський із казкою «Солом’яний бичок» (700 голосів). У Facebook – Діма Самелюк із твором Лесі Українки «Плине білий човник» (39 голосів). В YouTube – Вероніка Варварук із серією книг О. Зімби про Бровка та Мурчика (24 голоси). Усі три переможці відзначені в номінації «Приз глядацьких симпатій».
За підсумками проведення конкурсу можна сміливо сказати, що основні цілі, поставлені його організаторами на початку роботи, так чи інакше досягнуті. Є ще й додаткові плюси, які виявилися вже в процесі. Серед основних досягнень «Фабрики вражень» варто назвати такі:
1. Конкурс стимулював дітей до читання й обговорення своїх літературних вражень з однолітками, до відвідування бібліотек і спілкування з їхніми працівниками.
2. При виготовленні конкурсних робіт діти не лише навчилися працювати із сучасними інформаційними технологіями, опанували навички зйомки й мінімальної обробки відео. Учасники мали можливість продемонструвати свої творчі здібності й вивести свої таланти на новий виток розвитку. Так, в оглядах конкурсанти представляли свої малюнки (Наталія Степаненко), вірші (Єлизавета Кукуруза), пісні (Катерина Левчук), присвячені виданням, готували цілі перформанси (Анна Щербина, Катерина Рець і Влада Рибаченко, Анастасія Бондаренко, Мирослава Кожуховська, Наталя Скрипак, Інна Коновченко), вправлялися в журналістській роботі (Владислав Запорожець).
3. Аналіз надісланих робіт дав можливість краще зрозуміти коло читацьких інтересів; виявити сучасних зарубіжних та українських авторів, книжки яких стали серед підлітків трендом; прослідкувати ступінь зацікавленості й розуміння читачами літературних творів, включених до шкільної програми. Певно, що ця інформація не є достатньо репрезентативною й не може стати підґрунтям для наукового дослідження, але загальне уявлення за нею скласти реально. Так, конкурс виявив популярність серед юних читачів таких письменників, як Ізабель Абеді, Джеремі Стронг, Шон Кові, Роальд Дал, Малгожата-Кароліна Пекарська, Марина Павленко, Галина Вдовиченко, Наталія Щерба, Ольга Бусенко та ін.
4. Усі конкурсні роботи, й досі викладені на профілях бібліотеки в соціальних мережах, бібліотекарі можуть використовувати в роботі. Вони цілком підходять для демонстрації під час масових заходів, присвячених, наприклад, творчості письменників-краян, класичній українській і зарубіжній літературі, сучасним подіям у східних областях України, розвитку особистості, популярним казкам, практичній користі книжок тощо. Якісні книжкові відеоогляди у виконанні харизматичних однолітків цілком можуть стати для дитячої й підліткової аудиторії переконливим аргументом на користь читання.
5. Он-лайн голосування вкотре довело свою ефективність у справі популяризації бібліотечних сторінок у мережі Інтернет. Так, впродовж конкурсу кількість учасників бібліотечної спільноти ВКонтакте виросла на понад 200 осіб, у мережі Facebook – удвічі (із 60 до 122 осіб), на каналі YouTube – втричі (з 20 до 61 особи). Як і у випадку з обласним фотоквестом «Пишаюся тобою, мій рідний краю», проведеним бібліотекою з 2 грудня 2013 року по 27 січня 2014 року, мова йде про цільову категорію користувачів нашого закладу: переглядати, читати, коментувати дописи на наших сторінках почали саме діти та підлітки до 18 років. Така їхня цікавість до бібліотечних профілів залишає надію, що відвідувачі сторінок ознайомляться з рештою розміщених там пізнавальних матеріалів, не пов’язаних із конкурсом. Крім того, змагання розкрило організаторам чимало можливостей соціальних мереж, раніше не використовуваних у роботі. Скажімо, ефективною формою організації Інтернет-користувачів виявилися он-лайн заходи у Facebook, що дозволяє зібрати всі відеоматеріали в одному місці, не розмежовуючи їх іншими бібліотечними новинами, а також допомагають розширити аудиторію події й додатково нагадати про існування ресурсу.
Загалом, ідея конкурсу книжкових відеооглядів підтвердила свою життєздатність. За умови наявності спонсорів і, відповідно, гідних призів для переможців його варто провести ще кілька разів або й зробити щорічним.