Краєзнавчий бюллетень для учнів 7-9 класів
Черкаси, 2002
Склала Ю.А. Титаренко
Черкаський край… Говорити про минуле України і не згадати цієї славної, героїчної і благодатної землі неможливо. Тут кожний камінь, гай, урочище, село чи хутір, кожна лісова стежина дихають величчю віків, героїкою дідів-прадідів, волелюбством і прагненням до свободи. Тут кувалася козацька звитяга, закладалися підвалини української державності, творилась нетлінна пам’ять нашої духовності. Нині на Черкащині нараховується 7 державних історико-культурних заповідників, 1.609 пам’ятників історії та 340 пам’ятників мистецтва. Тематична спрямованість пам’яток, які відносяться до ХVІІ – початку ХХ століття, визначається, насамперед, історичними постатями видатних уродженців нашого краю – Богдана Хмельницького і Тараса Шевченка, подіями історії краю.
1.Шевченківський національний заповідник у м.Каневі
Тарасова гора біля Канева відома сьогодні в багатьох куточках земної кулі. На цій горі, яка колись називалася Чернечою, 22 травня 1861 року поховано великого сина українського народу, полум’яного поета, художника і мислителя Тараса Григоровича Шевченка.
Історія заповідника – це історія самого народу, гнаного і гнобленого в минулому, а сьогодні вільного й незалежного в суверенній Україні. 20 серпня 1925 року територію Шевченкової могили, площею в 4 десятини, спеціальною постановою РНК УСРР від 20 серпня 1925 року було оголошено як державний заповідник „Могила Шевченка". Метою створення заповідника було збереження і упорядкування могили Тараса Шевченка, організація екскурсійного обслуговування відвідувачів та популяризація надбань сучасного шевченкознавства.
Національний статус і теперішнє найменування надано Указом Президента України від 11 жовтня 1994 року. Площа 42,5 га. Заповідник включає музей Т.Шевченка, могилу поета, відновлену хату І.Ядловського, Успенський собор у Каневі, садиби М.Максимовича й В.Науменка на Михайловій горі (с.Прохорівка) та низку пам'яток археології. У фондах - 17 тисяч одиниць зберігання. Заповідник є загальнодержавною власністю й підпорядкований Міністерству культури і мистецтв України.
Хранителі Шевченківського національного заповідника впродовж десятиріч зуміли зберегти для нащадків поетову могилу й невіддільне від неї довкілля.
2. Національний заповідник „Чигирин" у Чигиринському районі.
Козацька тверджа, давній Чигирине,
Уламок слави серед цих полів !
Усе святе, усе неповториме,
Усе чекає невимовних слів…
Заповідник “Чигирин” створено постановою Ради Міністрів УРСР від 7 березня 1989 року на базі комплексу пам'яток історії, культури і природи Чигирина, Суботова, Стецівки, Холодного Яру. Реорганізовано рішенням уряду 1992 року. Статус національного надано 1995 року. Включає 13 окремих територій площею 1161 га, 34 нерухомі пам'ятки, музеї Богдана Хмельницького і краєзнавчий у Чигирині, Медведівський і Суботівський краєзнавчі.
Творчість зодчих по відтворенню пам’яток епохи Богдана Хмельницького охопила й такі історичні об’єкти, як гетьманський родовий маєток у Суботові та відома чигиринська фортеця. Спроектовані і виконані роботи були оцінені як значне явище у вітчизняній практиці і відзначені Державною премією України в галузі архітектури. Національний заповідник “Чигирин” є загальнодержавною власністю й підпорядкований Міністерству культури і мистецтв України
3. Державний історико-культурний музей-заповідник „Батьківщина Т.Шевченка" в Звенигородському районі.
Створено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1992 року на базі нерухомих пам'яток історії, культури і природи сіл Шевченкове (кол.Кирилівка), Моринці, Будище, відтворених меморіальних садиб у Моринцях та літературно-меморіального музею Т.Шевченка в селі Шевченковому (з 1939 р.). Охоплює 43 окремі території загальною площею 37,3 га. Включає 43 пам'ятки історії, культури і природи. Підпорядкований Управлінню культури Черкаської облдержадміністрації.
4. Державний історико-культурний заповідник у м.Кам'янці .
Створено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1995 року на базі літературно-меморіального музею О.Пушкіна і П.Чайковського, Кам'янського парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва, садиби О.Давидової (XIX ст.), інших пам'яток історії, культури і природи. Охоплює 6 окремих територій площею 74,6 га. Включає 17 об'єктів нерухомої історико-культурної і природної спадщини. Підпорядкований Управлінню культури Черкаської облдержадміністрації.
5. Державний історико-культурний заповідник у м.Корсунь-Шевченківському.
Створено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року на базі комплексу пам'яток історії, культури і природи міста Корсунь-Шевченківського, сіл Стеблева, Виграїва і Квіток Корсунь-Шевченківського району. Охоплює 15 окремих територій площею 108 га. Включає 29 нерухомих пам'яток історії та культури, у тому числі поле Корсунської битви (1648 р.), музей історії Корсунь-Шевченківської битви, палацово-парковий ансамбль садиби Лопухіних (ХУШ-ХІХ ст.), історичний музей, художню галерею, садибу-музей І.Нечуя-Левицького в Стеблеві та меморіал-музей К.Стеценка в Квітках і ландшафтний парк. Підпорядкований Управлінню культури Черкаської облдержадміністрації.
6. Державний історико-культурний заповідник „Трахтемирів" в Канівському районі.
Створено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1994 року на базі нерухомих пам'яток історії, культури і природи Канівського Подніпров'я. Міститься на правому березі Дніпра, між селами Бучак і Трахтемирів. Охоплює 8 територій площею 4465 га. Включає 88 пам'яток, переважно археологічних, від кам'яної доби до пізнього середньовіччя, а також рештки Зарубського монастиря княжої доби й козацького міста Трахтемирова з цвинтарем XVI- XVII століть. Підпорядкований Управлінню культури Черкаської облдержадміністрації.
7. Історико-культурний центр в м.Умані .
Створено 1994 року Указом Президента України з ініціативи Уманської міської Ради народних депутатів на місці поховання духовного лідера брацлавських хасидів цадика Нахмана для організації та забезпечення паломництва світового єврейства. Територія зарахована до земель історико-культурного призначення.
В 1993 році на міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю з початку досліджень трипільської культури, піднімалося питання про створення в Тальнівському районі державного заповідника. Постановою Кабінету міністрів України 2001 року передбачається створення заповідника орієнтовно площею в 450 га, до якого ввійде більшість місцевих населенних пунктів та музей історії та археології “Трипільська культура на території України”. Мета створення заповідника – збереження археологічних пам’яток трипільської культури, які розташовані на території цього району.
Багата наша Черкащина на історико-культурні пам’ятки, і тому, якщо ви хочете більш докладно ознайомитися з ними, радимо прочитати:
1. Вечерський Віктор. Заповідники України. // Пам’ятки України. – 1997.- № 2.- С. 30- 49
2. Вечерський Віктор. Проблеми українських заповідників // Пам’ятки України.- 1996.- № 3-4.- С. 16- 20.
3. Єременко В. Загублений світ Трахтемирова // Молодь Черкащини.- 2000.- 7 верес.- С.12-13.
4. Черкаська область: Державний реєстр національного культурного надбання // Пам’ятки України.- 1999.- № 2-3.- С.158-161.
5. Безуглий В. “Вершина, що світить усій Україні”: Шевченківському національному заповіднику 20 серпня 2000 року виповнилося 75 років // Нова доба.- 2000.- 23 серп.- С.6.
6. Айзенберг Й. Срібні струни віків: Наша слава, наша гордість // Черкаський край.- 1998.- 11 лют.- С.6.
7. Степенькіна П. Тут стіни дихають пам’яттю і вдячністю за подвиг: [ Про державний заповідник у м. Корсунь-Шевченківському] // Черкаський край.- 2000.- 26 лип.- С.2.