Краєзнавча розповідь для учнів 7-9 класів

Черкаси, 2019

Підготувала Л.О. Ткач

    У шелесті лісового верховіття, в плині прозорих вод, у хвилях стиглого колосся, прикрашена чепурними селами, сучасними будовами, Черкащина ніби повторює в мініатюрі краєвиди ycієї країни, з її лісами, горами, пагорбами, річковими плесами...

    Сприятливий мікроклімат, численні виходи джерельної води сприяли збереженню та відтворенню у Шевченковому краї різноманітної реліктової, ендемічної і рідкісної рослинності. Є у нас ділянки з болотною і лісостеповою рослинністю, в окремих місцях зустрічаються дубові і букові праліси, екзотичні та елітні дерева.

    Перші заповідники виникли ще за дохристиянських часів. Язичницькі жерці оголошували деякі гаї священними: тут забороняли рубати дрова, косити траву, а часто – навіть заходити туди. Заповідними, тобто забороненими, крім гаїв, могли бути окремі дерева, водойми, камені, гори...

    Після запровадження християнства роль охоронців рідної природи перейняли монастирі. Саме монастирські охоронні угіддя подекуди стали основою сучасних заповідників. Мали свої заповідники й можновладці, які зберігали ці ділянки для власних, приміром, мисливських потреб.

    Нині заповідники та інші об’єкти природоохоронного фонду створюються для того, щоб зберегти й, у міру можливості, відтворити рідкісні види рослин і тварин.

    Всього на Черкащині сьогодні налічується 440 природоохоронних об’єктів загальною площею трохи менше 40 тис. га (це близько 2% території області). За значенням і цінністю вирізняють пам’ятки природи загальнодержавного (їх в області 20) та місцевого значення.

    Серед гідрологічних об’єктів області – один гідрологічний заказник загальнодержавного значення та 122 заказники і гідрологічні пам’ятки місцевого значення. Це Шуляцьке болото, Буцький каньйон, водоспад „Вир” , заказники "Громадський",„Карлсбад” , джерела "Свята Криниця“, "Три криниці” , «Дзюркало» , «Живун» , "Дідок", "Свічківський" , Магделинська криниця, Гайдамацьке озеро. Про них ця розповідь.

ЧИТАТИ ДАЛІ