Бібліотечні конкурси

Положення про Всеукраїнський дитячий літературний конкурс «Творчі канікули»

Положення
про Всеукраїнський дитячий літературний конкурс «Творчі канікули»

 

     1. Загальні положення

     1.1. Це Положення визначає порядок проведення Всеукраїнського дитячого літературного конкурсу «Творчі канікули» (далі — Конкурс).

     1.2. Організаторами Конкурсу є: Національна секція Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY), Національна спілка письменників України, Українська асоціація працівників бібліотек для дітей, Фонд Миколи Томенка «Рідна країна»,  Національна бібліотека України для дітей. Організаційно-методичне забезпечення Конкурсу здійснює Національна бібліотека України для дітей.

     1.3. Конкурсом передбачається залучення до організації та проведення нових партнерів, підтримка яких сприятиме виконанню мети Конкурсу.

     1.4. Інформація про проведення Конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної бібліотеки України для дітей, сайтах обласних бібліотек для дітей та Центральної бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка для дітей м. Києва, а також у засобах масової інформації.

     1.5. Конкурс проводиться в електронному форматі.

     1.6. Під час проведення Конкурсу обробка персональних даних учасників здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 р. № 2297-VI.

     1.7. Для організації та проведення Конкурсу затверджується склад головного та обласного журі.

     1.8. За результатами проведення Конкурсу буде видано збірку творів-переможців.

    

     2. Мета і завдання

     2.1. Мета Конкурсу — сприяння формуванню у дітей та підлітків патріотичних почуттів — любові до рідної природи, краю, Батьківщини; прищеплення любові до рідної мови; розвиток естетичної свідомості, здатності до творчої самореалізації, створення умов для реалізації творчих здібностей та талантів дітей.

     2.2. Завдання Конкурсу — самоідентифікація дитини як невід’ємної частини українського суспільства; розвиток інтелектуального потенціалу України; пошук дієвих та гармонійних форм національно-патріотичного виховання; збереження культурної спадщини України, залучення широкого загалу дітей та підлітків до активної участі в культурному житті країни; підвищення культурного рівня дітей.

 

     3. Умови Конкурсу

     3.1. У Конкурсі беруть участь діти з усіх областей України у 2-х вікових категоріях:

читачі-учні (вихованці) 11-13 років;
читачі-учні (вихованці) 14-18 років.

     3.2. Конкурс проводиться у 7 номінаціях:

  • «Знайомтеся — це ми!»
  • «Так, я люблю Україну»
  • «Природа — джерело натхнення та краси»
  • «І в кожному із нас уже живе філософ!»
  • «Моя майбутня професія»
  • «Безмежний світ моєї уяви»
  • «Далі буде? Ні, «далі» — вже є!»

     3.3. Конкурс проводиться з 1 червня по 30 вересня 2017 року у два тури:

перший – з 1 червня по 1 вересня на обласному рівні;
другий, підсумковий – з 1 вересня по 30 вересня в місті Києві.

     3.4. Учасники Конкурсу кожної вікової категорії готують прозовий або поетичний твір, який за темою відповідає певній номінації.

     3.5. Творчі роботи надсилаються на електронну адресу обласної бібліотеки для дітей в електронному вигляді обсягом не більше 10 сторінок у форматі Microsoft Word, шрифт – Times New Roman, 12 розмір, 1,5 міжрядковий інтервал, усі поля – 1,5 см, сторінки формату А-4. На розгляд Головного журі до 1 вересня 2017 надсилається 14 робіт від кожної області (по 1 роботі-переможцю у кожній номінації для кожної вікової категорії) на електронну адресу Національної бібліотеки України для дітей Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

     3.6. Учасники-автори зазначають свої дані (ПІБ, вік, домашню адресу, контактний телефон) на останній сторінці конкурсної роботи та прикріплюють своє фото у форматі .JPG.

     3.7. На Конкурс приймаються тільки індивідуальні роботи.

     3.8. До участі у Конкурсі не допускаються роботи, які не відповідають умовам, визначеними цим положенням.

 

     4. Організаційний комітет і журі Конкурсу

     4.1. Для підготовки та проведення Конкурсу створюється Головний організаційний комітет, склад якого затверджується наказом генерального директора Національної бібліотеки України для дітей.

     4.2. Для проведення першого туру Конкурсу в регіонах України створюються місцеві організаційні комітети та обласні журі, склад яких затверджується наказом директора обласної бібліотеки для дітей.

     4.3. Для визначення переможців у другому турі головний організаційний комітет визначає склад Головного журі, до якого входять представники організаторів Конкурсу, дитячі письменники та поети (за згодою).

     4.4. За підсумками роботи обласні журі та Головне журі складають протоколи, які підписуються головою, секретарем та членами журі Конкурсу.

 

     5. Визначення та відзначення переможців Конкурсу

     5.1. Для переможців Конкурсу встановлюється перше, друге і третє місця у кожній номінації (за наявності) для кожної вікової категорії.

     5.2. Головне журі Конкурсу визначає переможців у кожній віковій категорії для кожної номінації.

     5.3. Переможці Конкурсу нагороджуються дипломами та подарунками.

 

 

Конкурс книжкових відеооглядів «Фабрика вражень»

 

Положення про проведення конкурсу книжкових відеооглядів «Фабрика вражень»

 

Загальні положення

     Положення визначає порядок та умови проведення конкурсу книжкових відеооглядів «Фабрика вражень» (далі – Конкурс), присвяченого Міжнародному дню дитячої книги.

     Організатором заходу є обласна бібліотека для дітей. Співорганізаторами виступають районні / міські бібліотеки для дітей.

     Інформація про проведення Конкурсу розміщується на сайті, сторінках у соціальних мережах ВКонтакте, Facebook організатора, поширюється через мережу бібліотек області для дітей, місцеві засоби масової інформації.

 

Мета заходу

     Захід проводиться з метою:

    – залучення дітей і підлітків до бібліотеки та читання;

    – розвитку творчих і пізнавальних здібностей у процесі створення власного відеопродукту;

    – формування навичок роботи із сучасними медіа;

    – створення альтернативи пасивному способу відпочинку дітей і підлітків;

    – популяризації і розвитку нового виду змагань;

    – формування літературних і художніх смаків юного покоління.

 

Правила проведення

    У Конкурсі беруть участь діти й підлітки з усіх областей України віком від 6 до 18 років. Для цього вони створюють відеоогляд книги, яку радять почитати одноліткам. У змаганні мають право брати участь учасники і переможці минулорічних конкурсів.

    До участі в конкурсі приймаються відеоролики у форматі .avi, .mp4, .mpeg тривалістю до 3 хвилин. Відео знімається за допомогою відеокамери, цифрового фотоапарата, мобільного телефона, смартфона, планшета тощо.

    Відеоролик має містити короткий аналіз сюжету, дійових осіб, форми і якості видання, інформацію про автора. Бути логічно вибудуваним та цікавим. Роботи оцінюються за такими критеріями:

    – змістовність;

    – оригінальний сценарій, умови зйомки;

    – артистизм конкурсанта, літературна мова;

    – технічна якість відзнятого й озвученого матеріалу (вирівняні звукові доріжки, грамотний монтаж, чіткість зображення).

    Роботи, які не відповідають вимогам змагання, можуть бути розміщені в спільнотах бібліотеки поза конкурсом (голоси до них не враховуються).

    Не розглядаються роботи, що містять ненормативну лексику, сцени насильства, тютюнопаління, розпиття алкогольних напоїв та інші, які порушують вимоги Закону України «Про захист суспільної моралі».

    Беручи участь у змаганнях, учасник автоматично погоджується з правилами їх проведення.

    Подані на конкурс відеороботи організатор може використовувати відповідно до статутної діяльності закладу.

 

Порядок проведення

    Конкурс проводиться з 2 січня 2017 року до 3 квітня 2017 року в один етап. Термін подання конкурсних робіт закінчується 27 березня 2016 року о 12 годині. Готовий відеоролик учасник завантажує на будь-який доступний йому сервіс зберігання файлів (https://drive.google.com, http://edisk.ukr.net, https://mega.co.nz тощо). Посилання для скачування матеріалу потрібно відправити на e-mail Черкаської обласної бібліотеки для дітей Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . У зв’язку з тим, що завантаження на деяких ресурсах зберігаються впродовж обмеженого часу, прохання надсилати посилання одразу після створення.

    У темі листа слід вказати: «Фабрика вражень. Назва книги». Додатково повідомляється ім’я та прізвище, рік народження, домашня адреса, контактний телефон, e-mail учасника, звідки дізнався про Конкурс (якщо в бібліотеці – зазначити в якій). Можлива альтернатива передачі конкурсних робіт –запис на DVD-диску за адресою: Черкаська обласна бібліотека для дітей, вул. Святотроїцька, 24, м. Черкаси, 18000. У такому випадку інформацію про учасника слід вказувати (надписувати) безпосередньо на зворотній (неробочій) поверхні диску або на його обкладинці. Персональні дані учасника Конкурсу обробляються і використовуються організатором згідно із Законом України «Про захист персональних даних».                     

 

Визначення і нагородження переможців Конкурсу

    Переможці Конкурсу визначаються за результатами голосування в соціальних мережах та висновками компетентного журі.

    Усі роботи будуть викладені на сторінках у соціальних мережах та каналі YouTube Черкаської обласної бібліотеки для дітей у міру того, як надходитимуть. Офіційне голосування в соціальних мережах триватиме з 2 січня по 2 квітня 2017 року включно. Голосувати за роботу потрібно в коментарях у вигляді позначки «+1». Від однієї людини приймається лише один голос. Кількість «вподобайок» під роликами до уваги не береться.

    Журі розпочинає роботу 3 квітня 2017 року.

    Результати голосування користувачів соціальних мереж і роботи журі будуть оголошені після 10 квітня 2017 року на сайті Черкаської обласної бібліотеки для дітей (http://chobd.ck.ua).

    Нагородження переможців забезпечує організатор. До підтримки заходу залучаються юридичні та фізичні особи, які можуть надати спонсорську допомогу.

    Нагородами за перемогу в Конкурсі є:

    – електронна книга (за підсумками роботи журі);

    – професійна фотосесія в Черкаській обласній бібліотеці для дітей або у фотостудії із залученням в інтер’єр книжок та інших предметів, що популяризують читання (за підсумками он-лайн голосування). Готові фотографії надалі можуть використовуватися бібліотекою відповідно до статутної діяльності.

    Журі залишає за собою право визначати додаткові номінації для відзначення учасників конкурсу.

    Витрати на проїзд переможців для участі у фотосесії до м. Черкаси здійснюються за рахунок переможця. Основний приз може бути надісланий поштою.  

    За додатковою інформацією звертатися за телефоном: (0472) 35-71-76.

Довідка про підсумки проведення обласного етапу Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Мрії про Україну: дитячий погляд»

ДОВІДКА

про підсумки проведення обласного етапу

Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості

«Мрії про Україну: дитячий погляд»

 

     Конкурс проведено на виконання Указу Президента України № 675/2015 від 03.12.2015 «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України» за ініціативою Фонду Миколи Томенка «Рідна країна» та Національної бібліотеки України для дітей. Обласний етап конкурсу в Черкаській області тривав з 1 березня по 28 червня 2016 року. Участь у ньому взяли 15 районних бібліотек області для дітей, зокрема: Драбівська, Звенигородська, Золотоніська, Жашківська, Кам’янська, Катеринопільська, Корсунь-Шевченківська, Лисянська, Маньківська, Монастирищенська, Уманська, Христинівська, Чорнобаївська, Шполянська, Черкаська. А також Ватутінська МДБ, Уманська та Черкаська ЦМДБ. Бібліотеки для дітей Городищенського, Смілянського, Тальнівського та Чигиринського районів не відгукнулися на запрошення до участі в змаганні.

     Усього на розгляд журі були представлені 115 малюнків, 57 віршів та 19 прозових творів. Не всі вони відповідали вимогам положення про конкурс, запропонованого основними організаторами. Зокрема, 7 зображень формату А3, наданих Христинівською районною бібліотекою для дітей, були взяті до уваги, але не оцінювалися в конкурсній програмі, оскільки, згідно з положенням, зображення мали бути виконані на аркушах формату А4. Те саме стосується двох малюнків із Ватутінської МДБ та Звенигородської РДБ, авторам яких, на момент проведення змагання, було по 9 років (молодша вікова категорія конкурсантів передбачала, що учасникам має бути від 10 до 12 років, старша – від 13 до 16 років). Також на етапі відбору було відсіяно 3 прозові твори, що виявилися частково або й цілком запозиченими з Інтернету й, відповідно, були розцінені як плагіат.

     Найактивнішими учасниками змагання стали відвідувачі Драбівської РДБ (29 робіт), Чорнобаївської РДБ (19), Монастирищенської РДБ (17), Звенигородської РДБ (14), Маньківської РДБ (14), Лисянської РДБ (13), Христинівської РДБ (13). При цьому найрезультативнішою виявилася робота Уманської ЦМДБ: із 3 творів, надісланих цим закладом, усі 3 принесли авторам призові місця. Також високий загальний рівень матеріалів, наданих Корсунь-Шевченківською РДБ (із 5 робіт 3 були відзначені), Уманською РДБ (із 9 робіт 5 були відзначені, при цьому у двох призових робіт один автор), Звенигородською РДБ (5 переможців).

     Зважаючи на те, що оцінка конкурсних робіт передбачала, що члени журі повинні розумітися на основних законах різних видів мистецтва, до складу конкурсної комісії були запрошені авторитетні представники різних галузей знань, які здійснювали аналіз матеріалів у відповідних до їхньої спеціалізації номінаціях. Так, малюнки оцінювала керівник арт-студії «Глорія» Черкаського міського будинку культури ім. Івана Кулика Г.Ю. Чуприна та художник-оформлювач обласної бібліотеки для дітей К.В. Огороднікова. Фаховий аналіз поетичних та прозових творів здійснювали: поетеса, перекладач, член Національної спілки письменників України, лауреат Всеукраїнської премії імені Василя Симоненка Н.В. Горішна; заступник директора з навчальної роботи навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент О.В. Іванченко; завідувач редакційно-видавничого сектору науково-методичного відділу обласної бібліотеки для дітей С.В. Хаустова. Загальне керівництво роботою конкурсної комісії здійснювала голова журі – директор обласної бібліотеки для дітей Л.В. Ушакова.

     За підсумками роботи журі, переможцями обласного етапу конкурсу стали:

У номінації «Малюнки»

вікова категорія 10 – 12 років:

     І місце – Шевцова Світлана, 12 р., м. Звенигородка («У веселкових барвах – наша Україна»); Щаслива Владислава, 12 р., м. Корсунь-Шевченківський («Мир, тепло і щастя – нашим домівкам»);

     ІІ місце – Томіленко Олеся, 10 р., м. Корсунь-Шевченківський («Ангели благополуччя над Україною»);

     ІІІ місце – Зацепіна Єлизавета, 12 р., м. Корсунь-Шевченківський («І щаслива, і нова буде, Україно, доля твоя»); Лященко Наталія, 11 р., м. Звенигородка («До зір нової України»); Тутаєва Ліза, 11 р., м. Звенигородка («Україна – дружна і єдина»);

 вікова категорія 13 – 16 років:

     І місце – Михаліцина Дарина, 13 р., м. Звенигородка («Нехай сходить сонце миру і життя!»);

     ІІ місце – Дорохов Андрій, 14 р., с. Піківець Уманського р-ну (без назви); Фесовець Валерія, 14 р., м. Звенигородка («Україні – сонце, Україні – мир»);

     ІІІ місце – Кифорук Юлія, 13 р., с. Танське Уманського р-ну (без назви); Савонік Анжела, 15 р., с. Боярка Лисянського р-ну («Україна за мир!»).

 

У номінації «Поетичні твори»

вікова категорія 10 – 12 років:

     І місце – Жосан Юлія, 10 р., м. Черкаси («Моя країна – Україна»);

     ІІ місце – Соколан Яна, 11 р., смт. Чорнобай («Тобі, Україно»);

     ІІІ місце – Бурлака Юлія, 6 кл., с. Городниця Уманського р-ну («Мрії про Україну»);

 вікова категорія 13 – 16 років:

     І місце – Савонік Анжела, 15 р., с. Боярка Лисянського р-ну («Україна – вільна!»);

     ІІ місце – Заленський Віктор, 14 р., м. Умань («На майбутнім обличчі держави…», «Україна майбутнього»);

     ІІІ місце – Скрипак Наталя, 14 р., с. Гродзеве Уманського р-ну («Майбутнє твоє, Україно!»); Андрущенко Анжеліка, 15 р., с. Олександрівка Жашківського р-ну («Моя Україна»).

 

У номінації «Прозові твори»

вікова категорія 10 – 12 років:

     І місце – Остиста Каріна, 11 р., с. Мала Бурімка Чорнобаївського р-ну («Казка»);

     ІІ місце – Снігур Анастасія, 10 р., м. Кам’янка («Мої мрії здійсненні»);

вікова категорія 13 – 16 років:

     І місце – Мельничук Світлана, 14 р., м. Умань («Наші з Україною мрії»);

     ІІ місце – Кифорук Юлія, 13 р., с. Танське Уманського р-ну («Мрії про Україну»);

     ІІІ місце – Радчук Дарія, 14 р., с. Лукашівка Чорнобаївського р-ну («Моя мрія…»).

     Для кожної номінації були розроблені свої критерії оцінки. Так, під час аналізу малюнків члени журі зважали на  естетичну вартість, майстерність виконання робіт, якість зображення, адекватну віку автора, доречність кольорового вирішення зображень, оригінальність творчого задуму, символьне наповнення робіт і відповідність їхнього змісту й жанру темі авторського бачення майбутнього України.

     На питанні символьного наповнення малюнків варто зупинитися детальніше, оскільки автори більшості робіт зробили акцент саме на загальноприйнятих, традиційних для нації художніх образах – через них прочитувався зміст авторського задуму й проводилися паралелі з власне Україною. Найбільш популярними образами (близько 20 згадувань на кожну тему) у малюнках стали ідилічні пейзажі щасливої країни та зображення дітей. Стосовно пейзажів, йдеться, насамперед, про сільські краєвиди з хатами, колодязями, ставками, полями з пшеницею та соняшниками. Подеколи з’являються й урбаністичні екстер’єри з високотехнологічними містами, незвичною архітектурою, автомобілями, мостами. Діти ж на зображеннях трапляються, в основному, щасливі, про що свідчать посмішки, кульки в руках, яскраве вбрання. З іншого боку, для посилення емоційного ефекту юні художники навмисне зображували дитину в сльозах або малюків на фоні бойових дій. Такі малюнки, за рахунок контрасту образів, видаються більш дорослими, глибокими й ідейними.

     Наступний за популярністю символ – мати-Україна (або, як варіант, дівчина в національному вбранні й у вінку). Таких малюнків нараховується 13. Зазвичай така героїня замість рук має крила лелеки, якими обіймає (а значить, обороняє й ховає) свій народ і свою країну. Нерідко вона опускає голову й зажурено дивиться на прикритих крилами дітей та акуратні хатини. Символічне значення, як правило, доповнюють важливі для українців предмети: квіти маку, вишиті рушники, калина. Загалом, більшість малюнків містять названі вище й інші подібні до них символи – веселку, серце, бандуриста, кобзу, сонце, сопілку, прапор. На ці елементи натрапляємо як в центрі зображень, так і на орнаментах, рамках малюнків, у волоссі героїв тощо.

     Серед поширених тем варто також згадати голуба миру; карту України; янголів; воєнні пейзажі та зброю (більшість таких малюнків побудована на різкому контрасті: одна половина полотна відведена під танки, зруйновані хати й інші означення трагедії, передані в сіро-чорних тонах, друга половина присвячена уже згаданим ідилічним пейзажам і щасливим дітям); родини (батьки-діти, чоловік-дружина, сім’я з представників 3-4 поколінь); лелек у гнізді, дерево роду (традиційний для наших пращурів символ-архетип); збільшені долоні, що тримають цілі міста.

     Немало авторів «побачили» майбутнє України як фантасмагорію в нереальних, інколи гротескних, напівабстрактних формах. Трапляються на їхніх малюнках, скажімо, споруди у квітах, люди-будинки, фантазійні гіперболізовані тварини і т. п. Окрему тематичну групу становлять роботи з медійними персонажами, запозиченими з тиражованих анімаційних стрічок – знамениті «Козаки» та посіпаки з франшизи «Гидкий я».

     З малюнків, які не здобули нагород, але справили враження на журі своєю оригінальністю, варто назвати малюнки Єнчевої Софії (13 р., с. Великий Хутір Драбівського р-ну) «В моїх долоньках – Україна» та «Я мрію про мирну Україну». Ці зображення вміщені в креативно оформлені рамки, які автор оздобила квітами, виготовленими в техніці квілінгу. Малюнок Корнеєвої Анастасії (15 р., с. Моринці Звенигородського р-ну) «Мрії» вразив своєю складністю й багатошаровістю: центральні персонажі нібито обговорюють важливі для них теми майбутнього країни. Галузі суспільного життя, які, за думкою зображених дітей, мають незабаром досягти ідеалу, символічно змальовані в «хмарках». Кожна подібна хмарка показує сцени світу з налагодженою медициною, освітою, екологією, дитячими майданчиками, законослухняними громадянами, чистим і безпечним для тварин морем.

     Вдало обіграли національні архетипи Самойленко Марина (12 р., «Україна єдина») та Галаюра Валерія (11 р., «Я люблю Україну») – обидві із с. Криштопівка Драбівського району. Перша зобразила на малюнку дерево роду з картою України замість крони. Навколо дерева хоровод ведуть діти в національному вбранні. Крона вміщує зображення калини, соняха, маку та стиглого колосся, стовбур прикрашений стрічками в кольорах національного прапора, гілля схоже на дівочі коси. Уся сцена побудована на фоні сонця, що сходить (як символ нового дня й світлого майбуття). Друга авторка зобразила матір-Україну, що в руках тримає писанки. На писанках знайшлося місце рибі (символ Ісуса Христа), розкішній Жар-птиці та фантазійній, схематично зображеній тварині. Крім розписаних яєць, діва тримає букет волошок. Героїню нібито оточує ореол зі стрічок, що наближує її до традиційних іконописних образів. Вінчає малюнок яскрава веселка.

     Переглянути й детально проаналізувати роботи деяких переможців у номінації «Малюнки» можна на сайті бібліотеки за посиланням: http://chobd.ck.ua/index.php/3993-pidbito-pidsumki-oblasnogo-etapu-vseukrajinskogo-konkursu-mriji-pro-ukrajinu, а також у повідомленнях про підсумки конкурсу на сторінках бібліотеки в соціальних мережах. Малюнок Шевцової Світлани (12 р., м. Звенигородка) «У веселкових барвах – наша Україна» здобув ІІ місце на загальнодержавному рівні.   

     У номінації «Поезія» також достатньо матеріалу для ґрунтовного аналізу. Під час розгляду робіт члени журі відзначали тільки конкурсантів, які продемонстрували розуміння ідеї конкурсу, творчо відгукнулися на сучасні події в державі й дотрималися основних законів написання віршованих творів.

     Основною проблемою віршів, надісланих на конкурс (до речі, так само, як і малюнків), є відчутний відхід від основної теми змагання. На жаль, не так багато творів висвітлювали бачення дітьми й підлітками майбутнього України – майже всі  актуальні твори, у результаті, були відзначені як переможці. Решта віршів оспівували Батьківщину «взагалі», тобто красу її ланів і степів (поетичний штамп) і свою любов до неї. За результатами розгляду таких робіт в обох номінаціях виникло відчуття, що ці твори були написані й намальовані учасниками задовго до оголошення конкурсу. Деякі зображення мають неохайні звороти й подеколи трохи вигорілу й стерту фарбу, що наштовхує на думку, що вони вже експонувалися на численних виставках в районних бібліотеках, будинках культури й школах естетичного виховання. Поезії ж мають дещо розпливчасту ідею, що може пасувати одразу до багатьох конкурсів дитячої творчості, спрямованих на патріотичне виховання.

     Спільним недоліком багатьох віршів є також хиби римування й порушення ритміки, властиві творам авторів з обох вікових категорій. А також велика частотність використання різноманітних кліше й штампів в епітетах та порівняннях.

     Водночас, не можна не згадати про спільність мрій у багатьох віршах, що свідчить не про обмеженість їхніх авторів, а про те, що тексти писали, так би мовити, на злобу дня. Найбільш популярною темою є закінчення воєнного конфлікту в східних областях країни, пришвидшена європеїзація нації та втрата ілюзій стосовно відносин із Російською Федерацією. Серед поезій-переможців мотиви війни й політики знаходимо в роботах Юлії Бурлаки (6 клас, с. Городниця Уманського р-ну), Анжели Савонік (15 р., с. Боярка Лисянського р-ну), Віктора Заленського (14 р., м. Умань), Наталі Скрипак (14 р., с. Гродзеве Уманського р-ну). З-поміж інших учасників на ці теми говорили: Давид Гновенко (13 р., смт. Лисянка), Вікторія Семенюк (11 р., с. Ладижинка Уманського р-ну), Анна Степанюк (13 р., с. Городецьке Уманського р-ну) та ін.

     У переліку інших популярних тем можна виокремити мрію про активну, інтелектуально й фізично розвинену молодь (Анжеліка Андрущенко (15 р., с. Олександрівка Жашківського р-ну) та вже згаданий Віктор Заленський). Так само, як і в малюнках, у поезії фігурує чимало символічних образів – деякі з авторів намагалися зробити їх сюжетним ядром і навколо них побудувати весь твір. Крім вищеназваних широких ланів і степів, у віршах натрапляємо на кетяги калини, дівочу косу й барвінок. Утім, у випадках із віршами такі символи, швидше, працюють проти авторів, роблячи твір формалізованим і не надто оригінальним.

     Приємне відчуття викликали поезії, гарно оформлені візуально, – автори таких робіт підійшли до процесу написання творчо й цілком виправдано припустили, що красивий фон і креативна загальна задумка в подачі допоможуть дещо згладити нерівності безпосередньо вірша. Особливо виділяється робота Анни Галушки (12 р., с. Мехедівка Драбівського р-ну): автор підготувала цілий зшиток віршів. Титул до нього учасниця оформила як аплікацію з ниток, що зображує дівчину й хлопця в національному вбранні, кобзаря понад шляхом, собор вдалині, соняхи, сонце, птахів і квіти. Щоправда, на оцінку власне творів це таки не вплинуло: рівень їх виявився недостатньо високим для призового місця.

     Переможці й цієї номінації були відзначені в Національній бібліотеці Ураїни для дітей: Віктор Заленський із м. Умані тепер також може пишатися ІІ місцем на всеукраїнському рівні.

     При оцінці творів у номінації «Проза» члени журі відзначили в багатьох конкурсантів високий рівень патріотизму, часто недитяче розуміння актуальної політичної й економічної ситуації в Україні, усвідомлення своєї ролі в майбутній розбудові країни. Водночас, навіть з урахуванням невеликої кількості надісланих на адресу конкурсної комісії робіт, їх загальний рівень виявився найменш низьким на фоні творів з інших номінацій. Крім уже згаданої проблеми з плагіатом, значна кількість учасників припустилися у своїх есе численних граматичних і стилістичних помилок, часом доволі грубих. Зважаючи на невелику кількість оригінальних, суто авторських творів, що насправді висвітлювали заявлену тему, третє місце в молодшій віковій категорії члени журі вирішили взагалі не присуджувати.

     Тим не менш, роботи переможців насправді варті уваги. Так, Каріна Остиста (11 р., с. Мала Бурімка Чорнобаївського р-ну) справила враження вибором незвичної форми для свого твору. Історія про прагнення до правди, світла й краси в рідній країні передана засобами казки-притчі, у якій на нараді Мудреців вступили в дискусію Темна та Світла Сили. На захист України в їхніх запеклих суперечках постала маленька дівчинка, що просто мріє про щасливе життя для своїх рідних і свого народу. Невибагливість сюжету й простої мови компенсується за рахунок емоційної подачі та деяких художніх засобів, до яких авторка вдалася у своїй творчості.

     Так само пронизливо, як і у віршах, лунає в прозі дитяча надія на мир в Україні. Про закінчення збройного протистояння однаково мріє лауреат конкурсу Дарія Радчук (14 р., с. Лукашівка Чорнобаївського р-ну), яка дивиться на події крізь призму колишньої біженки з небезпечного для життя регіону, та не відзначена нагородами Тетяна Олексієнко (15 р., с. Боярка Лисянського р-ну). А ще одна переможниця Юлія Кифорук (13 р., с. Танське Уманського р-ну), крім пошуку мирного вирішення конфлікту, не забуває обурюватися сучасним станом економічного й політичного життя України. Про те, наскільки дівчинка переймається гострими актуальними проблемами держави, свідчить хоча б така фраза з її роботи: «Чому ж той будинок у Миколаєві десяток років ніяк не закінчать будувати? Навіть ми, діти, знаємо ту стандартну відповідь: немає грошей».

     Утім, не всі есе забарвлені в таку похмуру, болісну тональність. Є й дуже світлі, життєрадісні, оптимістичні твори. Яскравий літературний стиль продемонструвала, наприклад, Світлана Мельничук (14 р., м. Умань). У її веселій молодіжній замітці знайшлося місце й емоційно багатим риторичним запитанням, вигукам, сленговим словам; і популярним смайликам; і апелюванню до сучасної поп-культури з її «П’ятим елементом», робокопами, летючими таксі, інопланетянами та кумедними кіноштампами. Є там і цілком серйозні пропозиції щодо створення численних екопоселень з розвиненою інфраструктурою та гармонійними взаєминами мешканів на території всієї країни.     

     Ще одна переможниця – Анастасія Снігур (10 р., м. Кам’янка) – звернулася у своїй роботі до славетного минулого України з її відомими діячами культури, богатирями, спортсменами, багатими на дива та героїчні історії містами. Лейтмотивом твору лишається мрія про те, щоб майбутнє держави відповідало досягненнями її минулому. Незвичною є також форма есе: кожен абзац починається зі слів «Хочу» та «Мрію».

     Часом експерименти з формою не приносили авторам гідного результату. Так сталося, скажімо, з твором Дмитра Сафонова (12 р., м. Черкаси). Свої фантазії хлопець спробував викласти у вигляді верлібру, якому, на жаль, сильно бракувало поетичності, смаку та ідейної стрункості. Через усі ці недоліки незрозуміло було, до якої номінації взагалі варто зараховувати матеріал.

     Не виправдала сподівань і форма, обрана Ярославою Бабак (15 р., смт. Чорнобай). Авторка надто захопилася художніми описами героїв і подій не на користь фабулі та зрозумілості думок. Персонажі – бездоганно прекрасні дівчата та юнаки, студенти й старшокласники – нібито розповідають історію становлення та еволюції держави, що сягнула свого піку під час святкування 25-ї річниці незалежності. Не зовсім зрозуміло, як могла країна дістатися таких вершин за такий короткий час (твори, написані до конкурсу, надсилалися на адресу нашої бібліотеки до середини червня, 25-а ж річниця незалежності відзначалася вже цього серпня. Можливе пояснення такої часової невідповідності: твір було написано задовго до оголошення конкурсу на якесь інше змагання чи у відповідь на шкільне завдання). Більше того, мовлення вийшло не настільки креативним й естетично досконалим, наскільки, вочевидь, планувала Ярослава. 

     У цілому, можна сказати, що де в чому конкурс «Мрії про Україну: дитячий погляд» виправдав себе. Діти різного віку виявили свої творчі здібності й мають чергове підтвердження того факту, що в бібліотеці можна змістовно й плідно проводити своє дозвілля. Завдяки одержаним від учасників роботам тисячі користувачів обласної бібліотеки для дітей мали можливість ознайомитися з яскравими виставками малюнків, доречних до Дня Незалежності України та Дня Конституції України. Однак є й інший бік медалі. Завдання, поставлені перед учасниками, не відзначалися новизною й саме через свою універсальність спровокували численні випадки плагіату Інтернет-матеріалів і загальний рівень творчих робіт, що можуть бути представлені ще на десяток подібних змагань.

     Швидше за все, неоригінальність малюнків, віршів і прози – безпосередній наслідок неоригінального задуму й дещо занадто простої теми. Як підтвердили інші конкурси, проведені цього року в нашій читальні, цілком розкрити свій творчий потенціал читачі бібліотек області для дітей можуть лише в змаганнях, де задіяні нові креативні форми, аналоги яких важко знайти в соціальній мережі чи в інших закладах культури й освіти, що працюють із дітьми. Крім того, робота з інноваційними технологіями, сучасними гаджетами й продуктами культури, що її організатори «Мрій…» оминули, стимулює фантазію конкурсантів. У результаті користувачі бібліотек набувають нових знань й весело проводять час. А працівники книгозбірень отримують чимало самобутніх дитячих творів, що їх ще не раз можна використати в роботі, у тому числі й для популяризації читання загалом.

Довідка про підсумки проведення обласного веб-квесту з популяризації творчості М. Фролової «Вічна таїна таланту»

ДОВІДКА

про підсумки проведення обласного веб-квесту

з популяризації творчості М. Фролової

«Вічна таїна таланту»

 

     Обласний веб-квест «Вічна таїна таланту» проводився з метою гідного відзначення 85-ї річниці від дня народження Маїй Флорівни Фролової. За життя письменниці Черкаська обласна бібліотека для дітей тісно співпрацювала з нею. Член Національної спілки письменників України, лауреат літературної премії ім. В. Короленка, автор численних гостро соціальних творів для дітей і підлітків, майже відразу після переїзду до м. Черкаси у 1972 році вона очолила в бібліотеці літературно-творчий гурток «Пегасик». Його керівником Майя Флорівна залишалася понад 35 років.  Крім того, вона не раз зустрічалася з читачами, проводила в бібліотеці творчі вечори. Змагання тривало з 18 січня по 21 березня 2016 року. Результати були оприлюднені 1 квітня.

     Ідею оригінальної форми відзначення ювілею підказала організаторам публікація провідного бібліографа Рівненської обласної бібліотеки для дітей Світлани Молчанової в журналі «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. Бібліотечна робота» (число 3 за 2014 рік). Рівненська бібліотека стала першою в Україні, хто запровадив у своїй області цю ефективну технологію організації навчальної та пізнавальної діяльності читачів. З двома обласними веб-квестами – «Письменники Рівненщини» й «Стежками його дивосвіту» (присвячений творчості Євгена Шморгуна), проведеними рівненськими колегами, можна й зараз ознайомитися в Інтернеті за посиланнями: http://zunal.com/webquest.php?w=191249 та http://light-a.jimdo.com/

     Загалом, веб-квест – проект у вигляді проблемного завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси мережі Інтернет та фонди бібліотек. Після детального вивчення питання ми з’ясували, що в освітньому процесі ця форма роботи значно популярніша, ніж у бібліотечній діяльності. Прикметно, що російські вчителі вже давно й успішно послуговуються нею у своїй діяльності. Загалом, російськомовний сегмент Інтернету представляє багато якісних зразків веб-квестів. Ми при розробці нашого конкурсу керувалися прекрасним матеріалом «Сокровища Лингволира» http://lingvolir.blogspot.com/p/blog-page_23.html, спрямованим на вивчення російської літератури. Це джерело показове й викладом інформації, і різноманітними завданнями, і використанням різних програм, доступних безкоштовно в Мережі, і численними посиланнями на майстер-класи із цих програм. Вдалі приклади веб-квестів можна також знайти за посиланнями:

     https://sites.google.com/site/civilizaciasrednevekova/ («Цивилизация эпохи Средневековья» – веб-квест з історії);

     http://kvect.blogspot.ru/ («В гостях у помещиков» – квест, присвячений «Мертвим душам» М. Гоголя);

     https://sites.google.com/site/anezaehatlinambrateckoneginu/home («А не заехать ли нам, братец, к Онегину?» – літературний веб-квест);

     http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/Веб-квест_для_педагогічних_працівників_«Безпечний_Інтернет».  

     Особливість цього змагання виявилася в тому, що воно потребувало тривалої попередньої роботи: захід передбачав знання правил побудови веб-квесту (учасники обов’язково вибирають роль, залежно від якої виконують різні завдання, також класичною для таких проектів є наявність вебліографії з переліком необхідних при виконанні завдань Інтернет-ресурсів, пам’ятки для потенційних організаторів подібних заходів тощо) і вимагав ознайомлення з численними сервісами web-2.0. Корисну інформацію на цьому етапі допоміг знайти он-лайн семінар «Впровадження квест-технології в освітній процес» кафедри інформатики та інформаційних технологій в освіті Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти: http://www.zhu.edu.ua/mk_school/mod/page/view.php?id=10099&lang=ru.

     Там у нагоді стала інтерактивна карта, викладена в Секції 4 «Вибір платформи для проведення веб-квесту». Завдяки їй ми з’ясували, що для веб-квесту можуть використовуватися не лише платформи jimdo й zunal, які пропагує Рівненська бібліотека. Вони хороші й зручні тим, що мають готові шаблони для написання саме веб-квесту. Але дещо обмежені в можливостях. Прості в користуванні й доступні навіть неспеціалістам також варіанти веб-квестів у соціальних мережах (зокрема, ВКонтакте) й на ресурсі Вікіпедії (Wiki-сторінка). Недолік їх у не надто виразному зовнішньому вигляді й деякій сумбурності при викладенні матеріалу. Для веб-квесту годяться також платформи Google-sites, ucoz, Moodle, Web-quest generator та інші. Усі ці нюанси можна відстежити за посиланнями на представленій інтерактивній карті, як і переглянути найліпші зразки веб-квестів, створених на кожній із платформ. Інші корисні посилання на ресурси з відомостями про цю інноваційну форму роботи розміщені на блозі веб-квесту «Вічна таїна таланту» в рубриці «Скарбничка бібліотекаря» (http://frolovakvest.blogspot.com/p/blog-page_39.html).

     Наш веб-квест побудований на блоговій платформі, зокрема, «Google-блогах» (платформа blogspot). Ця платформа має дуже багато переваг: простий процес створення, доступний неспеціалістам; зручний інтерфейс; велика кількість шаблонів, фонових малюнків, додаткових функцій, за допомогою яких можна зробити візуально красивий сайт; адаптація блогосфери до всіх додатків сервісу Google (наприклад, Google-форми, що включають створення віртуальних анкет, які учасник може заповнити перед участю у квесті, а ще таблиці, карти і т. п.); хороша взаємодія зі сторонніми сервісами, наприклад, соціальною мережею для створення віртуальних плакатів (у нашому випадку – карти сайту) Glogster EDU, ігровою платформою Jigsaw Planet (для вбудови он-лайн пазлу) тощо; великий обсяг безкоштовної пам’яті (на блозі можна створити до 20 розділів, кількість матеріалів на яких практично необмежена). Іншими словами, для створення функціонального, деталізованого, естетично привабливого веб-квесту blogspot – оптимальний варіант.

     Участь в обласному веб-квесті взяли 37 індивідуальних гравців і 12 команд зі Шполянського, Уманського, Смілянського, Черкаського, Корсунь-Шевченківського, Христинівського, Катеринопільського, Маньківського, Звенигородського, Тальнівського, Золотоніського, Жашківського, Лисянського, Кам’янського, Драбівського, Монастирищенського районів, міст Сміли, Умані, Черкас. Здебільшого, це читачі районних і міських бібліотек для дітей. Крім жителів районних центрів і міст, серед учасників є також діти із с. Кобринове Тальнівського району, сс. Червона Слобода, Хацьки, Степанки Черкаського району, с. Кочержинці та смт. Бабанка Уманського району, с. Зорівка Золотоніського району, с. Холоднянське Смілянського району та с. Велика Севастьянівка Христинівського району. На проект не відгукнулися бібліотеки м. Ватутіне, Городищенського, Чигиринського та Чорнобаївського районів.

     Усього, враховуючи персональний склад команд, до веб-квесту долучилися 75 читачів. Із них 26 навчаються у 7 класі, 16 – у 8 класі, 15 – у 6 класі, 14 – у 9 класі. Також участь у змаганні взяли двоє п’ятикласників. Така вікова категорія читачів не передбачена умовами положення, але оскільки учасники команди «Синій діамант» регулярно відвідують літературно-творчий гурток «Пегасик», яким тривалий час керувала Майя Фролова, для них було зроблено виняток. Утім, завдання виявилися заскладними для дітей такого віку, тож далі І туру вони не пішли. Крім того, три особи – учасники команди «Книголенд» із м. Монастирище – не вказали в анкеті свій вік.

     З метою перевірки ефективності бібліотечного сайту та сторінок обласної бібліотеки для дітей у соціальних мережах на блозі квесту було розміщено реєстраційну форму, в якій учасники, крім мінімальних персональних даних, мали вказати джерело інформації про змагання. Майже всі діти зазначили, що про конкурс дізналися в районних та міських бібліотеках для дітей, а також у сільських бібліотеках і від вчителів української мови та літератури. Лише Призенко Анна з м. Сміла написала в анкеті, що прочитала про конкурс на сайті бібліотеки, й Онойко Максим із м. Кам’янка вказав на сторінку бібліотеки в соціальних мережах.

     Конкурсанти мали пройти три тури, на початку обравши для себе роль «Біографа» або «Літературознавця». Залежно від обраного амплуа, учні 6 – 9 класів мали виконати по два завдання в кожному турі – на знання фактів і творче. Завдання кожного туру оголошувалися послідовно, через певний проміжок часу (близько трьох тижнів), щоб дати учасникам час на роботу й підштовхнути їх до регулярного відвідування блогу протягом усього змагання. Результати кожного туру після його завершення розміщувалися в турнірній таблиці.

     На першому етапі «Біографи» мали відредагувати короткий життєпис Майї Фролової, умисне поданий із помилками, і скласти карту-маршрут переїздів письменниці протягом життя, на якій би стрілочками була вказана послідовність її перебування в різних містах. Творче завдання було покликане стимулювати читачів до самостійного ознайомлення з такими додатками, як GoogleMaps,або будь-якими графічнимиредакторами.Підказки щодо виконання цього завдання (як і всіх наступних) були розміщені в розділі «Між іншим» на блозі веб-квесту – там ми представили перелік ресурсів, на яких кожен міг дістати необхідні дані про долю й книжки письменниці й навчитися користуватися необхідними програмами.

     Більшість учасників підійшла до завдання формально, маршрут зобразили грубо, плутано, із порушенням послідовності переїздів. Дехто примудрився просто написати маршрут у вигляді тексту. Варто зауважити, що до аналізу цього завдання (як і всіх інших, пов’язаних із фактами біографії та змістом творів Майї Фролової) в якості членів журі залучалися працівники бібліотеки. Точність інформації та правильне розуміння авторської ідеї перевіряли за наявними у фонді бібліотеки книжками та на підставі особистого знайомства з письменницею. При оцінюванні карт-маршрутів до уваги брали не лише правильне відтворення маршруту переїздів письменниці, а й креативність у виборі форми подачі матеріалу, а також рівень опанування конкурсантом комп’ютерних програм при підготовці малюнка. Найбільше балів на цьому етапі набрав Дмитро Кваша із м. Корсунь-Шевченківський. Його карта вирізняється не лише детальним і фактично правильним зображенням маршруту, а й гіперактивністю пунктів призначення. Кожна мітка маршруту біля зображених на карті Googleміст і регіонів колишнього СРСР активувала посилання з ретельно дібраним пояснювальним матеріалом і фотографією. Вдалою є також виконана в одному з графічних редакторів карта Михайла Голуба з м. Умань. Позначки на карті не активні, але вона містить вичерпну інформацію про маршрут та виконана зі смаком і фантазією.

     На «Літературознавців» у першому турі чекало завдання розставити хаотично подані твори в послідовності їх першого видання. А також вимога написати лист одному з героїв книг Майї Фролової. Члени журі – завідувач науково-методичного відділу обласної бібліотеки для дітей А.Ю. Зимовець, завідувач редакційно-видавничого сектору науково-методичного відділу бібліотеки С.В. Хаустова та заступник директора з навчальної роботи навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій ЧНУ ім. Б. Хмельницького, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент О.В. Іванченко оцінювали листи за змістом, креативністю й грамотністю. Більшість робіт була присвячена герою твору «М’яч у піднебессі» наркоману Матвію (7 листів). Можливо, обрати цього персонажа читачів спонукала трагічна доля героя, а можливо, той факт, що книга – рідкісний випадок у творчості авторки – написана українською мовою. Один із таких листів – від команди читачів Уманської центральної міської бібліотеки для дітей «Літературний тандем» – допоміг конкурсантам посісти на цьому етапі друге місце. Лідером же першого туру серед «Літературознавців» виявилася ще одна представниця м. Умань Ірина Бень, яка адресувала своє звернення самій письменниці як центральній героїні твору «Де народився, там і згодився» (крім неї це зробили ще 3 конкурсанти). У своїх посланнях учасники квесту також зверталися до персонажів таких книг: «Діти війни» (Леся), «Дівчинка, яка придумала себе» (Люба), «Щасливий день»(Мишко), «Капризуля» (Зіна), «Мася»(Мася), «Паж  Королеви»(Лариса), «Люба» (Люба).

     Другий тур передбачав кросворди для обох груп конкурсантів із питаннями, відповідними до обраної ними ролі. У якості творчого завдання «Біографи» мали скласти бібліографічний список критичних статей про життя та творчість Майї Фролової. При оцінюванні цих робіт до уваги брали: кількість запропонованих джерел, правильність оформлення списку літератури відповідно до державних стандартів, використання вебліографії та загальне знання електронних ресурсів. Перевагою завдання була очевидна нагода залучити дітей до бібліотеки, не обмежуючись інформацією з мережі Інтернет. Звісно, організатори змагання були свідомі того, що з таким завданням читачі самостійно не впораються – їм потрібна буде допомога бібліотекаря. Тож крім, так би мовити, протокольних критеріїв оцінки, врахований був творчий підхід учасників до оформлення своєї роботи, а також ті нюанси, які робили подібні списки унікальними, виразно індивідуальними. Приклади якісних матеріалів маємо в Юлії Мазурець із м. Умань (список оформлений малюнками, яскравими кольорами в деяких елементах і включає 32 (!) позиції), команди «Школа ввічливості» з м. Сміла (список оформлений фотографіями, а також включає ексклюзивні джерела – місцеві видання), Андрія Комісаренка з м. Умань (також місцеві джерела, велика кількість позицій та оригінальні назви, які не перегукуються з названими в роботах решти конкурсантів), команди «Краєзнавці» з м. Кам’янка (список оформлений у вигляді готового видання та включає анотації до окремих назв).

     У «Літературознавців» творче завдання було більш видовищним: вони мали сформувати добірку цитат морально-етичної тематики (10-12 шт.) із творів Фролової. Цитати пропонувалося оформлювати у вигляді електронних листівок (на фоні пейзажів, обкладинок книг письменниці тощо). Завдання було доволі складним, зважаючи на те, що учасники мали виявити художній смак і, водночас, продемонструвати знання матеріалу, вміння «бачити» афоризм, виокремлювати його у творі. Прикметно, що подібні листівки з парадоксальними цитатами й красивими краєвидами дуже популярні в соціальних мережах і швидко розходяться на репости та цитування. При оцінюванні журі звертало увагу на художнє оформлення листівок (естетичність, баланс, вміння користуватися графічними редакторами тощо); відповідність малюнка й цитати; грамотність; оригінальність подачі матеріалу (виразні, глибокі та небанальні цитати, креативний вибір малюнків, розстановка візуальних акцентів і т. п.).

     Передбачувано, що найбільше журі сподобалися роботи Ірини Бень та команди «Літературний тандем» із м. Умань – ці учасники були найкращими у своїй ролі протягом усього квесту. Конкурсну комісію привабила, насамперед, очевидна ретельна робота читачів: вони не лише вибрали глибокі та виразні вислови й гідно їх оформили, а й продемонстрували вміння компілювати, видозмінювати елементи зображення, тобто явно скористалися спеціальними комп’ютерними програмами, а не просто наклали текст на готовий малюнок. Високо були оцінені також роботи Антоніни Задоян із с. Велика Севастьянівка Христинівського району та Анастасії Ткаченко з м. Звенигородка. Дівчата обрали чимало оригінальних і влучних фраз, яких немає в інших учасників, та скористалися не абстрактними мальовничими картинками, а конкретними тематичними зображеннями. Водночас, неприємно здивували журі цитати від Вероніки Кондратюк із с. Холоднянське Смілянського району – учасниця надіслала лише два вислови, й ті не мали вигляду листівок, а представляли собою документ Word із не зовсім доречною світлиною й фразою, написаною поруч. Не впорався із завданням також Олег Чередайко із смт. Маньківка: він вставив у листівки прості уривки з текстів, що окремо від контексту не мали жодної афористичної цінності.

     Для виконання цього завдання «Літературознавці» обрали майже всі опубліковані твори Майї Флорівни для підліткової й дитячої аудиторії, не віддаючи переваги якійсь одній книжці. Найпопулярнішою була цитата з твору «М’яч у піднебессі»: «Душа – це поле бою, де Всевишній і диявол борються за людину, змагаються, а вже від неї залежить, на який бік вона схиляється…».

     Оскільки завдання другого туру передбачали фахові знання й бездоганне естетичне чуття, на цьому етапі до складу журі долучилися ще двоє працівників обласної бібліотеки для дітей: завідувач інформаційно-бібліографічного відділу бібліотеки Л.О. Ткач та завідувач відділу комплектування фонду та каталогізування документів Т.А. Плєшакова.

     Третій тур вимагав від учасників активізації всіх творчих можливостей і здобутих у результаті веб-квесту знань. Крім перевірочного завдання (представники обох ролей складали он-лайн пазл і відповідали на пов’язані з ним питання), «Біографи» мали підготувати презентацію або відеролик (до 3 хв.) про життя і творчість Майї Фролової. «Літературознавці» представляли презентацію або буктрейлер (до 3 хв.) на одну з книг письменниці. Для цього учасникам пропонували скористатися програмами PowerPoint, Google презентаціями, Prezi, Photo Peach, ProShow.

     Результати виявилися насправді вражаючими. Діти надіслали чимало якісних, змістовних і красивих буктрейлерів, презентацій та відероликів.  При аналізі робіт журі звертало увагу на зміст і фактичну точність викладеного матеріалу; його художнє оформлення та загальну естетику; техніку виконання (якість дібраних зображень, коректне розташування тексту й малюнків, акуратний монтаж, доцільну швидкість зміни кадрів, загальний рівень володіння комп’ютерними програмами); грамотність мови.

     У «Біографів» найліпші відеоролики представили Юлія Мазурець та Андрій Комісаренко з м. Умань. Їхні відеорозповіді виявилися динамічними, лаконічними, витриманими. Хорошими продуктами виявилися також презентації, виконані в програмі Power Point, надіслані Артемом Бездітко з м. Шпола та Оксаною Толочко із с. Червона Слобода Черкаського району. У цих матеріалах погляд притягують органічні фони слайдів, не деформовані фотографії (деякі конкурсанти сильно збільшували фотозображення, що позначилося на їхній чіткості й змінило контури представлених на них предметів), правильно скомпонований текст без зайвих деталей і недоречних художніх засобів. На жаль, багато робіт зіпсувала недостовірна фотографія буцімто Майї Фролової, розміщена в Інтернеті на сторінці: http://cit.ckipo.edu.ua/wiki/index.php/Фролова_Майя_Флорівна. Насправді – це зовсім інша людина, яка навіть не схожа на справжню письменницю (те, що автори роликів і презентацій не помітили помилки, спантеличує, зважаючи на той факт, що решта фотографій у них же правдива).

     Найбільш популярною книгою для буктрейлерів «Літературознавців» був знову-таки «М’яч у піднебессі» (7 робіт). 2 роботи були присвячені книзі «Капризуля». Решта творів («Над Тавдой-рекой», «Отчим», «А вы мне кто?», «Лесное озеро», «Де народився, там і згодився», «Розповіді першокласника» та ін.) були представлені по одному разу. У цілому, зауваження до оформлення й критерії оцінки конкурсних робіт тут схожі на ті, що були в «Біографів». Особливістю є те, що двоє учасників – Христина Альтгайм із смт. Бабанка Уманського р-ну та команда «Книголенд» із м. Монастирище – переплутали буктрейлер із відеооглядом і просто розповіли на камеру про твір. Такі роботи отримали менші оцінки.

     За підсумками всіх трьох етапів перемогу здобули:

     серед «Біографів»:

     І місце – Юлія Мазурець, 8 клас (читачка Уманської районної бібліотеки для дітей);

     ІІ місце – Андрій Комісаренко, 6 клас (читач Уманської центральної міської бібліотеки для дітей);

     ІІІ місце – Дмитро Кваша, 9 клас (читач Корсунь-Шевченківської районної бібліотеки для дітей);

     серед «Літературознавців»:

     І місце – Ірина Бень, 7 клас (читачка Уманської центральної міської бібліотеки для дітей);

     ІІ місце – команда «Літературний тандем»: Мельничук Світлана та Степашко Аліна, 8 клас (читачі Уманської центральної міської бібліотеки для дітей);

     ІІІ місце – Валерія Недуха, 7 клас (читачка Степанківської сільської бібліотеки Черкаського району). 

     Такі результати красномовно свідчать про активну роботу з популяризації творчості письменників-краян та охоче залучення своїх читачів до обласних конкурсів найрізноманітніших форм в Уманській центральній міській бібліотеці для дітей.

     За підсумками ж проведення обласного веб-квесту «Вічна таїна таланту» можна зробити такі висновки:

     1. Цільова аудиторія книг Майї Флорівни – а це якраз учні 6 – 9 класів – краще познайомилася з творчістю цієї письменниці. Це особливо важливо сьогодні, коли популярність її книг відчутно зменшилася, що пов’язано з відсутністю перевидань її творів (застарілі за контентом ілюстрації й обкладинки ще радянських видань сучасним підліткам не цікаві) та великою конкуренцією на українському видавничому ринку. Водночас, таких проблемних, реалістичних, психологічно точних сюжетів у підлітковій літературі ХХІ століття відчутно бракує. Веб-квест був покликаний хоча б на деякий час повернути читачам цікавість до творів прекрасної письменниці-землячки, й із цією метою він впорався.

     2. Попередня робота з написання блогу, опанування сервісів web 2.0 для підготовки он-лайн кросвордів, пазлів та інших конкурсних завдань відчутно підвищила рівень комп’ютерної грамотності організаторів конкурсу. Так само, творчі завдання спонукали читачів до ознайомлення з графічними редакторами, програмами зі створення презентацій і відеороликів, картами Google, що, поза сумнівом, надалі знадобиться дітям у навчальному процесі. Такий комп’ютерний лікнеп виявився актуальним і для працівників районних і міських бібліотек для дітей, що допомагали учасникам впоратися із завданнями й знайомилися з новими сервісами.

     3. Можна сказати, що оригінальна форма веб-квесту пройшла в такий спосіб тестування. Вона довела свою ефективність і відкрила великі освітні можливості для бібліотекарів області. Такі проекти, тільки в спрощеному вигляді, можна реалізовувати й на рівні районних та міських заходів – вони допомагають учасникам змагання засвоювати інформацію, вчать працювати швидко, фільтрувати віртуальні ресурси, вибираючи з них найбільш корисні й достовірні. Та й просто є хорошою альтернативою звичним масовим заходам.

     4. Завдяки веб-квесту в обласної бібліотеки для дітей значно збільшився банк інформації, присвяченої Майї Фроловій. Тепер ми маємо багато цікавих творчих робіт на тему книг  і біографії письменниці у виконанні її вдячних читачів. Усе це наштовхнуло на думку про створення нового віртуального ресурсу, цілком присвяченого життю і творчості видатної літераторки, – такого сайту у Всесвітній мережі наразі не існує. Зараз триває робота над цим ресурсом, і вже незабаром всі найкращі роботи учасників веб-квесту з’являться в Інтернеті.

Аналітична довідка про підсумки проведення конкурсу книжкових відеооглядів «Фабрика вражень»

АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА

про підсумки проведення конкурсу

книжкових відеооглядів «Фабрика вражень»

 

     Конкурс книжкових відеооглядів «Фабрика вражень» проводився за ініціативою обласної бібліотеки для дітей з 11 січня по 2 квітня 2016 року і був присвячений Міжнародному дню дитячої книги. Поширювати серед потенційних учасників інформацію про новий вид змагання, стимулювати їх до участі організаторам активно допомагали районні та міські бібліотеки області для дітей. Нерідко їхня допомога цим не обмежувалася: бібліотекарі забезпечували конкурсантів місцем зйомки й подеколи самі знімали.

     Усього на конкурс надійшло 66 робіт. Найбільше їх надіслали із Корсунь-Шевченківського району (20 роликів, більша частина яких була знята учнями Корсунь-Шевченківської гімназії за сприяння й підтримки шкільного бібліотекаря), міста Умань (12), різних сіл Уманського району (9) та міста Черкаси (9). Оргкомітет також отримав роботи із Маньківського (4), Монастирищенського (2), Шполянського (1), Золотоніського (1), Звенигородського (1), Драбівського (1), Жашківського (1), Чорнобаївського (1), Христинівського (1), Лисянського (1), Кам’янського (1) районів. Плюс одне відео – із смт. Решетилівка Полтавської області (територія проведення конкурсу не обмежувалася Черкащиною).

     Участь у змаганні взяли читачі всіх вікових категорій, обумовлених положенням. Найбільше робіт надійшло від молодших підлітків – учнів 5 – 7 класів (45,5%). Другу позицію розділяють учні молодшої школи (24,2%) та малюки 6 – 7 років (19,7%). Найменше матеріалів надіслали старші підлітки 14 – 18 років (10,6%).

     Для більш плідної реклами «Фабрики вражень» і, водночас, підготовки зразка конкурсного продукту організатори змагання організували зйомки проморолика. До рекламного відео долучилися учасники трьох бібліотечних гуртків: дитячої відеостудії «Соняшник», дитячого літературного театру «Задзеркалля» та літературно-творчого гуртка «Пегасик». «Соняшник» забезпечив необхідне відеообладнання й, відповідно, зйомку. «Задзеркалля» та «Пегасик» були представлені в якості акторів реклами. Крім того, інформація про захід була поширена через ЗМІ. Оголошення про початок конкурсу розмістили телеканал ОДТРК «Рось», електронні ресурси «УНН-Центр» і «Про Все». Підсумки змагання також були висвітлені в новинах телеканалу ОДТРК «Рось» й у статті черкаської щотижневої газети «Акцент». Усі посилання на згадані журналістські матеріали можна знайти в рубриці «Ми у ЗМІ» (розділ «Про нас») на сайті бібліотеки.

     Активна кампанія із просування конкурсу дала свої плоди: попри те, що переважна більшість учасників дізналася про подію від бібліотекарів районних, міських бібліотек для дітей і шкільних бібліотек, від працівників сектору нестаціонарного обслуговування читачів у школах обласного центру, знайшлися й ті, хто побачив або почув відповідну інформацію на сайті та сторінках у соціальних мережах бібліотеки й в новинах телеканалу ОДТРК «Рось». До останньої категорії належать всі учасники з м. Черкаси. Аби перевірити ефективність реклами та роботи бібліотекарів із читачами на місцях, у положення про конкурс було включено обов’язкову вимогу для авторів при наданні робіт повідомляти джерело інформації про змагання.

     При підготовці до підведення підсумків заходу, дуже ретельним був вибір членів журі. Зважаючи на велику вартість основного призу – електронної книги від роздрібної мережі магазинів комп’ютерної техніки, комплектувального та периферійного обладнання «BRAIN» – важливим питанням було призначити арбітрами компетентних, авторитетних у суспільстві і, за можливістю, широко відомих у молодіжному середовищі людей. До остаточного складу журі, зрештою, увійшли: заступник директора з навчальної роботи навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Оксана Іванченко; оператор Черкаської обласної філармонії та керівник дитячої відеостудії бібліотеки «Соняшник» Руслан Павлюк; радіо- і телеведуча, письменниця Ольга Касьянова; радіоведучий, конферансьє, громадський активіст, актор Черкаського академічного обласного театру ляльок Микола Король; журналіст Hromadske.tv.Cherkasy, музикант Олексій Хуторний; директор видавництва «Брама-Україна» Олександр Третьяков; керівник відділу по роботі з корпоративними клієнтами «BRAIN – Черкаси» Григорій Сіренок; працівники Черкаської обласної бібліотеки для дітей Олександра Міщенко та Сусанна Хаустова. Згоду на участь у конкурсній комісії дали всі.

     Для об’єктивного й плідного аналізу робіт оргкомітетом було розроблено складну систему оцінювання за п’ятьма критеріями:

     – зміст (внутрішнє наповнення тексту огляду, його лаконічність, логічність, рекламна цінність. Огляд не мав бути простим переказом. Водночас, мав бути очевидним сам факт прочитання оглядачем пропагованої книги. Вітався аналіз сюжету, характерів героїв, знання творчості автора тощо. Максимальна оцінка – 8 балів);

     – режисура й креативність (цілісність задуму, доречність використання музики, театралізацій, уривків із кінострічок, фотографій, те, як перегукується інтер’єр, вигляд учасника із загальною ідеєю огляду. Додаткові бали нараховували за використання нестандартних форматів огляду (бесіда, репортаж, постановочні сценки, щоденник і т. п.), оригінальний підхід до локацій зйомок, реквізиту, гру із планами тощо. Вітався символізм та глибина втілення задуму. Максимальна оцінка – 7 балів);

     – грамотність мовлення (послідовність викладу, використання літературних мовних конструкцій, уникнення елементів суржику, неправильних наголосів, неадекватних синтаксичних конструкцій. Вживання сленгу, діалектизмів, архаїзмів допускалося тільки за умови, що такі елементи обіграні в тексті й не створювали дисонансу зі змістом і стилем пропагованого твору. Максимальна оцінка – 6 балів);

     – технічні характеристики (висока якість зйомки, чіткість зображення й звуку, доречний монтаж, статична камера і т. п. Максимальна оцінка – 5 балів);

     – артистизм учасника (мовлення конкурсанта мало бути чітке, виразне, з «іскрою» та ентузіазмом. Високо оцінювалася переконливість та щирість учасника. Бали знижували за кривляння й награність, вичитування тексту з-за камери, бубоніння під ніс, невиразну міміку й опущені очі. Максимальна оцінка – 4 бали).

     Зважаючи на ці критерії, під час попереднього аналізу конкурсних робіт фахівцями сформульована низка зауважень. Зокрема:

     1. Із 66 відеороликів 37 були зафільмовані в бібліотеці або на фоні стелажів із книгами. Звісно, не всі роботи такий інтер’єр зіпсував, часом це було доречно, обіграно в сценарії. Крім того, це непогана промоція для бібліотеки як закладу, дружнього до дітей і молоді з усіма їхніми творчими пориванням. Однак така обмеженість «натури» для зйомок сильно позначилася на оригінальності роликів, зробила їх дещо однотипними й невиразними. Можливо, цю ситуацію спровокував проморолик, також знятий у приміщенні бібліотеки, або той факт, що до зйомок дітей заохочували бібліотекарі. Але результат очевидний: продукти, зафільмовані на свіжому повітрі або в тематично оформленому приміщенні, із «прив’язаним» до книжкової історії реквізитом, автоматично набирали бали за креативність і вигідно вирізнялися на фоні конкурентів.

     2. Невдалими більшість членів журі визнали огляди, зняті вертикально – таких робіт серед загальної маси виявилося 5. Подібне спрямування кадру видається неприродно витягнутим і не дає можливості роздивитися дитину та книгу, яку вона аналізує. Внаслідок таких зйомок половину екрану займає масивна чорна рамка, яка візуально стискає мовця з обох боків і справляє гнітюче враження. Утім, хоч цей ракурс і має відчутні художні хиби, але на оцінку робіт учасників він серйозно не вплинув.

     3. Деякі конкурсанти зробили свій огляд занадто складним, невідповідним до їхнього віку й неприродно серйозним, що наштовхує на думку про дорослих авторів їхніх текстів. Відчутно ця особливість виявилася, наприклад, у роликах Вови Панченка («Останні орли» М. Старицького), Ангеліни Гайван («Енциклопедія шкільного роду»), Богдана Манжоли («Щоденник Миколки Синицина» М. Носова), Юрія Мовчана (збірка казок «Царевич Іван і морське чудовисько»), Яни Лещенко («Дитячий Кобзар» Т. Шевченка). Для них характерні задовгі синтаксичні конструкції, канцелярські слова та звороти, не завжди доцільні екскурси в життя і творчість автора представленої книги і т. п. Конкурсанти з подібними творами отримували значно менші бали за зміст роботи й артистизм.

     4. Хиби монтажу й звукових доріжок знизили шанси на перемогу кількох у цілому сильних відеооглядів. Суть претензій полягала в тому, що звук не збігався з відеорядом – це спантеличувало й дратувало глядачів (робота Юлії Кифорук на книгу В. Коваленко «Вовчик»); сприйняттю заважали фонові шуми, властиві зйомкам на вулиці та в залюднених місцях (Владислав Запорожець із книгою «Як здобувати друзів і впливати на людей» Д. Карнегі); занадто тихий звук і нечітке мовлення дітей змушували організаторів конкурсу штучно «підтягувати» звукові доріжки (Іван  Тищенко з книгою «Одиниця з обманом» В. Нестайка, Наташа Степаненко з книгою «Паперовий янгол» О. Бусенко, Дар’я Циганник із серією книг про Лолу І. Абеді та ін.); у роликах, де діти затинаються, забувають вивчений текст, губляться, монтаж є необхідною умовою, але він не виконаний (Діана Харевська та Володимир Цибульський із народною казкою «Пан Коцький»).

     5. Роботи з надміром деяких елементів суперечили правилам хорошого смаку й відчутно програвали на фоні лідерів. До таких недоліків можна зарахувати: сумнівний костюм і реквізит автора ролика, «перебір» із фотографіями та іншими ілюстраціями-вставками у відео, занадто гучна й несумісна зі змістом музика, неприродна акторська гра, зміщені мовні акценти. Нерідко за цими хибами також прослідковується «доросла рука», тож бібліотекарі й батьки мали б взяти ці зауваження на замітку: часом самостійно дитина може зробити відеоролик більш щирим і переконливим, хоч і простим, а величезний масив штучних прикрас і спецефектів тільки псує й витісняє зміст розповіді.

     Через громіздкий за кількістю членів склад журі й велику зайнятість усіх фахівців їм було запропоновано переглянути всі відеоогляди в соціальних мережах у зручний для них час і заповнити спеціальні таблиці. Та попри детально опрацьовану систему оцінювання, заочна форма роботи конкурсної комісії себе не виправдала. Члени журі висловили відмінні суб’єктивні симпатії й по-різному оцінили недоліки та переваги окремих учасників. У результаті було укладено приблизний список лідерів із 15 осіб без одного беззаперечного переможця. І лише після кількагодинного засідання комісії, повторного перегляду й обговорення творів вдалося визначити власника головного призу. А також окреслити додаткові номінації. Отже, призові місця були розподілені таким чином:

•     Гран-прі конкурсуІрина Бень («Русалонька із 7-В. Прокляття роду Кулаківських» М. Павленко); 

•     «Креативний підхід» Катерина Левчук  (І. Абеді «Лола шукає подругу»), Єлизавета Кукуруза (В. Нестайко «Країна сонячних зайчиків»);

•     «Книжковий експериментатор»Нікіта Суниця («Нова книга відповідей для чомучки»);

•     «Родзинка» конкурсу»Марія Мацапей (Дж. Толкін «Володар кілець»);

•     «Акторський комплімент»Анна Щербина (А. Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха»), Анастасія Бондаренко (А. Дімаров «Блакитна дитина»);

•     «За крок до перемоги»Арсеній Стеценко (Дж. Роулінґ серія книг про Гаррі Поттера), Наталія Степаненко (О. Бусенко «Паперовий янгол»), Наталія Скрипак (Дж. Роулінґ серія книг про Гаррі Поттера);

•     «Читай своїх»Юлія Кифорук (В. Коваленко «Вовчик»), Мирослава Кожуховська (М. Павленко «Русалонька із 7-В. Загублений у часі»), Вікторія Шуляка (В. Рутківський «Ганнуся»);

•     «Діти своєї Країни» Маргарита Білаш (С. Лойко «Аеропорт»), Євген Польченко (Д. Білий «Шлях срібного яструба»), Назар Антонюк (М. Дочинець «Бранець замку Паланок»);

•     «Маленькі розумашки»Діана Шейко (А. Тельман «Книга юної леді»), Аліса Гавриш (М. Лєсков «Нові пригоди Боні»), Богдана Драголюб (Т. Городецька «Уроки мудрої ведмедиці») (окрема подяка авторові-операторові всіх трьох вищеназваних робіт у номінації «Відео зі смаком»), Марія Луб’янська (Г.-Х. Андерсен «Снігова королева»), Наталія Петрук (М. Микицей «Будинок, який умів розмовляти»), Маргарита Ялинська («Дітям про все на світі»);

•     «З книжкою – до успіху»Владислав Запорожець (Д. Карнегі, «Як завойовувати друзів і впливати на людей»), Олександра Таран (Ш. Кові «Сім звичок високоефективних підлітків»).

     Окремий приз – персональну бібліотечку – від видавництва «Брама-Україна» отримав Ваня Колдунов із книгою «Очам не вір, а серцем слухай» власного авторства.

     Спеціальну відзнаку від книжкового супермаркету «Буквиця» здобув Владислав Запорожець із книгою «Як завойовувати друзів і впливати на людей» Д. Карнегі.

     Крім журі, дітей оцінювали також користувачі пабліків бібліотеки ВКонтакте, у Facebookта на YouTube – переможцям була передбачена призова фотосесія в обласній бібліотеці для дітей від професійного фотографа, спонсора Костянтина Міщенка. Через вікову різницю користувачів трьох вищезгаданих ресурсів, а також через те, що ВКонтакте побутує чимало груп, які пропонують штучно «накручувати» голоси, вирішено було виокремити трьох переможців – по одному на кожну спільноту. ВКонтакте перемогу здобув Саша Маліновський із казкою «Солом’яний бичок» (700 голосів). У Facebook – Діма Самелюк із твором Лесі Українки «Плине білий човник» (39 голосів). В YouTube – Вероніка Варварук із серією книг О. Зімби про Бровка та Мурчика (24 голоси). Усі три переможці відзначені в номінації «Приз глядацьких симпатій».

     За підсумками проведення конкурсу можна сміливо сказати, що основні цілі, поставлені його організаторами на початку роботи, так чи інакше досягнуті. Є ще й додаткові плюси, які виявилися вже в процесі. Серед основних досягнень «Фабрики вражень» варто назвати такі:

     1. Конкурс стимулював дітей до читання й обговорення своїх літературних вражень з однолітками, до відвідування бібліотек і спілкування з їхніми працівниками.

     2. При виготовленні конкурсних робіт діти не лише навчилися працювати із сучасними інформаційними технологіями, опанували навички зйомки й мінімальної обробки відео. Учасники мали можливість продемонструвати свої творчі здібності й вивести свої таланти на новий виток розвитку. Так, в оглядах конкурсанти представляли свої малюнки (Наталія Степаненко), вірші (Єлизавета Кукуруза), пісні (Катерина Левчук), присвячені виданням, готували цілі перформанси (Анна Щербина, Катерина Рець і Влада Рибаченко, Анастасія Бондаренко, Мирослава Кожуховська, Наталя Скрипак, Інна Коновченко), вправлялися в журналістській роботі (Владислав Запорожець).

     3. Аналіз надісланих робіт дав можливість краще зрозуміти коло читацьких інтересів; виявити сучасних зарубіжних та українських авторів, книжки яких стали серед підлітків трендом; прослідкувати ступінь зацікавленості й розуміння читачами літературних творів, включених до шкільної програми. Певно, що ця інформація не є достатньо репрезентативною й не може стати підґрунтям для наукового дослідження, але загальне уявлення за нею скласти реально. Так, конкурс виявив популярність серед юних читачів таких письменників, як Ізабель Абеді, Джеремі Стронг, Шон Кові, Роальд Дал, Малгожата-Кароліна Пекарська, Марина Павленко, Галина Вдовиченко, Наталія Щерба, Ольга Бусенко та ін.

     4. Усі конкурсні роботи, й досі викладені на профілях бібліотеки в соціальних мережах, бібліотекарі можуть використовувати в роботі. Вони цілком підходять для демонстрації під час масових заходів, присвячених, наприклад, творчості письменників-краян, класичній українській і зарубіжній літературі, сучасним подіям у східних областях України, розвитку особистості, популярним казкам, практичній користі книжок тощо. Якісні книжкові відеоогляди у виконанні харизматичних однолітків цілком можуть стати для дитячої й підліткової аудиторії переконливим аргументом на користь читання.

     5. Он-лайн голосування вкотре довело свою ефективність у справі популяризації бібліотечних сторінок у мережі Інтернет. Так, впродовж конкурсу кількість учасників бібліотечної спільноти ВКонтакте виросла на понад 200 осіб, у мережі Facebook – удвічі (із 60 до 122 осіб), на каналі YouTube – втричі (з 20 до 61 особи). Як і у випадку з обласним фотоквестом «Пишаюся тобою, мій рідний краю», проведеним бібліотекою з 2 грудня 2013 року по 27 січня 2014 року, мова йде про цільову категорію користувачів нашого закладу: переглядати, читати, коментувати дописи на наших сторінках почали саме діти та підлітки до 18 років. Така їхня цікавість до бібліотечних профілів залишає надію, що відвідувачі сторінок ознайомляться з рештою розміщених там пізнавальних матеріалів, не пов’язаних із конкурсом. Крім того, змагання розкрило організаторам чимало можливостей соціальних мереж, раніше не використовуваних у роботі. Скажімо, ефективною формою організації Інтернет-користувачів виявилися он-лайн заходи у Facebook, що дозволяє зібрати всі відеоматеріали в одному місці, не розмежовуючи їх іншими бібліотечними новинами, а також допомагають розширити аудиторію події й додатково нагадати про існування ресурсу.

     Загалом, ідея конкурсу книжкових відеооглядів підтвердила свою життєздатність. За умови наявності спонсорів і, відповідно, гідних призів для переможців його варто провести ще кілька разів або й зробити щорічним.      

Оглядова довідка про проведення обласного етапу Всеукраїнського сімейного конкурсу «Книга пам’яті мого роду»

ОГЛЯДОВА ДОВІДКА

про проведення обласного етапу

Всеукраїнського сімейного конкурсу «Книга пам’яті мого роду»

 

     На виконання Указу Президента України № 604/2012 від 19.10.2012 «Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 років» та відповідно до п. 3.32 Плану роботи управління культури Черкаської обласної державної адміністрації на 2015 рік  протягом січня – квітня 2015 року обласна бібліотека для дітей провела обласний етап Всеукраїнського сімейного конкурсу «Книга пам’яті мого роду». Змагання було започатковане з метою формування в підростаючого покоління високої патріотичної свідомості, виховання шанобливого ставлення до пам’яті про Перемогу і ветеранів Другої світової війни, збереження та усвідомлення знань про історію свого роду, своїх предків, виховання на цій основі поваги до старших поколінь та їхнього вкладу у відстоювання незалежності України.

     На адресу журі обласного етапу конкурсу надійшло 48 сімейних книг пам’яті та 10 відеокниг. Участь взяли читачі 13 районних, 3 центральних міських та 3 міських бібліотек-філіалів для дітей. Найактивнішу роботу з організації читачів та стимулювання їх до участі в змаганні провели Тальнівська РДБ (12 книг, до підготовки яких було залучено 13 дітей – за рахунок колективних робіт), Шполянська РДБ (7 книг, 7 дітей), Драбівська РДБ (6 книг, 9 дітей), Городищенська РДБ (4 книги, 4 дітей), Корсунь-Шевченківська РДБ (4 книги, 4 дітей), Смілянська ЦМДБ (3 книги, 4 дітей), Христинівська РДБ (3 книги, 3 дітей), Жашківська РДБ (2 книги, 8 дітей).

     У конкурсі не брали участі читачі Ватутінської міської, Золотоніської, Лисянської, Маньківської, Монастирищенської, Смілянської, Чорнобаївської районних бібліотек для дітей.

     До складу журі обласного етапу конкурсу ввійшли: завідувач науково-методичного відділу бібліотеки – голова журі А.Ю. Зимовець; доцент кафедри видавничої справи, редагування та теорії інформації Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, засновник молодіжної ГО «Книжковий маестро» Л.В. Фіть; старший науковий працівник Черкаського обласного краєзнавчого музею Л.М. Риндіна; член Національної спілки письменників України, лауреат Всеукраїнської премії ім. В. Симоненка, керівник літературно-творчого гуртка «Пегасик», журналіст О.Є. Желєзняк; художник-оформлювач бібліотеки К.В. Огороднікова; керівник дитячої відеостудії «Соняшник» Р.Ф. Павлюк.

     Оскільки запропоноване Національною бібліотекою України для дітей Положення про сімейний конкурс «Книга пам’яті мого роду» не обмежує політ творчої фантазії конкурсантів і не передбачає жодних критеріїв оцінювання робіт учасників, крім досить-таки розмитого формулювання, що книга «має бути гарно оформленою», та напрямків висвітлення теми за змістом і жанром, членам журі обласного етапу довелося самостійно визначати вимоги до вже надісланих робіт. Тож при розгляді паперових книг до уваги брали достовірність, ретельність і доцільність у доборі фактів, фотоматеріалів, витягів із архівних документів, копій листів, щоденникових нотаток тощо; доступність і літературний виклад історій життя героїв війни та всіх, хто пережив страшні часи окупації; хороший художній смак авторів, оригінальність, охайність в оформленні та наближеність альбомів до «справжніх» видань. У відеокнигах цінувалося дотримання мінімальних технічних вимог до підготовки продукту, наявність сюжетності, необхідних фотоматеріалів, власне відеоформат (за цим критерієм конкурсний відбір не пройшли 2 роботи з Городищенської та 1 – з Катеринопільської РДБ, підготовлені у форматі звичайної презентації PowerPoint).

     Таким чином, перемогли ті автори, які представили роботи, що тією чи іншою мірою відповідали всім вищеназваним критеріям. Зокрема, переможцями стали:

     – у номінації «Сімейні книги пам’яті»

       (молодша вікова категорія)

       І місце – Бездітко Артем, 10 років, м. Шпола,

       ІІ місце – Скорик Валентина, 11 років, смт. Шрамківка Драбівського району,

       ІІІ місце – Проценко Вікторія, 10 років, м. Тальне,

       ІІІ місце – Тарахтій Ангеліна, 6 років, с. Оксанина Уманського р-ну;

       (старша вікова категорія)

       І місце – Бондар Богдан, 13 років, смт. Драбів,

       ІІ місце – Єнчева Софія, 12 років, с. Великий Хутір Драбівського р-ну,

       ІІІ місце – Злиденна Анна, 14 років, с. Городниця Уманського р-ну;

     – у номінації «Відеокниги»

       (молодша вікова категорія)

       І місце – Мітряєв Ждан, 10 років, м. Умань,

       (ІІ і ІІІ місця не присуджувалися);

       (старша вікова категорія)

       І місце – Гнатюк Роман, 15 років, м. Умань,

       ІІ місце – Клименко Анна, 14 років, м. Кам’янка,

       ІІІ місце – Сорока Дмитро, 13 років, м. Черкаси.

     Варто зазначити, що в підготовці конкурсних робіт учасники продемонстрували неабияке багатство форми й оригінальність у подачі тексту. Крім значного асортименту часом унікальних матеріалів із родинних архівів, у підготовці творів були використані найрізноманітніші техніки й форми видань. Так, на адресу конкурсної комісії надійшли книги, виготовлені в техніці декупажу, скрапбукінґу (обкладинки й сторінки прикрашалися обпаленим папером, стрічками, мереживом, тканиною, ґудзиками, пластиковими «травинками», валяною шерстю), з елементами аплікацій, модульного оригамі, вишивки, книги у футлярі, книжки-іграшки, справжні витвори декоративно-прикладного мистецтва з фігурками пап’є-маше, авторськими віршами, ілюстраціями й колажем.

     Часом винахідливість в оформленні домінувала над змістом і викладенням тексту, і траплялися випадки, коли вкрай незвичні, колоритні видання з кричущою обкладинкою й сторінками на фотопапері, оздобленими розкішним орнаментом, містили сухий, занадто короткий, літературно блідий і незакінчений текст. Так сталося, наприклад, із роботою Батечків Олексія й Аліни із с. Бойківщина Драбівського р-ну «Не забуті нащадками». Обкладинка книги являє собою композицію із цупкого картону й валяної шерсті, яскраво розмальована, аркуші зшиті жовто-синьою стрічкою. Але текст лексично й за дібраним фактажем значно бідніший за оздоблення. У плані оформлення варто також згадати роботи Ярослава Корніцького з м. Звенигородка (якісні ілюстрації, виконані олівцем), Маргарити Кривошеї з м. Чигирин (обкладинка оздоблена стрічками, книга цілком саморобна), Олександри Поліщук із с. Легедзине Тальнівського р-ну (найбільша кількість якісних копій старовинних фотографій, родинних листів). Деякі роботи вибудовувалися навколо оригіналів (!) родинних фотографій, що стало їхньою основною проблемою. Автори зробили ставку саме на ці предмети із сімейного архіву, знехтувавши рештою законів побудови видання. Звісно, такі світлини довелося повернути конкурсантам, що автоматично позбавило книги їх цінності й сюжетного ядра.

     Мав місце й протилежний ефект: текст написаний художньо, наповнений багатою лексикою, грамотний і логічно структурований, насичений несподіваною грою зі словом превалює над невиразним оформленням і браком фотоматеріалів. Яскравий приклад – книга Ірини Осадчої з м. Городище. Тепла й зворушлива історія про цілий рід – Пипотя Дмитра («Копійку»), його дружину-дворянку Марію, доньку Тетяну, яка стала свідком століття, пережила обидві світові війни, усі голодомори, виховала численних дітей та онуків. Але зовнішній вигляд продукту цілком буденний і не приваблює до себе. Схожі приклади маємо в книгах Богдана Антонова з м. Корсунь-Шевченківський (численні короткі біографічні історії з опуклими персонажами й заплутаним сюжетом), Анастасії Шапран та її бабусі Любові Каракай з м. Корсунь-Шевченківський (більша частина книги – авторські вірші одного із членів родини на тему війни й подвигу), Ксенії Маслюк і Дар’ї Хоменко з м. Сміла (видання пронизане щирою любов’ю до прадідуся-героя, слова поваги дуже відверті й небанальні), Дмитра Денисенка із с. Станіславчик Шполянського р-ну (добре вибудувана оповідь, хоча й надмірно деталізоване сучасне життя родини). 

     Схожі випадки – книги з надзвичайно цікавими героями, з несподіваним розвитком подій. Серед них можна виокремити роботи: Анастасії Лапи з м. Звенигородка (дід-герой встигнув побувати партизаном у славнозвісних Одеських катакомбах, військовополоненим на будівництві моста в окупованому румунами місті, остарбайтером на фермі в Німеччині, пережив фільтраційний табір та допити в НКВС після повернення), Оксани Перегон з м. Шпола (прадідусь пройшов Першу світову та радянсько-фінську війну, у часи Другої світової війни був в’язнем концтабору), Романа Квітчука з м. Христинівка (один із його прадідів – учасник бойових дій у Карелії, радянсько-фінського конфлікту, його син – один із перших ліквідаторів аварії на ЧАЕС), Максима Торби із с. Васильків Шполянського р-ну (брат прабабусі пережив спочатку Заксенхаузен, а потім відбув строк «за зраду Батьківщини» вже в СРСР), Владислава та Євгенія Шияненків (шокуюча історія про канібалізм у часи голодомору 1932 – 1933 рр.).

     Окреме місце належить колективним роботам – своєрідним альманахам, збіркам оповідань про героїв Другої світової війни – прадідусів і прабабусь 4 – 7 різних дітей. Такі продукти надійшли від читачів Жашківської та Драбівської РДБ. Їх недоліком стало занадто просте зовнішнє оформлення й певна знеособленість історій – через велику кількість персонажів, особливості їхніх біографій «стиралися», губилися в загальному потоці й дещо нівелювали єдину ідею закарбування пам’яті про життя свого роду.

     Прикметно, що роботи переможців не лише відповідали всім зазначеним критеріям оцінювання, гармонійно поєднуючи вдале оформлення із якісним внутрішнім наповненням, а й мали кожне свою унікальну особливість, яка вирізнила їх на фоні інших. Особливо помітно це в книгах-саморобках учасників молодшої вікової категорії.

     Так, книга переможця Артема Бездітка «Бабусине дитинство, обпалене війною» містилася у футлярі. Обкладинку також можна назвати найбільш вдало виконаною серед усіх. Обгорнута тканиною з мереживом, оздоблена шматками мотузки з вузлами, що імітує колючий дріт, пластиковими «травинами», старовинними фотографіями й уривками листів, штучно обпалених по краях (дизайнерський перегук із назвою). Не менш вишукане й оформлення аркушів усередині книги: елемент стилізації під сімейний альбом створюється не лише завдяки вдало зверстаним копіями родинних фотографій, а й рукописному тексту, віньєткам й орнаментам на полях. Розповідь написана просто, лаконічно й водночас вражає яскравими, дещо інтимними подробицями суто сімейних історій.

     Цікава і за оздобленням, і за змістом робота «срібного» лауреата – Скорик Валентини «Спогади мого дідуся». Обкладинка симпатична стриманістю й доречністю використаної в назві вишивки гладдю. У сюжеті багато унікальних історій про різні побутові пригоди головного героя. Водночас, у матеріалі є неузгодженість: діда називають то Василем, то Федором, що викликає багато запитань щодо правдивості викладених подій.

     Третє місце у цій віковій категорії розділили автори двох книг, разюче не схожих одна на одну. Перша з них – Ангеліна Тарахтій чесно зазначила, що робила видання спільно з батьком (що й не дивно, зважаючи на її вік). Воно являє собою книгу-панораму з об’ємними конструкціями з картону всередині. На сторінках можна знайти фігурки вояків, діда з дітьми, корабля, будинку, птахів, прикордонника із собакою. Крім того, на аркуші наклеєні аплікації із зображенням квітів, тварин, танків, людей, карт. Обкладинка обгорнута тканиною й має рельєфну зірку пап’є-маше та оздоблена блискітками. Текст видання відповідає оформленню й віку авторки: він максимально простий, водночас, досить художньо написаний.

     Книжка-дослідження Вікторії Проценко запам’ятовується насамперед своїм змістом. Зовні вона оформлена стандартно, як папка-скорозшивач. Але проведена дитиною пошукова робота для її створення насправді вражає: дівчинка разом із мамою шукала сліди прадіда, зниклого безвісті в роки Другої світової війни. Для цього дослідниці ознайомилися з великою кількістю архівних документів, зверталися до відповідних організацій і баз даних, вивчали всю можливу інформацію, наявну в бібліотеках та в Інтернеті. Сім’я Проценків продовжує розшуки, але вже зараз, через 2 роки роботи, вони досягли неабияких результатів, за що й були відзначені в конкурсі.

     Книги переможців у старшій віковій категорії не настільки ефектні, але все одно мають низку відчутних переваг. Так, Богдан Бондар відзначився цікавою, якісно й детально прописаною історією трьох сестер (серед яких була і його прабабуся) «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього». Матеріал побудований в основному на копіях родинних світлин, плакатів і тогочасних тиражованих зображень, карт, сучасних фотографій, витягів із архівних документів, тематичних малюнків. Книга виконана на фотопапері, має стильну чорно-білу обкладинку, що гармоніює з темою конкурсу та внутрішнім наповненням видання. Оповідь написана за всіма канонами документальної пригодницької повісті, із чіткою композицією, виразними персонажами, несподіваними перипетіями фабули, кульмінацією та розв’язкою. Єдиний недолік – деякі похибки верстки, за яких фотографії в окремих місцях дещо «з’їдають» текст. Варто зауважити також, що Богдан надіслав на конкурс не менш якісну відеокнигу. Позаяк структура й фактичний матеріал в обох продуктах однакові, автор був відзначений лише в одній номінації.

     Книга Єнчевої Софії «Доки живе пам’ять, доти живу я» поступається визнаній найкращою лише трохи меншою елегантністю в загальному оформленні видання (обкладинка обтягнута штучним шовком і прикрашена вишивкою хрестиком та окремими стьожками прошивки «в тон»). За іншими показниками робота не менш гідна: і за кількістю документальних матеріалів, і за літературністю розказаної біографії.

     Досить незвичайна робота Злиденної Анни, за яку вона посіла в цій віковій категорії третє місце. Її плюси очевидні: ідею книги дівчинка опрацювала й втілила самостійно, дібрала до копій світлин особисто виконані ілюстрації в різних техніках (акварель, графіка, пастельний живопис), аплікації, прикраси в стилі модульного оригамі, використала прийом «книга в книзі» (просто на аркуш видання прикріплена саморобна книжка  «Щоденник розстріляного» в мініатюрі). Текст розбитий на вступ, два розділи «Війна очима прадідуся» й «Прабабуся в роки окупації» й епілог, що робить його читання зручним. Крім того, є спроба оформити апарат видання: у книзі можна знайти вихідні й випускні дані, анотацію, зміст. З іншого боку, недоліки роботи також впадають в око: неякісний матеріал, на якому виконана книга – звичайний тонкий папір, що втратив нормальний вигляд через велику кількість фарби, розводи цієї фарби просто на обкладинці, не завжди якісна передача копій фотографій, загалом дещо незграбний дизайн… Утім, за вигадливість, оригінальність та старанність автор відзначена.

     Різниця між відеокнигами не настільки відчутна (що пояснюється стандартністю програм для виконання роликів). Зауважимо, що всі переможці впоралися приблизно однаково: тексти про славетних пращурів чергувалися з фотографіями минулого й сучасності, демонстрація кадрів супроводжувалася вдало дібраними піснями воєнної тематики. Єдиний продукт, який відчутно вирізняється із загального ряду, – відеокнига Романа Гнатюка. Озвучення для неї записувалося окремо: текст читає бібліотекар. Попри всі технічні переваги, продукт має й низку недоліків: він значно перевищує максимальний хронометраж (згідно з Положенням, фільм повинен тривати не довше, ніж 5 хвилин, тоді як робота Романа має понад 8 хвилин перегляду), історія трохи недоладно подана – на початку складно з’ясувати, від чийого імені звучить розповідь, наприкінці відео різко обривається. Водночас, за технічним виконанням цей матеріал переважає всі інші надіслані на конкурс роботи.

     Незалежно від того, наскільки конкурсні роботи відрізняються одна від одної за якістю, усі герої цих дописів варті пам’яті та пошани. Тому працівники відділу науково-методичної роботи бібліотеки запропонували додатковий стимул для всіх читачів і надалі брати участь у подібних конкурсах. Таким стимулом став самостійний бібліотечний відеопродукт, у якому згадувалися герої книг, не відзначених нагородою. Наразі всі роботи-переможці надіслані до Києва, де 14 жовтня будуть остаточно підбиті підсумки всеукраїнського змагання. З перебігом обласного етапу конкурсу та відеокнигами-переможцями можна ознайомитися на сайті бібліотеки в розділах «Новини» й «Бібліотечному фахівцю» (рубрика «Бібліотечні конкурси») та на сторінках бібліотеки в соціальних мережах.         

Інформаційний лист про підсумки проведення фотоквесту «Пишаюся тобою, мій рідний краю» в Черкаській області

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

про підсумки проведення фотоквесту

«Пишаюся тобою, мій рідний краю» в Черкаській області

 

 

     Напередодні відзначення 60-річчя утворення Черкаської області обласною бібліотекою для дітей спільно з міськими та районними бібліотеками області для дітей започатковано й проведено новий, оригінальний вид змагань – фотоквест «Пишаюся тобою, мій рідний краю». Фотоквест проходив з 2 грудня 2013 року по 27 січня 2014 року й згуртував навколо відзначення ювілею дитячі команди з 12 районних центрів області. Зокрема, до участі в змаганні долучилися юні фотографи з Драбівського, Звенигородського, Золотоніського, Кам’янського, Корсунь-Шевченківського, Маньківського, Монастирищенського, Тальнівського, Уманського, Чорнобаївського, Шполянського районів, міст Умані та Черкас.

     Фотоквест поєднав у собі найкращі риси таких форм масових заходів як квест і творчий конкурс. Він містив проблемне завдання з елементами рольової гри, маршрут, базований на знанні історичного, краєзнавчого, етнографічного матеріалу малої Батьківщини (квест) та був спрямований на розвиток творчих здібностей дітей і їхнього вміння працювати в команді (творчий конкурс). Більшу частину цілей, сформульованих у положенні про фотоквест, захід виконав: він спонукав дітей до вивчення історії своєї малої Батьківщини й досягнень  краян, залучив їх до бібліотеки та читання, став прекрасною альтернативою пасивному способу відпочинку. Крім того, вийшовши територіально за межі бібліотеки, він зробив ефективну рекламу закладу в очах дітей певного віку, дозволив асоціювати бібліотеку із веселим, змістовним, сучасним і модним дозвіллям.

     Захід проходив у чотири етапи, що мали такі теми:

     1 етап – «Такі відомі й невідомі» (визначні місця села або міста учасників);

     2 етап – «Їх імена – окраса краю» (портрети людей або фотографії стел, пам’ятників, меморіальних дощок, присвячених видатним краянам);

     3 етап – «Новорічно-різдвяні звичаї Черкащини»;

     4 етап – «Зимові барви рідного краю» (красиві зимові пейзажі або репортажні фотографії, присвячені зимовим пригодам).

     Кожна тема оголошувалася окремо напередодні початку наступного етапу. Збір матеріалів і голосування тривали по 6 днів.

     Першу тему багато учасників пов’язали з героїчною участю мешканців рідного міста / району у Великій Вітчизняній війні, тож 3 конкурсні роботи були присвячені ветеранам та героям війни. Не меншою популярністю користувалися пам’ятники відомим людям і знаменитим спорудам (3 роботи) і пам’ятки архітектури (4 роботи, у тому числі матеріал переможців – фотозамальовка палацу Даховських у с. Леськове Монастирищенського району). Були представлені й оригінальні об’єкти зйомки: знамениті вітряки першого в Україні приватного історико-етнографічного музею-скансену «Козацькі землі України» в с. Вереміївка Чорнобаївського району.

     Учасники другого етапу присвятили свої роботи відомим музикантам, спортсменам-богатирям, дітям-вундеркіндам, звичайним людям, які прославилися героїчними вчинками в мирний час. Найбільшою популярністю користувалися герої Великої Вітчизняної війни (рядові фронту, командири, партизани) та письменники – по 4 конкурсні роботи. Слід відзначити, що, незважаючи на точність розкриття теми значною кількістю учасників при представленні фотографій меморіалів, більший емоційний ефект створювали все ж таки портрети сучасників. Це підтвердили надзвичайно вдалі, теплі світлини за участю письменника І.С. Дробного, кобзаря М.Д. Коваля, вундеркінда В. Нечаєва, а також той факт, що з трьох фотографій-переможців етапу дві зображують живих людей.

     На третьому етапі основну увагу фотографи приділили новорічним ранкам різного масштабу (8 конкурсантів) і щедрувальним групам (2). Тільки команда «Діамант» Монастирищенської РДБ представила елемент власне українського обрядового дійства. Не надто вдала ідея – презентація статичних фотоматеріалів із зафіксованою в одному положенні чисельною командою – до трійки переможців увійшло лише одне постановочне фото, і те представляло тільки двох осіб. Два інші – рухливі, репортажні, схожі на відтворення реального обрядового дійства в момент його проведення.

     Чи не найбільш художніми виявилися фотоматеріали останнього етапу: учасники любовно й емоційно зобразили красу місцевих зимових ландшафтів, природні дива, тварин, дитячі й молодіжні зимові розваги. Деякі пейзажі вийшли настільки вдалими, що навіть не потребували забороненої умовами конкурсу подальшої обробки, аби мати якісний, яскравий вигляд.

     За підсумками проведення фотоквесту, слід зазначити, що організатори мали змогу здобути як позитивний, так і негативний досвід. Зокрема, суперечливим виявився формат організації змагання та визначення переможців за допомогою соціальних мереж (зокрема, мережі ВКонтакте).

     Безперечною перевагою такої організації спілкування між ініціаторами конкурсу, його учасниками та прихильникам стало колосальне зростання популярності ресурсу обласної бібліотеки для дітей в соціальній мережі. На підтвердження цього факту маємо таку статистику. Якщо в серпні 2013 р. кількість членів групи Черкаської обласної бібліотеки для дітей ВКонтакте дорівнювала 85 осіб, на кінець листопаду 2013 р. – 134 особи при позитивному прирості 10-15 осіб на місяць, то вже протягом грудня 2013 р. до ком’юніті приєдналися 388 (!) нових учасників (на 3 грудня кількість членів групи становила 138 осіб, на 31 грудня – 526 осіб), а протягом січня 2014 р. – 80 нових учасників (607 осіб на 31 січня проти 527 осіб на 1 січня). Відповідно, за 2 місяці проведення фотоквесту з 1 грудня 2013 р. по 31 січня 2014 р. кількість учасників спільноти зросла в 4,4 рази. Для порівняння: станом на 4 серпня 2014 р. кількісний склад ком’юніті становить 611 осіб за умов майже нульової динаміки приросту.

     Такий приріст учасників групи дав можливість підвищити ефективність популяризації дитячого читання й діяльності обласної бібліотеки для дітей саме в цільовій аудиторії. Як свідчить статистика, відвідувачі профілю в соціальній мережі виявляли досить високу загальну активність, тобто не лише переглядали фотографії (протягом 26 грудня – 2873 перегляди, протягом 24 січня – 1672 перегляди), а й брали участь в обговоренні різних тем та ознайомлювалися з представленими на ресурсі відеозаписами й документами (протягом 26 грудня – 144 перегляди обговорення, 6 – відеозаписів, 1 – документів; для порівняння: протягом 4 серпня 2014 р. – 25 переглядів фотографій, 1 перегляд обговорень і 0 переглядів решти матеріалів).

     Такі вражаючі результати отримуємо при аналізі вікових характеристик відвідувачів: протягом 26 грудня 2013 р. групу обласної бібліотеки для дітей ВКонтакте відвідали 1 148 осіб віком до 18 років (з них 795 – жіночої статі, 353 – чоловічої), 421 особа – від 18 до 21 року, 216 – від 21 до 24 років, 120 – від 45 років, 99 – від 24 до 27 років, 53 – від 27 до 30 років, 37 – від 35 до 45 років і 36 – від 30 до 35 років. Для порівняння: станом, скажімо, на 1 листопада 2013 р. ми мали 3 відвідування особами від 24 до 27 років, 1 – особами від 30 до 35 років і 1 – особами до 18 років. Тож, крім зростання власне відвідування нашої сторінки протягом проведення фотоквесту, маємо збільшення відсоткової кількості відвідувачів віком до 18 років на фоні загальної аудиторії ресурсу, тобто збільшилася кількість представників нашої цільової аудиторії.

     Іншими перевагами такого формату проведення фотоквесту є безумовна демократичність, прозорість, практична зручність визначення переможців; підвищення авторитету учасників команд фотографів в очах їхніх однолітків; наочна демонстрація засобами найпопулярнішої серед дітей України соціальної мережі актуальності та цікавості саме такого виду дозвілля.

     Те, наскільки сильно й особисто діти перейнялися популяризацією міст і сіл, в яких мешкають, та творів своїх ровесників, бачимо з обговорення під світлинами-номінантами. Так, найбільше коментарів (здебільшого позитивних) набрали: фотографія палацу Даховських та портрет Таїсії Гедзун команди «Діамант» Монастирищенської РДБ (93 і 33 коментарі відповідно), фотографія вітряків музею-скансену «Козацькі землі України» команди «Ангельські діти» Чорнобаївської РДБ (36 коментарів), фотопортрет І.С. Дробного команди «Бригантина» Богуславецької СБФ Золотоніської ЦБС (16 коментарів) та фотопортрет М.С. Павленко команди «Колібрі» Уманської ЦМДБ (15 коментарів).

     Водночас, в такій організації змагання виявилося й кілька недоліків. Сутність найгострішої претензії більшої частини учасників фотоквесту можна легко визначити, ознайомившись із коментарями до деяких конкурсних робіт, – кількох конкурсантів звинувачують у «накрутці» голосів за допомогою спеціальних програм. У таких зауваженнях може виявитися раціональне зерно, якщо порівняти популярність фотографій деяких номінантів у різних етапах змагання. У будь-якому випадку, навіть за відсутності жодного шахрайства, лишається відкритим питання висловлення симпатій друзями й знайомими учасників. Іншими словами, чим більше в конкурсанта зв’язків з однолітками ВКонтакте й чим довший його френдлисток, тим більше шансів у його світлини ввійти до трійки переможців. Слід зважати також на те, що не всі потенційні поціновувачі фотографій такої тематики зареєстровані саме в цій соціальній мережі.

     Із цих нюансів випливає й наступне зауваження до результатів фотоквесту – роботи оцінювали не стільки за якістю, художнім рівнем чи відповідністю умовам конкурсу, скільки за особистими симпатіями до авторів чи до об’єктів зйомки. З цього погляду, можна було б залучити до оцінки робіт професійних фотографів, утім, конкурс не переслідував мету визначити художній рівень світлин. Та, водночас, дещо несправедливою видається ситуація, коли дійсно якісні й оригінальні матеріали лишаються поза увагою (як трапилося, наприклад, з фотографіями меморіальної дошки Анатолію Таранцю й «Добрий вечір, щедрий вечір» команди Шполянської РДБ, «Зимовий ранок у лісі» команди «Мандрівники» Золотоніської РДБ, з фотоматеріалами команд Тальнівської РДБ і Черкаської ЦМДБ).

     Багато в чому результати квесту залежали від вміння бібліотекарів районних та міських бібліотек зорганізувати на місцях роботу з інформування про конкурс необхідної аудиторії. Лакмусовим папірцем рівня такої роботи стала кількість голосів, відданих за місцеві команди. Так, показовими є зусилля працівників Монастирищенської РДБ. Зокрема, маємо дві статті в районній газеті «Зоря» від 14 та 21 грудня 2013 р. під спільним заголовком «Пишаємось тобою, мій рідний краю». У них заступник директора Монастирищенської ЦБС по роботі з дітьми повідомляє про проведення 1 і 2 етапів фотоквесту, закликає голосувати за світлини команди РДБ, наголошуючи на тому, що від цього залежить не тільки перемога «Діаманту», а й слава рідного краю. Результати такої інформаційної роботи досить промовисті: у першому турі команда здобула 800 голосів, у другому – 554, у третьому – 368 і в четвертому – 1190.

     Насамкінець, за загальною кількістю балів чотирьох етапів, переможцями фотоквесту стали: команда «Діамант» Монастирищенської РДБ  – 2358 голосів (800 + 368 + 1190) (1 місце); команда «Джерело» Уманської РДБ – 1855 голосів (1572+283) (2 місце); команда «Колібрі» Уманської ЦМДБ – 1757 голосів та команда «Бригантина» Золотоніської РДБ – 1757 голосів (1355 + 402) (розділили 3 місце). Більш детально з перебігом змагання, фотоматеріалами переможців та з коментарями учасників можна ознайомитися на персональній сторінці Черкаської обласної бібліотеки для дітей у мережі ВКонтакте (http://vk.com/chobd).

     На жаль, не всі районні й міські бібліотеки поставилися до конкурсу з належною увагою й відповідальністю. Так, матеріали команд Корсунь-Шевченківської, Тальнівської, Чорнобаївської РДБ подавалися епізодично, а Маньківської РДБ надійшли лише раз. Городищенська, Жашківська, Катеринопільська, Лисянська, Смілянська, Христинівська, Чигиринська РДБ, Ватутінська МДБ і Смілянська ЦМДБ взагалі проігнорували змагання.   

 

Аналіз проведення Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач України – 2014» в Черкаській області

Аналіз

проведення Всеукраїнського конкурсу

«Найкращий читач України – 2014»

в Черкаській області

 

     У 2014 році Всеукраїнський конкурс «Найкращий читач України» в Черкаській області проходив з 1 лютого по 27 березня. Незважаючи на те, що цього разу змагатися в конкурсі могли також учні 8 класу, загальна кількість дітей-учасників виявилася катастрофічно низькою. Так само, як і кількість бібліотек, що долучилися до проведення 1 та 2 етапів змагання. Відповідно до наданої районними та міськими бібліотеками області для дітей інформації, участь у конкурсі взяли 2363 особи, що складає 8,2% від загальної кількості учнів 6 – 8 класів в області (28899 осіб). Для порівняння: у 2013 році цей показник складав 28,5% (5662 учасники проти 19893 учнів 6 – 7 класів в області). У 2 етапі взяли участь 143 дитини, у 3 етапі – усього 19 (з них 7 учнів 6-го класу, 6 – 7-го і 6 – 8-го; 15 дівчат і 4 хлопців).

     Перший етап конкурсу відбувся в 114 бібліотеках, у тому числі в 52 шкільних, 61 сільській та 1 дитячій. Загалом, 1 та 2 етапи конкурсу пройшли у 92 населених пунктах, зокрема в Золотоніському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Тальнівському, Христинівському, Чорнобаївському, Шполянському районах та в місті Черкаси. Найбільшу активність виявили читачі Корсунь-Шевченківського, Чорнобаївського та Шполянського районів, де в 1 етапі взяли участь 655, 413 та 353 дитини відповідно.

     Конкурс також відбувся в бібліотеках м. Умань та Уманського району, проте без дотримання всіх вимог ГО «Форум видавців». Звітних матеріалів по конкурсу до обласної бібліотеки для дітей подано не було.

     Обласний етап конкурсу організований обласною бібліотекою для дітей відповідно до вимог Інструкції координатора 3-го етапу та Умов проведення Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія – 2014» («Найкращий читач України – 2014»), надісланих Громадською організацією «Форум видавців». До складу журі цього етапу ввійшли:заступник директора з наукової роботи Черкаської обласної бібліотеки для дітей В.С. Бондаренко; член НСПУ, поет, перекладач, керівник літературно-творчого гуртка «Пегасик» Н.В. Горішна; головний спеціаліст управління культури Черкаської облдержадміністрації О.М. Шаповал; бібліотекар-методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Т.А. Рябіщук.

     У першому турі до уваги брали якість представлених журі читацьких щоденників (зокрема, правильність їх оформлення, кількість й обсяг прочитаних книжок, у тому числі за шкільною програмою і поза нею, рівень читацького репертуару, ретельність ведення) та результати письмових тестів на знання літератури. Учасники, які набрали мінімальну необхідну кількість балів, допускалися до наступного туру, в якому кожен з них давав відповіді на 3 запитання – на логічність мислення й літературну ерудицію (2 питання) та на знання з краєзнавства (1 питання). Переможці цього туру (по 3 особи з кожної вікової категорії) мали можливість презентувати улюблену книжку та в короткий термін спробувати переконати однолітків, що саме цей твір необхідно прочитати. На цьому етапі враховувалися вичерпність презентацій та креативність і артистизм учасників. Переможцями стали ті з них, які набрали максимально можливу або найбільшу серед учасників конкретної вікової категорії кількість балів в усіх турах обласного етапу конкурсу. 

     Інтелектуальне змагання, ініційоване громадською організацією «Форум видавців» та Національною бібліотекою України для дітей, традиційно проводиться в Черкаській області з 2006 року. За цей час право поїхати до Львова вибороли вже 18 дітей (список переможців з 2006 до 2014 року представлений у Додатку). Дотепер конкурс лишався досить популярним серед дітей. Крім того, він давав можливість активізувати читання дітей, простежити їхні читацькі вподобання, знання сучасного літературного процесу та історії рідного краю, виявити, хто або що впливає на вибір ними книг, та відповідним чином скоригувати роботу бібліотекарів. Водночас, цього року низка факторів призвела до різкого зменшення кількості учасників конкурсу й відмови більшості бібліотек області від проведення 1 та 2 етапів. Серед причин цієї ситуації варто назвати такі:

     1. У перелік співорганізаторів та партнерів Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач України – 2014» не було включено Міністерство освіти і науки України. Як наслідок – значно ускладнилася співпраця з представниками освіти на місцях, що призвело до проблем у залученні учасників для відбіркового етапу змагання. Традиційно робота з підготовки й організації усіх етапів конкурсу, а також поширення серед учнів інформації про такий захід здійснюється й координується з педагогами й дирекцією шкіл, шкільними бібліотекарями, відділами освіти місцевих адміністрацій. Умови цьогорічного конкурсу також передбачали додаткові заходи співпраці (наприклад, йшлося про нагородження переможців 1 та 2 етапів на шкільних лінійках та про заохочення дітей-учасників за допомогою оцінок з літератури). Водночас, очевидна відсутність зацікавленості в конкурсі профільного міністерства, що не сприяла долученню до участі у проведенні конкурсу його підвідомчих закладів.

     2. Неузгодженість, заплутаність та непослідовність умов конкурсу, сформульованих цього року його безпосередніми ініціаторами – «Форумом видавців». Громадська організація неодноразово змінювала умови. Зокрема, в їх остаточному варіанті терміни проведення конкурсу скоротилися на 10 днів (на 9 днів – перший етап та на 1 день – третій); суттєво змінилися система оцінювання, вимоги щодо конкурсних завдань (у бік їх скорочення), процедура надання звітної документації за підсумками кожного з етапів; з’явилися додаткові вимоги щодо підготовки переліків прочитаних учасниками 2-го етапу книжок тощо. Виникли також непорозуміння через зміну адресатів звітної документації (координатори 1 та 2 етапів надсилали документи безпосередньо до Львова, як було зазначено в попередніх умовах, тоді як за новими умовами передбачалося, що єдиним адресатом такої інформації має бути координатор обласного етапу). Усі ці нюанси спричинили деяку плутанину на місцях, викликали негативне сприйняття конкурсу потенційними організаторами, що призвело до скорочення їх кількості.

     Крім того, багаторазова зміна рішень щодо поїздки переможців до Львова, а потім й остаточне скасування фінальних заходів фестивалю «Книгоманія» з перенесенням їх на невизначений термін нівелювали авторитет організаторів в очах дітей та їхніх батьків, що може призвести в майбутньому до ще більшої втрати популярності цього заходу серед читачів.

     3. Складність та суворість умов конкурсу, занадто високі вимоги до оформлення звітної документації, до конкурсних завдань, до розподілу балів викликали нерозуміння та відторгнення в окремих районах та містах (особливо на рівні сільських та шкільних бібліотек), що сприяло відмові більшості координаторів місцевих етапів від участі в змаганні.

     4. Проблеми фінансового характеру, які цього року досягли свого піку. Крім уже звичної проблеми з транспортними витратами (що стало підставою для відмови від участі в 3 етапі конкурсу навіть тих районів, де перші 2 етапи були успішно реалізовані), координатори на місцях зіткнулися з відсутністю жодного заохочення переможців конкурсу з боку основних організаторів – «Форуму видавців». За умовами конкурсу сам факт матеріального відзначення переможців цілком залежав від спроможності координаторів усіх трьох етапів самостійно віднайти для цього джерела. Наприклад, призи переможцям обласного туру забезпечило управління культури облдержадміністрації. Якщо в попередніх умовах цьогорічного конкурсу був наявний пункт про те, що «Форум видавців» «забезпечує нагородження переможців 2-го і 3-го етапу, якщо знаходить для цього необхідні ресурси», то в останній редакції Умов цей пункт було тактовно вилучено. Зате з’явилася теза про те, що цього року «проїзд з місця проживання переможця до Львова відбувається за рахунок самих учасників, місцевих організаторів чи партнерів».   

     Усе це не лише призвело до втрати інтересу до конкурсу більшістю потенційних учасників, а й поставило під питання проведення такого змагання в майбутньому.

 

 

Додаток

 

Переможці

Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач України»

в Черкаській області з 2006 по 2014 рік

 

2006 рік

Баранов Сергій, м. Черкаси

Маяцька Лідія, м. Черкаси

Бегерська Оксана, м. Монастирище

 

2007 рік

Пацьора Тарас, с. Мельники Чорнобаївського району

Найда Артем, с. Іркліїв Чорнобаївського району

Бабак Яна, м. Монастирище

 

2008 рік

Гречанли Юрій, м. Ватутіне

Хайтекова Айпері, м. Корсунь-Шевченківський

Присяжнюк Тетяна, смт. Маньківка

 

2009 / 2010 роки

Гуз Юрій, с. Полствин Канівського району

Хоменко Діана, м. Черкаси

 

2011 рік

Некоз Юлія, м. Золотоноша

Ляскало Андрій, с. Пальміра Золотоніського району

 

2012 рік – конкурс не проводився

 

2013 рік

Березовська Юлія, с. Харківка Маньківського району

Дев’ятко Денис, с. Подібна Маньківського району

 

2014 рік

Лавренюк Нікіта, м. Черкаси

Донець Надія, с. Старий Коврай Чорнобаївського району

Кононенко Віталій, м. Черкаси

Довідка про підсумки проведення обласного заочного літературно-мистецького конкурсу «З любов’ю до Кобзаря!» серед бібліотек області для дітей

ДОВІДКА

про підсумки проведення обласного заочного

літературно-мистецького конкурсу «З любов’ю до Кобзаря!»

серед бібліотек області для дітей

 

     На виконання наказу управління культури Черкаської обласної державної адміністрації від 07.02.2014 № 14, з метою вдосконалення роботи бібліотек області щодо популяризації спадщини Кобзаря та підвищення іміджу бібліотечних закладів управлінням культури обласної державної адміністрації, обласною універсальною науковою бібліотекою імені Тараса Шевченка, обласною бібліотекою для юнацтва імені Василя Симоненка, обласною бібліотекою для дітей організовано обласний заочний літературно-мистецький конкурс «З любов’ю до Кобзаря!». Обласна бібліотека для дітей протягом лютого – березня поточного року зібрала та проаналізувала матеріали, направлені на конкурс бібліотеками області для дітей.

     Участь у конкурсі взяли 13 районних, 2 центральні міські, 1 міська бібліотека-філіал для дітей, що становить 46,9% від загальної кількості бібліотек області для дітей. Крім того, Золотоніська РДБ надіслала на конкурс матеріали Коробівської СБФ Золотоніської РЦБС.

     У конкурсі не брали участі: Ватутінська, Смілянська міські, Городищенська, Звенигородська, Катеринопільська, Маньківська,  Смілянська, Чигиринська районні бібліотеки для дітей.

     Матеріали надсилалися за всіма визначеними положенням про конкурс номінаціями. Зокрема, для змагання в номінації «Кращий масовий захід по темі» надіслано 13 сценаріїв. Серед розроблених форм заходів: усний журнал, літературна година, літературно-мистецький вернісаж, віртуальна мандрівка, літературно-музична композиція, літературний та літературно-музичні вечори, презентація книги та театралізація. У номінації «Кращий освітньо-ігровий захід» – 4 (у тому числі: шевченкознавчі квести, літературна гра та літературний батл). У номінації «Кращий методично-бібліографічний матеріал» – 2. Окреме місце належить матеріалу, надісланому Уманською ЦМДБ, – мандрівний лист «Я  дякую  тобі, Шевченку!» в рівних пропорціях комбінує елементи масових заходів (модного флеш-мобу, соціологічного опитування, конкурсу талантів) з ігровим елементом. Тож зарахувати його до однієї номінації було б складно. Деякі бібліотеки направляли одразу кілька сценаріїв до різних номінацій. Таким чином, усього надійшло 20 конкурсних робіт.

     Оформлення конкурсних матеріалів у цілому задовільне: кожен сценарій містить вказівку на бібліотеку-розробника, майже в кожному окремо оформлений титульний лист. Презентації також підготовлені належним чином і містять високоякісні фотоматеріали та графічні зображення. Утім, не в усіх матеріалах зазначене авторство. Так, особу, відповідальну за підготовку заходу, вказали: Черкаська ЦМДБ, Кам’янська, Золотоніська, Тальнівська та Шполянська РДБ, Коробівська СБФ Золотоніської РЦБС. Чорнобаївська РДБ позначила захід як плід колективної роботи (автори – працівники районної бібліотеки). Списки використаної при підготовці заходу літератури додали тільки: Золотоніська, Чорнобаївська та Уманська РДБ. Майже до всіх матеріалів додані фотографії на підтвердження того, що заходи були апробовані на реальних читачах і мали успіх.

     Особливістю наданих матеріалів є велика кількість різноманітних назв – добираючи їх, бібліотекарі виявили неабияку фантазію. Найбільш доречними та оригінальними можна вважати заголовки Уманської РДБ (літературно-музична композиція «Заграйте, бандури, на всю Україну, складаючи шану Великому Сину»), бібліотеки-філії № 2 для дітей Уманської МЦБС (Шевченківський вечір «Слово, пісня, душа Кобзарева, ви – окраса і сутність життя») та Шполянської РДБ (літературний вечір «Шануймо Шевченка від роду до роду, щоб нам, козакам, не було переводу»).

     Плюсом є спроба авторів при підготовці сценаріїв прив’язати виклад біографії Т.Г. Шевченка чи загальну драматургію заходу до конкретної місцевості, де, власне, й проходить дійство. Це робить матеріал зрозумілішим і більш цікавим для місцевих жителів та вигідно вирізняє його на фоні інших. Так, характеризуючи зв’язки Т.Г. Шевченка з Черкащиною, автори літературно-мистецького свята «Невмируща слава Кобзаря» (Кам’янська РДБ) вводять у текст романтичну легенду про Тарасову криницю та враження від неї П.І. Чайковського при його відвідинах в Кам’янці сестри О.І. Давидової. При підрахунку результатів літературно-краєзнавчого квесту «Допоки сонце світить і зоря, живе на Уманщині слава Кобзаря» (Уманська РДБ) учасникам пропонується переглянути відеопрезентацію «Уманська Шевченкіана». А до сценаріїв заходів, підготовлених Жашківською та Шполянською РДБ, включені вірші місцевих авторів, присвячені постаті Т.Г. Шевченка.

     Яскравою знахідкою сценарію усного журналу «І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій не забудьте…» Жашківської РДБ є музичний подарунок для учасників заходу – на бандурі, що трактується як символ і один з улюблених образів творчості поета, виконується його твір «Думи мої, думи…». «Родзинка» в тому, що бандура зроблена із сірників. А її творець Б. Сенчуков, вироби якого із сірників занесені до Книги рекордів України, присутній на заході.

     Більша частина масових заходів передбачає також оформлення тематичних книжкових та книжково-ілюстративних виставок, виставок робіт учасників дійства, учнів місцевих загальноосвітніх закладів та шкіл естетичного виховання, присвячених постаті Кобзаря.

     Серед недоліків деяких поданих масових заходів варто назвати такі:

– використані в сценаріях поетичні твори не завжди хорошої якості (що помітно в примітивності рим чи порушенні ритміки), на фоні декламованих тут же творів Т.Г. Шевченка виникає гострий небажаний контраст;

– фактичні помилки (особливо цим «грішить» Драбівська РДБ, у театралізації якої маленький Тарас плутає дати написання творів, не знає, хто такий П. Енгельгардт і т. п.);

– порушення логіки розвитку драматургічної дії або викладу матеріалу, стилістична невідповідність (так, в уже згаданому сценарії Драбівської РДБ сучасні діти посилаються на небажання порушувати хід історії й тут же починають читати маленькому Тарасу його майбутні вірші й описувати всю його подальшу долю; у сценарії Кам’янської РДБ на початку вміщені слова про Україну, написані в стилі казок та давніх епосів, і тут же відбувається перехід до сухуватого констатування етапів біографії Кобзаря);

– нерівномірне розподілення в сценарії текстових масивів та мистецьких номерів (так, Золотоніська, Кам’янська, Лисянська РДБ перенасичують вступну частину театралізаціями та музичними композиціями, а решту заходу роблять суто розповідною, що дещо втомлюватиме аудиторію);

– відсутність безпосереднього контакту з аудиторією (практично всі, за винятком Монастирищенської та Лисянської РДБ).

     Чи не найбільша хиба усіх матеріалів, надісланих за цією номінацією, – брак інноваційних форм, недостатня оригінальність задумів і підходу до викладу матеріалів та проведення заходів. Утім, більшість сценаріїв презентують цілком пристойні заходи, класичні постановки та високий рівень емоційної насиченості тексту. У цьому зв’язку жоден із представлених сценаріїв заходів не може вважатися беззаперечним переможцем. У цілому, враховуючи всі критерії оцінки та мінімальні вимоги до оформлення матеріалів, на увагу заслуговують роботи Монастирищенської РДБ (насамперед, за збалансованість текстової та мистецької складової й інтерактивність у спілкуванні з аудиторією) та Черкаської ЦМДБ (за високу якість підібраного поетичного матеріалу та різноманітність інсценізацій, що торкаються не лише дитинства Кобзаря, а його творчості й дорослого віку), які посідають друге місце. Третє місце здобувають Уманська та Жашківська РДБ.

     Серед освітньо-ігрових заходів відсоток оригінальних за задумом, нестандартних за підходом та втіленням, ретельно продуманих та логічних заходів значно вищий. Попри їх загальну невелику кількість, майже всі вони можуть бути відзначені. Найбільшого заохочення та визнання в якості переможця заслуговує літературний батл «Ти з нами, Тарасе!», проведений Коробівською СБФ Золотоніської РЦБС. Його особливість у тому, що змагання у знанні творчості та біографії Т.Г. Шевченка здійснюється між командами, надзвичайно різними за віком і загальними вподобаннями, – членами жіночого клубу «Розрада» та дитячого клубу «Писаночка». Таким чином захід об’єднує одразу кілька поколінь на основі любові до постаті Кобзаря, сприяє розвитку творчості у різних її проявах, передбачає різні види інтелектуальних конкурсів.

     Менш оригінальним за формою, але не нижчим за якістю є літературно-краєзнавчий квест «Допоки сонце світить і зоря, живе на Уманщині слава Кобзаря» для учнів 7 – 11 класів (Уманська РДБ). Його переваги: залучення сторонніх фахівців (краєзнавців, представників районного відділу освіти); багатоплановість і яскравість завдань, ретельність і продуманість усіх елементів гри, у тому числі вміння заповнити паузи, яких не можна уникнути; пропаганда можливостей для саморозвитку, що надають інформаційні технології (за допомогою Інтернет-центру).

     Третього місця заслуговує шевченківський квест «Шляхами творчості Кобзаря» для учнів 7 – 9 класів Христинівської РДБ. Його особливістю є постійна «прив’язка» до книг, що пропагує їх, читання загалом, бібліотеку. Досягненням авторів є також насправді оригінальні запитання в різних інтелектуальних завданнях, що дозволяє поглянути на життя і творчість українського генія з несподіваного боку. Водночас, недоліком заходу є перенасиченість конкурсами (квест передбачає 15 (!) змагань) і те, що більшість завдань за рівнем складності цікавішими будуть для дітей середньої вікової категорії (5-6 класів), для старших учнів вони можуть видатися занадто простими.

     Окремо, як найкращий з усіх представлених на конкурс, відзначаємо захід Уманської ЦМДБ – мандруючий лист «Я дякую тобі, Шевченку!» для учнів 7 – 9 класів. Його сценарій є найбільш оригінальним та інноваційним з усіх, надісланих на нашу адресу. До вище зазначених його переваг варто додати його спрямованість на залучення до участі найширшої читацької категорії (від дошкільнят до старшокласників), вшанування постаті Кобзаря й популяризацію роботи бібліотеки через ЗМІ, інтерактивність, логічну цілісність задуму і його втілення. Таким чином, його можна відзначити як володаря Гран-прі в категорії тематичних заходів у бібліотеках області для дітей або переможцем у номінації за найкращий сценарій тематичного заходу оригінальної форми. 

 

Підготувала завідувач редакційно-видавничого                                                                          С.В. Хаустова

сектору відділу науково-методичної роботи